Опубліковано СН
Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон про бюджет) передбачає надання пільг громадянам з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї або окремого пільговика, якщо він працює. Але це нововведення не стосується ветеранів війни, "чорнобильців" і жертв нацистських переслідувань. А ось громадяни, які мають статус репресованих, дітей війни, ветеранів правоохоронних органів, праці, військовослужбовців, з 1 травня цього року можуть втратити пільги на житлово-комунальні послуги, квартирну плату, безплатний проїзд у міському та приміському транспорті загального користування, придбання твердого палива, скрапленого газу тощо. Право на пільги залишається тільки в тих, у кого сукупний середньомісячний дохід сім'ї (а для працюючого пільговика його власний дохід) в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (890 грн.). Закон про бюджет також передбачає, що порядок запровадження цієї системи надання пільг визначає Кабінет Міністрів України. Однак порядок на цей час ще не затверджений, і коли буде - невідомо. Справа в тому, що у парламенті зареєстровано законопроект, який скасовує ці новації щодо пільг. А чи запрацює ця норма з 1 травня - залежатиме від рішення Верховної Ради.
У головному бюджетному документі країни є ще з десяток інших суперечливих законів, згідно з якими громадяни мають право на пільги. Тому, щоб ці нововведення мали законну силу, потрібно внести зміни до законодавчих актів, що може зробити тільки Верховна Рада України, яка наразі бездіє. Але якщо розглядати проблему пільг ширше, то її вже не один рік і не один Уряд пробує вирішити й упорядкувати. Те, що система пільг в Україні не відповідає вимогам сьогодення - факт, який не підлягає сумніву. Судіть самі: одними й тими ж пільгами користуються громадяни, які мають різні статки, що відрізняються, буває, в десятки разів і більше. Почнемо з простої арифметики. Скільки в Україні пенсіонерів-пільговиків? Що вони реально коштують державному бюджету? Скільки живих грошей припадає на одного пільговика?
Згідно з державним реєстром в Україні проживає 12,4 млн. пенсіонерів -пільговиків, але реально - майже 19 млн. (До речі, у втричі більшій Росії пільговиків тільки 13 млн. осіб). Бюджет Пенсійного фонду становить цього року 141 млрд. грн., але 25% цієї суми припадає на 40 тисяч так званих спецпенсіонерів, які користуються тими ж пільгами, що й звичайні. Законом про бюджет з 1 січня цього року обмежено пенсії спецпенсіонерам з 30-32 до 10 тис. грн. Другим кроком держави відносно до високооплачуваних пенсіонерів і буде обмеження їх у пільгах. Але реформа на цьому не повинна закінчитись. Уряд планує за 3-4 роки перейти на монетизацію пільг, що в Росії було запроваджено ще у 2004 році. Пільги, звичайно, треба надавати грошима. Адже сільські люди, які не їздять у метро чи трамваях, живуть у власних будинках, більшістю пільг узагалі не користуються. Інваліди, які прикуті до ліжка, теж не мають можливості скористатись деякими привілеями. А якби давали гроші, то й вони реалізовували б своє право. А міські жителі теж думали б: їздити щодня без особливої потреби на безкоштовному транспорті, чи краще зекономити кошти й купити на них продукти харчування? Спалювати зайвий газ, щоб отримувати субсидію, чи заощаджувати, бо це їхні живі гроші? І взагалі пільгова система на переконання Уряду, повинна поширюватися лише на інвалідів, і жодних преференцій за професійною ознакою. Ми ще не такі багаті, щоб витрачати шалені кошти на тих, кому і так непогано живеться. У цьому контексті слово "держава" маємо забути. Є демократичне суспільство, в якому наймаємо Уряд, щоб він справедливо розподіляв наші податки.
Валерій САПОЖКО,
начальник управління праці та соціального захисту населення.