Опубліковано СН
Хоча, за словами журналістів деяких телеканалів, готових їхати на схід добровольців суттєво поменшало (якщо після Майдану під військкоматами стояли черги, то тепер більшість приходять за повістками), натомість, кажуть, побільшало тих, хто готовий іти служити за контрактом.
Минулого понеділка переконалася в цьому особисто, побувавши на території Сарненської військової частини А-0153, де приймали присягу на вірність Україні 10 військовослужбовців. Зведений підрозділ (такелажники, стрільці, бухгалтери) очолив старший прапорщик Сергій Мізюрко. Серед них 4 представниці прекрасної статі, які також підписали контракт. По-особливому, якось по-жіночому звучала присяга на вірність українському народові з їхніх уст.
Навіть якщо в них немає військової освіти, вони можуть працювати медиками, зв’язковими, діловодами тощо. Збільшення кількості контрактників, за словами командира військової частини Олександра Сварицевича, пов’язане з тим, що служба в армії стала престижнішою та збільшилося грошове забезпечення – навіть людина без досвіду отримуватиме тут платню щонайменше 3 тисячі грн., а то й більше. Олександр Сварицевич вручив відзнаки міністра оборони України «10 років сумлінної служби» сержанту Ярославові Калюху й молодшому сержантові Руслану Кристинському.
Серед жінок побачила й знайомі обличчя. Скажімо, Галина Котисько впродовж 7 років трудилась у військовій частині діловодом служби захисту інформації, а тепер, у складний для України час, вирішила стати військовослужбовцем. Решта прийшли, як кажуть, із цивільного життя. Хочу назвати їхні імена: Олеся Баранова, Ірина Гамрат, Леся Галащук (дружина миротворця й військовослужбовця Сергія Галащука, яка тепер буде надійним тилом чоловіка не тільки вдома), Валерій Крот, Олександр Остапчук, Іван Пригарський, Юрій Поляновський, Роман Река (батько якого служив тут, а брат побував у зоні антитерористичної операції), Олег Сітяков.
Збоку, не соромлячись, витирала сльози мама Івана Пригарського Галина Василівна. Її чоловік Дмитро - колишній військовий, але рішення прийти служити син прийняв самостійно. Хлопець за фахом кухар-кондитер, закінчив Сарненське ВПУ-22. Жінку одночасно переповнювали й радість від того, що син дорослий, і тривога через ситуацію в країні. Найбільше бажала б, аби матері плакали тільки з радості.
Привітали контрактників голова районної ради Микола Драганчук і сарненський міський Світлана Усик.
- Так уже складалася історія, що Україна часто воювала, але ніколи не нападала. І наше покоління виховувалося на героїчних прикладах батьків і дідів. Сьогодні тішимося, що маємо таких патріотів на Сарненщині, - наголосив Микола Драганчук. Побажав, аби вони завжди стояли на сторожі мирних кордонів, а Україна пишалася своїми синами й дочками.
Віру в те, що жоден агресор чи окупант не постукає у двері ні мешканців нашого міста, ні України, якщо такі військовослужбовці служитимуть у Сарненській військовій частині, висловила Світлана Усик. Побажала їм, прокидаючись щоранку, радіти від думки, що живуть у вільній незалежній державі, а родинам і дітям - бути живими-здоровими й щасливими. Міський голова разом із головою райради та членом міськвиконкому Миколою Канським вручили квіти молодому поповненню Збройних сил України.
Благословення й вітання архієпископа Рівненського й Острозького, владики Іларіона передав благочинний Сарненського району Української православної церкви, настоятель Свято-Покровського храму, протоієрей Андрій Гаврилюк.
- Нехай Господь благословляє вас у такий тяжкий час для нас і України, дає сили боротися за мир, який зможемо здобути з Богом. А ангел-охоронець завжди оберігатиме вас у тяжкій дорозі.
Марія КУЗЬМИЧ.