Опубліковано Світлана Ляшко
Автор фото Василь Сосюк.
Бурштинова лихоманка, що охопила вже не тільки Рівненщину, набирає обертів.
Місцеві жителі, не дочекавшись за понад два десятиліття незалежності держави прийняття закону, що легалізував би видобуток сонячного каменя, цілими родинами вирушили копати, вимивати бурштин, перетворюючи колись родючі землі і ліси на пустелю. Жага до наживи переважає здоровий глузд. Адже величезні території, на яких «погосподарювали» нелегальні старателі, вже непридатні для ведення сільськогосподарських робіт, а знищені ліси, водойми завдали величезних збитків для держави і шкоди природі. А незабаром це може призвести до екологічної катастрофи. Високопосадовці, які приходили до влади в країні в останні роки, обіцяли якось врегулювати ситуацію, розробляли законопроекти, аби бурштин приносив користь краю, в надрах якого він так щедро розсипаний, а його мешканцям – роботу, легальний заробіток і добробут. Та чи то ми так не вміємо розпорядитися справжнім багатством, що лежить у нас буквально під ногами, чи в чиновників не вистачало волі відмовитися від мільйонних прибутків, що пливли до них у руки від горе-старателів, та бурштинові сльози Поліської землі витікають із нашої країни, оминаючи всі кордони і бюджети, збагачують злочинців не тільки за наш з вами рахунок, а й обкрадаючи майбутні покоління, своїх же дітей. Бо як можна виправдати те, що саме ті, хто споконвіку проживав на цій землі, власноруч плюндрують її? І ось у кінці тунелю з’явилось ні, ще не світло, а невеличкий вогник у вигляді прийнятого 23 квітня Верховною Радою в першому читанні проекту Закону про видобування та реалізацію бурштину (№ 1351-1). Але й він потребує доопрацювання.
Тож за ініціативою народного депутата Сергія Євтушка, який неодноразово вже і в стінах Верховної Ради привертав увагу до наболілої проблеми краю, на Рівненщину, що є лідером за масштабами нелегального видобутку янтарю, приїхали члени Комітету Верховної Ради з питань протидії та запобігання корупції Борислав Розенблат, Володимир Парасюк, Віктор Кривенко та Василь Яніцький, щоб на власні очі побачити, що відбувається на Поліссі, й виробити разом поправки до законопроекту. Сергій Євтушок зазначив, що Президент України Петро Порошенко пообіцяв відразу підписати прийнятий закон, тож їхнє завдання зробити його якісним і таким, що докорінно змінить ситуацію на краще. «Законопроект передбачає створення комунального підприємства обласної ради. Та внесено правку, щоб кожен район створив комунальне підприємство щодо видачі дозволів та фіксування старательських артілей», – зазначив Сергій Євтушок.
Те, що споглядали в Клесові, вразило народних обранців. Ось що написав на своїй сторінці у Фейсбук Борислав Розенблат після перебування на Сарненщині: «…ми відвідали селище Клесів, в околицях якого повним ходом іде нелегальний видобуток бурштину. Картина страшна: знищений ліс, а на його місці кратери від помп. У Клесові також розташований завод «Укрбурштин», який займається промисловим видобутком. Коли директор підприємства сказав, що вони на рік видобувають лише 2 тонни «сонячного каменю», всі посміялися… Жарти жартами, але ніхто не повірив, що величезне підприємство видобуває так мало каменю. Про це говорили і старателі, які разом з нами їздили околицями Клесова.
Мало не кожен простий мешканець селища ходить копати бурштин і заробляє досить непогано. Це видно по кількості новобудов і якості парканів у віддаленому селі. Проїжджаючи вулицями Клесова, побачили дуже багато нових сучасних будинків. Крім того, люди інколи починають видобувати «сонячний камінь» у власному дворі. Це ми теж бачили. Хтось бере інструмент в оренду, а хтось, трохи підзаробивши, купує трактори і помпи та починає власну справу. Рівень життя простих людей у регіонах, де є поклади дорогоцінного каменю, стрімко зростає, чого не скажеш про дороги. Вони в жахливому стані. Це все тому, що люди податків не платять, а державне підприємство «Укрбурштин», як вже писав, збиткове. Живучи на «золоті», не мати змоги прокласти нормальні дороги, неприпустимо.
Але все зміниться, коли ці люди почнуть працювати чесно і сплачувати податки в бюджет, а не купувати так звані «білети» в бандитів і давати «відкати» продажним міліціонерам. Для мене дуже важливо було почути, що вони дійсно хочуть цього й потребують інструменту для легалізації їхньої роботи, яким стане наш законопроект про бурштин. Коли приймемо його, побори зникнуть, бо ніхто більше не зможе шантажувати старателів. Поки ж вони перебувають поза законом, кожен нечесний правоохоронець вимагатиме з них хабара, щоб «не було проблем».
Вважаю також, що ми повинні провести люстрацію таких ділків і позбавити їх можливості працювати в правоохоронних органах у подальшому. Саме тому попросили старателів написати звернення і вказати, хто саме «кришує» нелегальний видобуток у їхньому регіоні. Рівненські старателі також згадали про «роздерибанювання» земель. Вони кажуть: скоро ніде буде просто працювати. Влада пороздавала гектари землі «своїм» начебто для заняття сільським господарством, а на них нелегально йде видобуток бурштину. Переконаний, що з цим також розберемося. У Житомирі прокуратура області після звернень активістів вже почала відбирати землі в тих, хто використовує їх не за цільовим призначенням.
Після зустрічі зі старателями, поїхали в райдержадміністрацію на зустріч з владою та місцевими журналістами. Ми розказали про свій законопроект і вислухали пропозиції, які домовилися врахувати при внесенні поправок до другого читання. Вже не раз писав, чому важливо легалізувати видобуток бурштину. Вважаю, з колегами зможемо проголосувати цей законопроект вже в червні і вирішити питання нелегального видобутку бурштину. Продовжуємо шукати компроміси, працювати над покращанням законопроекту 1351-1. У нас все вийде!».
Хотілося б, щоб саме так і було. А як буде насправді, побачимо. А під час виїзного засідання комітету Верховної Ради в Сарнах депутати різних рівнів, старателі і просто небайдужі громадяни разом шукали оптимальних шляхів для розв’язання наболілої проблеми. Байдужих у залі не було, тож звучали принципові пропозиції й поради, як нарешті видобуток бурштину перевести в правове русло. Подекуди розмова була дуже гострою, та всі були одностайними в тому, що роботу копачів корисної копалини будь-що треба легалізувати, люди мають законно добувати й здавати бурштин, відтак держава отримуватиме додатковий прибуток. Треба подолати ще одну проблему. Кримінальна відповідальність передбачена лише за незаконний видобуток сонячного каменя, а зберігання, скупку, перевезення вкраденого в землі мінералу - дозволено. Необхідно, наголосив також Борислав Розенблат, створити комунальні підприємства в області, районі, які обов’язково проводитимуть рекультивацію земель.
Олександр Юркевич, депутат районної ради, висловив побоювання, що при передачі повноважень з видобутку бурштину в область район знову залишиться ні з чим, без змоги ремонтувати ті ж дороги. Запитав і про механізм використання земельних ділянок різних форм власності для видобутку мінералу. Хвилює це питання й очільників громад, де вже знищено не один гектар землі та лісу. Тож рекультивація пошкоджених ділянок вимагатиме вкладання величезних коштів, а необхідно, щоб надалі старателі, які створять підприємство, що видобуватиме мінерал, все ж чітко дотримували вимог щодо збереження родючості грунтів та лісу, залишали після себе придатні для подальшого користування землі, а не знищені назавжди угіддя.
Володимир Парасюк поділився враженнями від перебування в місті, яке йому дуже сподобалось. Сказав, що їх місія тут почути не тільки про проблему і припинити незаконну діяльність, а й конкретні пропозиції з її вирішення. Адже прийнятий закон має працювати, а не залишитись просто на папері, як це часто трапляється в історії України.
Що ж, будемо сподіватись, що чергова спроба легалізувати видобуток бурштину, буде успішною, а Президент не накладе вето на прийнятий закон, як його попередники, і поліська земля вже не плакатиме гіркими бурштиновими сльозами, а відкриє надра для того, щоб її багатства працювали для розвитку й благополуччя працьовитих поліщуків. А вони берегтимуть щедрі дари природи, думаючи й про прийдешні покоління, про те, що залишать у спадок своїм дітям і онукам: процвітаючий край, чи понівечену ямами землю, знищені ліси й водойми. Час покаже, але треба поспішати, бо до екологічної катастрофи всього один крок, а Україна взагалі може залишитись без власного бурштину, що за своїми властивостями найкращий у світі.