Школа стала рідним домом

На узбіччі автодороги Сарни-Кам’яне-Случанське, за чотири кілометри від районного центру, у лісі поміж високих сосен-красунь розташована Чудельська школа-інтернат № 1, де здобувають знання 140 дітей, з них 10 - круглі сиріти, 13 - позбавлені батьківського піклування. Навчають їх 45 педагогів. Очолює колектив Любов Візир.

Школа-інтернат № 1 функціонує на території району десятки років, відповідно й має цікаве історичне минуле. Тривалий час заклад освіти розміщувався в м. Сарни в приміщенні, де нині «ПриватБанк», а на Розвилку його перемістили в 1988 році. Між іншим, в області діють лише три заклади такого типу. Перебувають вони на повному державному забезпеченні.

- В інтернаті працюють лише ті люди, які люблять дітей і ставляться до них по-батьківськи, - розповідає заступник директора Лариса Лобасюк.

І запросила до класної кімнати, де якраз розпочинався урок християнської етики, яку викладає Надія Маслянчук. Педагог приїздить сюди щонеділі, бо паралельно працює в місії «Братерство без кордонів» координатором програми «Діти-сироти». Ця благодійна організація допомагає малозабезпеченим сім’ям, вдовам, дітям-сиротам. От і того дня жінка завітала з подарунками для учнів, яким украй потрібна підтримка місіонерів. А коли вони отримали взуття й одяг, іскри радості та вдячності спалахували в очах кожного.

У класній кімнаті було комфортно й затишно. Діти розповідали про свої сім’ї, батьків, з якими, на жаль, зустрічаються дуже рідко. У декого їх узагалі немає, тож їм найбільше бракує родинного затишку. І коли розпочинається літо, кожен, хто має рідню, їде до неї, увсі інші - у табори відпочинку.

- Ольга Євстафейкіна – напівсирота, її мама померла, тато не навідується, - розповідає вчителька Лідія Демидюк, яка працює в школі-інтернаті вже 40 років. – Щойно мають розпочатись літні канікули, дівчинка просить педагогів, щоб взяли її до себе додому.

На щастя, за підтримки громадян Швеції та Англії, сироти мають чудову нагоду оздоровитись за кордоном. Скажімо, лише минулого року 10 вихованців інтернату відпочивали в Англії у графстві Корнуел, 15 - у Швеції. Дбають шведи й про заклад, нещодавно встановили там водяне опалення. Подарунки на новорічно–різдвяні свята щороку надає й Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція.

- У школі–інтернаті, крім загальних дисциплін, дівчатка вчаться шити, а хлопчики шевської справи, - зауважила, долучившись до розмови, вихователька 7 класу Ірина Юсюк. – Після закінчення закладу кожен уміє ремонтувати взуття. Варто зауважити, що випускники продовжують навчання в Рокитнівському й Радивилівському училищах, де здобувають спеціальність будівельника, швачки.

Ірина Степанівна хоча й молодий педагог, але в колективі має повагу. Самотужки започаткувала роботу лялькового театру, в якому беруть участь учні 7 класів, залучають, звичайно, й інших. Нещодавно, наприклад, підготували виставу «Пригода в лісі», тема якої – доброта.

Крім того, діти активно відвідують гуртки «Умілі руки», де вивчають техніку вишивання, «Веселі нотки», де вчаться співати, танцювати. Щорічно беруть участь у конкурсі «З вірою в майбутнє». До того ж, захоплюються фізкультурою та спортом. Дипломами й грамотами за високі здобутки нагородили Павла Кондратюка, Марію Трофімець, Валентину Шерстюк та ін. Не пропускають занять і в гуртку художнього читання під керівництвом Марини Бортнік. Активісти Марія Шульга, Ольга Никончук, Анатолій і Андрій Голишеві є учасниками традиційних свят: новорічного рандеву, свята Осені, різних конкурсних програм, Шевченківських вечорів. У навчальному закладі діє «Шкільна держава», по-новому працює самоврядування.

- Режим дня продуманий так, щоб діти працювали й відпочивали, - каже Лариса Лобасюк. – Підйом, ранкова зарядка, прогулянка, підготовка до уроків, навчання, гурткова робота… Розмірковувати над тим, чим би зайнятися, учням ніколи, бо розпорядок дуже насичений. Щодо матеріальної бази, то у закладі є телевізор, відеомагнітофон, музичні центри, комп’ютери. Відкрили і підготовчий клас.

У школі-інтернаті навчаються учні від 6 до 18 років. Вихователь, бібліотекар Олена Самойлик повідомила, що в читальню, книжковий фонд якої понад 5 тис. екземплярів, активно навідуються учні як молодших, так і старших класів. Нещодавно там організували свято «Книга – добрий, вірний друг», під час якого, зокрема, вчили дітей берегти книги.

Разом із заступником директора пройшлися коридорами, де на стінах висять стенди з дипломати й грамотами учнів, які здобули в конкурсах, змаганнях. Приємно вразили порядок і чистота в спальному корпусі, де нещодавно провели капітальний ремонт. Акуратно застелені ліжечка, прибрано й у шафах. Коли зайшли в їдальню, кухарі якраз роздавали обід, а допомагали їм у цьому учні.

- Харчування в нас збалансоване, - каже куховарка Наталія Шокот. - Годуємо дітей овочами, фруктами, сухофруктами, йогуртами, соками й ін.

По-особливому гарно й зручно в класних кімнатах, що потопають у зелені. Є кімната відпочинку, де вихованці проводять вільний час. Лариса Лобасюк продемонструвала вишивки Павлини Никончук, Оксани Чабан, Наталії Легкобит, квіткову й різдвяну композиції Тетяни Супруневич, Руслани Сосюк, малюнки шкільних художників.

Коли повернулись у клас, де ще тривав урок, побачили зворушливу картину. Діти, склавши на грудях рученята й закривши очі, хором читали молитву-подяку Всевишньому: «Господи, дякуємо тобі за сьогоднішній день, за здоров’я, що даєш. За хліб і одяг, що маємо. За вчителів, їх турботу. Отче, дякуємо тобі за все, що посилаєш, і просимо -, будь з нами кожну мить. Амінь».

Слухаєш - і серце крається, бо розумієш, як не вистачає їм батьківського тепла, сімейного благополуччя.