Як ГАРТуються в Кам’яне-Случанському

Триває районна мистецька акція «Мистецтво одного села». Позаминулого четверга у виставковій залі Сарненського історико-етнографічного музею свої здобутки презентував Кам’яне-Случанський культурно-дозвіллєвий комплекс «Гарт».

Виставкова зала музею виграє всіма барвами веселки: вбирають очі вишиті вироби Марії Петровчук, Софії Сидорчук, Галини Гоч, Валентини Вишні, Галини Ковальчук, ваблять погляд роботи з лози Федора Боровика, столярні – Віталія Яковця, плетені гачком – Олесі Савіної.
Колоритна ведуча Тетяна Юрцевіч у національному вбранні привітала присутніх з передднем святого Юрія, розповіла, що на цей празник весна сходить на землю. Досі її тільки закликали, сподівалися на неї, нині вона вступила у свої права й почала господарювати. Уперше починають випадати нічні роси. Тому зазвичай вважають, що святий Юрій відмикає небо і випускає на волю роси та буйну зелень. Отож і кажуть: «На Юрія землиця – іменинниця!», оскільки холоди вже позаду. А ще існувало повір’я, що роса, яка випадає в ніч на Юрія, має цілющі властивості. Тому вдосвіта її збирали, дівчата вмивалися на красу, господині кропили худобу, птицю, «щоб так рясно плодилася, як роса». Усе це яскраво та виразно обіграли в іскрометному дійстві «Юр’їва роса» вихованці Кам’яне-Случанської ЗОШ, прикрасивши вінками з юр’ївської трави голови присутніх і вручивши їм крашанки. Заступник голови районної ради Валентин Цупріян, у захваті від живодайної вистави, подарував юним артистам солодощі.
Галина Петровчук, сільський голова, повідала про сьогодення населеного пункту, в якому нині мешкають 1358 жителів і площа якого становить 9380 га, співпрацю з трудовими колективами, обмінні концерти. Тепло відгукнувся про працьовитих, душевних, добрих жителів села заступник голови райдержадміністрації Олексій Хомич, щирі вітання адресував Валентин Цупріян. Перший заступник міського голови Світлана Усик, яка багато років співпрацювала з Кам’яне-Случанською сільською радою, оскільки була куратором, передала поздоровлення від Сергія Євтушка та побажала всіляких гараздів.
Відтак грамотами районних державної адміністрації та ради, подарунками нагородили Галину Петровчук, аматора сцени Галину Мелещук, майстрів декоративно-вжиткового мистецтва Світлану Сидорчук, Ірину Ковальчук, Віталія Яковця, Галину Гоч, Софію Сидорчук. Ще не вщухло радісне пожвавлення, викликане відзнаками, а організатори цікавого дійства перегорнули ще одну сторінку програми. Педагог–організатор Оксана Легкобит представила екскурсоводів-школярів, які заволоділи увагою гостей, невимушено переповідаючи старовинні легенди про місцеві урочища та хутори. Скажімо, «Татарське гало» отримало назву за ім’ям ворогів, яких заманили в болото. Інше гало, Сецьке, має таку історію. У давнину воно було непрохідним болотом, зарослим осокою, що сікла ноги мандрівникам. За цю гостру рослину урочище прозвали «Сецьким галом». Бойкова гора отримала свою назву за ім’ям славного козака Бойка, який на ній поліг у бою з татарами. А «мікрорайон» села Гуски назвали так через домашню птицю. Втікала через Кам’яне-Случанське пихата й скупа пані, яка забрала з маєтку не лише дорогі прикраси, а й живність. Недбалі слуги загубили гуску. Знайшли її селяни й назвали хутір (нині це вулиця села) Гусками. Зацікавила присутніх оповідка про виникнення назви самого села. Збудував у сиву давнину чоловік хату в лісі, та вовки вижили, звів на березі Случа – пішла за водою. Зрештою оселився і сказав: «Тут я сяду каменем». З того часу й почали називати поселення Кам’яним.
Юні дослідники рідного краю розказали про земляків-афганців Сергія Вознюка, Михайла Костюка, Василя Глабця, Миколу Тишкова, Миколу Петровчука, про трагічні події Другої світової війни, під час якої земляки допомагали загонам Української повстанської армії під проводом Тараса Боровця. Зараз про їх боротьбу за незалежність України нагадує дубовий хрест на околиці села, де сплять вічним сном вояки УПА.
Завідуюча публічно-шкільною бібліотекою Олеся Савіна провела екскурс у минуле, ознайомила з особливостями побуту далеких предків сучасних кам’яне-случанців, а художній керівник Будинку культури Лариса Петровчук – з видатними земляками. Приміром, жінка 2010 року в номінації «Жінки працівники освіти і науки» Галина Лотоцька виросла в багатодітній родині с. Кам’яне-Случанське. І ось уже 30 років навчає премудрощам будівельної справи вихованців ВПУ-22.
Ніколи не розлучалась з піснею Галина Мелещук, яка в складі танцювального колективу «Пролісок» побувала на гастролях у Росії та Білорусі. Усе життя працювала в сільській бібліотеці, постійно бере участь у різних масових заходах, виступах на районній та обласній сценах. Ганна Манчик працювала вчителем початкових класів, а з 1985 року очолює виконком сільської ради, депутатом якої була 8 скликань. Галині Петровчук, сільському голові, земляки вже вдруге довіряють очолювати сільську громаду, адже цілеспрямована, освічена, ерудована.
Заступник начальника управління Державного казначейства в Сарненському районі Головного управління Держказначейства України в Рівненській області Надія Петровчук – теж уродженка Кам’яне-Случанського. Як і Галина Цицюра – успішний приватний підприємець, господиня кафе-бару «Хуторок» і магазину «Терен». Юрій Кузьмич здолав шлях від сержанта райвідділу міліції до начальника відділу боротьби з організованою злочинністю УМВС України в Рівненській області. У славній когорті видатних кам’яне-случанців – і полковник СБУ Василь Бодашко. А також поетеси Ольга Кравець, Наталія Кузак.
Гості гаряче аплодували Галині Мелещук, яка натхненно продекламувала власний вірш про рідне село, з цікавістю оглянули вишиті ікони Світлани Сидорчук, довершені картини з манки та пластиліну Ірини Ковальчук, об’ємні паперові – Сніжани Мелещук. Заключним акордом свята стала пісня «Сива зозуленька» в неперевершеному виконанні сімейного ансамблю Мелещуків. Відтак господині щиробратного дійства у віршованій формі запросили присутніх поласувати давніми та сучасними українськими стравами.