Опубліковано СН
Пастор церкви «Добра вість» Петро Дудник разом із командою волонтерів евакуював 12 тисяч людей із зони АТО. Добровольці облаштували в місті два центри для переселенців, ремонтують будинки й розвозять продукти у прифронтові міста та села.
Поки бойовики так званої ДНР контролювали територію, Петро Дудник був чи не єдиним, хто через відсутність зеленого коридору сам вивозив жінок, дітей та інвалідів. До якої б організації зверталися, всі передавали його телефон.
Після звільнення Слов’янська пастор-протестант облаштував там табори для переселенців. Тепер однодумці Дудника на три місяці поїхали у прифронтові міста: Авдіїку, Попасну, Світлодарськ, Золоте й селище Миронівське, щоб допомагати людям, які живуть під обстрілами. Добровольці роздають їм продукти й допомагають відбудовувати зруйновані будинки. На світлині, яку побачила в соціальних мережах на сторінці Петра Дудника у Facebook, – група людей, більшість з яких не вперше завітали з будівельною місією в Слов’янськ й інші прифронтові міста. Деякі приїжджали по 3-4 рази.
Особливу подяку пастор висловлює служителю церкви села Тріскині Миколі Колоїзу. Він пам’ятає його перший приїзд до населеного пункту, коли відновлювали розбиту будівлю, в якій зараз живуть майже 50 переселенців із Дебальцевого, Горлівки, Донецька. Читачі «Сарненських новин» уже знайомі з родиною Миколи Миколайовича, в якій виховуються 7 дітей. Разом із ним на відновлення міста 6 разів їздив його старший син. А донька Ілона побувала тут із двома місіонерськими місіями. Годували біженців із Дебальцевого й Вуглегірська. Сам Микола Колоїз навідувався в Слов’янськ 11 разів.
Нині працюють у Лисичанську й Миронівському. «Спасибі вам, брати, дякую Західній Україні за величезну допомогу у відбудові розбитих будинків простих городян. Якщо ваше серце відкрите, згадайте про них у молитві. Вдячний за можливість робити добро разом», - наголосив Петро Дудник. Він опублікував заклик до пасторів Росії з проханням стати миротворцями в конфлікті. На запитання, на кого розраховував, відповів:
- Дуже нерозумно очікувати, що місцеве населення буде проукраїнських поглядів, якщо дивиться російське телебачення. В Росії, російській церкві, всі перебувають під впливом інформаційних потоків. Інформування настільки викривлене, що там вірять у розіп’ятих хлопчиків та інші дурниці. Тому чекати, що вони засуджуватимуть бойовиків, нереально. Розуміючи це, покликав пасторів, аби приїхали до Слов’янська, подивились, як відновлюється місто, щоб поїхали відвідали прифронтові населені пункти, людей, які змушені жити в підвалах. Коли побачать рівень болю, дітей на війні, їхні очі, тоді в них не виникатиме питання: хто правий, а хто винен у цій ситуації, й тоді вони почнуть думати, як це зупинити. Ось такою була моя мета.
На заклик відгукнулися, але зовсім небагато громадян. Серед них - пастор протестантської церкви з Нижнього Новгорода. А нещодавно знову зателефонував Микола Колоїз. Розповів, що відвезли продукти для наших бійців на найвіддаленіші блокпости. А ще купили понад 100 комплектів білизни й засоби особистої гігієни для них. Окрім того, в Слов’янську нині трудяться три будівельні бригади. В одній із них – його син.
Після встановлення миру в місті пастор-волонтер Петро Дудник із однодумцями допомагали й продовжують підтримувати місцевих жителів, які постраждали в результаті бойових дій, і переселенців із окупованих територій. Завдяки його ініціативі багатьом родинам Слов’янська надали поміч будівельними матеріалами для відновлення власного житла. Крім того, подружжя Петра й Тамари Дудників проводить значну роботу з популяризації всиновлення дітей, які залишилися без батьків. Завдяки їхнім старанням, сотні малюків знайшли нові родини, а відповідно й щасливе дитинство.
Марія КУЗЬМИЧ.