Опубліковано СН
Сьогодні виповнюється 7 років з дня створення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Сарненському районі. Аналізуючи стан виробничого травматизму на Сарненщині та Рокитнівщині за цей період, приходиш до невтішного факту: на підприємствах двох районів він є невиправдано високим. За семирічний період тут зафіксовано 148 нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, 11 сімей залишилися без годувальників. Насторожує динаміка виробничого травматизму й у 2008 році: за 3 місяці сталося 4 нещасних випадки (у т.ч. один зі смертельним наслідком).
Підприємства мають різні ступені ризику, що визначають їхні страхові внески до Фонду. Тому, здавалося б, повинна проявлятися відповідно увага до безпеки працюючих. Однак не завжди бажане відповідає дійсності. «Лідером» є ТзОВ «Селищенський гранітний кар’єр», де сталося 8 страхових нещасних випадків за період з 2001 по 2007 роки. Непокоїть ставлення до безпеки працівників на державному підприємстві «Остківський лісгосп» Рокитнівського району – 7 випадків травматизму за цей же період. І це при тому, що у вказаних колективах є служба охорони праці. Бездіяльність цих структур зумовлена тим, що з обох сторін немає мотивації безаварійної та безпечної роботи. Людина не робить того, що треба, з двох причин: вона або не знає що і як робити, або просто не хоче. Безвідповідальність і призводить до порушень виробничої та технологічної дисципліни, що нерідко спричиняє травмування самих порушників. Про проявлене недбальство заходить мова лише після нещасного випадку. Саме тому робітникам, які виконують роботи підвищеної небезпеки, слід якомога частіше нагадувати про дотримання вимог безпеки. Бо що добре для працівника, те добре й для підприємства: турбота про безпеку праці повинна бути обопільною. І, звичайно, шкоду завдають такі інструктажі, коли інструктовані обмежуються лише підписом про їх проходження у відповідних журналах. Таке ставлення до роботи рано чи пізно спричиняє прикрі наслідки. Усунення причин потребує заходів примусу. Але перш ніж їх застосовувати, треба озброїти людину знаннями. Це завдання повинні вирішувати в першу чергу.
Якщо проаналізувати причини нещасних випадків, то найбільш вагомішими є організаційні: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування машин, механізмів, порушення трудової та виробничої дисципліни. З упевненістю стверджую, що більшість з них можна було б уникати в разі налагодження навчання керівників колективів, середньої ланки (майстрів, бригадирів, механіків) та осіб, які відповідальні за організацію роботи з охорони праці. Особливо це стосується малих і середніх підприємств, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю. Вони не спроможні мати службу охорони праці, відповідний кабінет, постійно оновлювати нормативну базу.
У деяких господарських керівників і спеціалістів існує побоювання, що служба страхових експертів є наглядовим органом за охороною праці. Ці побоювання даремні. Страховий експерт – не поліцейський, не наглядач, якщо можна так висловитися, а помічник, радник, консультант. Двері відділення Фонду завжди відкриті для плідної співпраці, а його спеціалісти спроможні надати кваліфіковану допомогу підприємствам, організаціям, фізичним особам у створенні безпечних умов праці.
Олександр ЗІНЬКОВСЬКИЙ,
завідувач сектором відшкодування шкоди, страховий експерт з охорони праці відділення ВД ФССНВ у Сарненському районі.