Опубліковано СН
На фото: водій Михайло Мирко, екскаваторник Руслан Мітрошин, та керівник управління Василь Пінчук. Автор фото Василь Сосюк.
Загальновідомо, що сталий розвиток суспільства значною мірою визначається його ресурсним потенціалом.
Серед природних чинників водні ресурси, зокрема їх кількісні та якісні показники, безпосередньо впливають на темпи розвитку галузей економіки кожної країни, якісь життя населення. Тривалий час вважали, що вода відновлюється, а кількість її на Землі стабільна. Цей постулат визначав наше ставлення до неї. Проте, незважаючи на те, що вода – найбільш поширена речовина на планеті, запаси прісної не перевищують 2,5% від загального обсягу. За статистичними даними, в минулому сторіччі населення світу зросло в три рази, в той час, як водоспоживання збільшилось у 6. Уже сьогодні понад 1 млрд. людей не має доступу до водних ресурсів, а понад 2,4 млрд. потребує забезпечення належних санітарних умов водоспоживання. Зростання потреби у водних ресурсах, а також підвищення вимог до показників її якості на фоні кліматичних змін, що відбуваються, привертають увагу суспільства та виконавчої влади до проблем, пов’язаних з водним фактором. Однією із таких у районі є забезпечення населення якісною питною водою. Адже та, яку споживає більшість громадян Сарненщини, не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам по вмісту заліза. Найвищий він у населених пунктів Клесівської селищної, Селищенської та Вирівської сільських рад, а жителі с. Пугач і досі користуються привізною. Обласне управління водних ресурсів підняло питання про водозабезпечення с. Пугач на обласному та державному рівнях. Нині воно зрушило з мертвої точки. Минулоріч із районного бюджету виділено 510 тис. грн. Цього із обласного - 1 млн. 600 тис. грн. Роботи виконує ВАТ «ПМК-66», які в ІІІ кварталі планують завершити. Водопостачання сіл Вири та Гранітне включене в обласну програму забезпечення питною водою сільських населених пунктів на 2011-2015 роки.
Ще одна болюча проблема - збереження водності малих річок, підвищення їх екологічної стійкості та поліпшення якості води. Щоб її вирішити, прийняли обласну програму, згідно з якою необхідно було у 2001-2010 роках за рахунок бюджетів усіх рівнів розчистити малі річки, канали від мулу та наносів протяжністю 417,5 км, виготовити технічну документацію на встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг і винесення їх у натуру й закріплення на місцевості протяжністю 459 км. На жаль, програму повністю не профінансували, роботи з розчистки малих річок і каналів здійснили на 197,7 км, що становить 47,3% від плану. Технічну документацію на встановлення прибережних захисних смуг виготовили на 34,8 км каналів (7,6% до плану).
На державному рівні вирішуємо ще одне питання, пов’язане з водним фактором, а саме - захист від шкідливої дії води сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь. Так, за 2001-2010 роки згідно з відповідними програмами виконали роботи із захисту від підтоплень с. Стрільськ, укріпивши берег річки Случ протяжністю 660 м, міста Сарни – 750 м. Здійснили і в с. Немовичі. У 2009 році ВАТ «ПМК-66» розпочало роботи, щоб уберегти с. Ремчиці, які здійснюватимуть і цьогоріч. Проектно-вишукувальний інститут «Рівнедіпроводгосп» на замовлення облводгоспу розробив робочий проект, яким визначено зони можливого затоплення повеневими та паводковими водами річки Случ. Управління водного господарства за погодженням з райдержадміністрацією подало для виконання до регіональної програми на 2011-2020 роки перелік об’єктів, які потребують захисту від шкідливої дії води річок Случ і Горинь.
З метою реалізації державної політики у сфері водного господарства Верховна Рада у 2004 році прийняла Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства», невід’ємною частиною якої є меліорація. Відповідно до неї розробили комплексну програму розвитку меліорації земель у Рівненській області. Проте, у 2001-2010 роках її не підтримали державним бюджетом. У районі налічується 50,6 тис. га осушених земель, 34,408 тис. га сільськогосподарських угідь, що становить 51,4% усіх сільгоспугідь. Після реформування агропромислового комплексу осушені землі перебувають у 2386 землекористувачів. Із загальної площі сільгоспугідь лише 7376 га (21,4%) - у СГПП і 422 га (1,2%) - у фермерських господарствах. Решта 26610 га (77,4%) - в особистих підсобних господарствах громадян, землях запасу сільських рад, промислових підприємств. Як бачимо, осушені землі своїх господарів знайшли, а інженерна інфраструктура, а це - меліоративні канали протяжністю 1223 км, гідротехнічні споруди – 1070 шт., ще й досі їх шукають. Так, внутрішньогосподарська осушувальна мережа і гідроспоруди на ній розпаюванню не підлягали і тільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 року № 1253 з метою їх збереження безплатно передали в комунальну власність сільських рад. Правда, до цього часу не вирішено це питання в Немовицькій сільській і Степанській селищній радах, де меліоративні канали безгосподарські. Немовицький сільський голова та депутати Степанської селищної ради категорично не хочуть приймати меліоративну мережу в комунальну власність. Проте, на мою думку, це неправильно. Хоча, їх також можна зрозуміти, адже канали і ГТС потребують ремонту. Але є постанова Кабінету Міністрів і її треба виконувати. Тим більше, СГПП «Немовицьке», як правонаступника колишнього колгоспу немає, він збанкрутував. У Степанській селищній раді правонаступником колишнього колгоспу є СГПП «Степанське», на балансі якого перебуває внутрішньогосподарська меліоративна мережа, але він орендує 57% осушених земель, а відповідно й стільки же меліоративних каналів. Решта 43% перебуває на землях запасу селищної ради, в особистих підсобних господарських громадян й інших сільськогосподарських формувань. А якщо договір оренди буде розірвано і люди заберуть свої паї? Тоді знову канали будуть нічийні. Зрозуміло, коштів у сільських рад недостатньо, держава не в змозі взяти на себе витрати з утримання внутрішньогосподарської мережі, але це питання потрібно вирішувати спільно з усією громадою. Адже нам жити на цій землі. Не можна допустити повторного заболочення, що місцями уже відбувається. Приміром, можна відповідно до ст. 18 Закону України «Про меліорацію земель» делегувати повноваження з догляду за меліоративними системами тим, хто обробляє і користується ними. А це 2386 землекористувачів і на кожного з них припадає по 0,5 км внутрішньогосподарських каналів.
Райдержадміністрація та районна рада також переймаються утриманням внутрішньогосподарської меліоративної мережі в належному стані. Так, минулоріч відповідно до районної «Програми розвитку меліорації та поліпшення екологічного стану осушених угідь» із районного бюджету надали субвенції бюджетам Кам’яне-Случанської сільської ради – 36 тис. грн., Чудельської – 24 тис. грн., Карпилівської – 17 тис. грн., Карасинської – 25 тис. грн. На ці кошти виконали роботи з очистки 6,93 км каналів, провели поточний ремонт 2 гідроспоруд. У результаті поліпшився меліоративний стан осушених угідь на площі 236 га, а також покращились умови проживання та господарської діяльності жителів цих громад. У лютому цього року рішенням районної ради за № 134 затвердили районну «Програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану осушених угідь Сарненського району у 2011-2015 роках», яку схвалив голова райдержадміністрації розпорядженням за № 637 від 16 грудня 2010 року. На її виконання із районного бюджету передбачається виділити 937 тис. грн. на утримання внутрішньогосподарських систем. Нині колектив управління працює над виконанням завдань 2011 року, визначених наказом облводгоспу № 10-В від 15 лютого 2011 року «Про основні напрямки робіт і завдання з експлуатації водогосподарсько-меліоративного комплексу у 2011 році». Для цього відремонтували наявну техніку: бульдозер, два екскаватори ЕО-3211 і «Борекс», трактор МТЗ і Т-150К, автокран, п’ять автомобілів, підготовили 11 насосних станцій.
Зауважу також, що насосні станції відкачали 7 млн. 274 тис. м3 води. Самопливом через водовипускні споруди відвели 8,2 млн. м3 води. За рахунок чого зекономлено 133,6 тис. кВт год. електроенергії на суму 97,3 тис. грн. На 2 насосних станціях встановили два багатотарифні лічильники, зекономивши 23,1 тис. грн. Завдяки цьому забезпечили безаварійний пропуск повені. За п’ять місяців ц. р. виконали ремонтно-доглядових робіт на суму 751,1 тис. грн. при плані 744,52 тис. грн., провели очистку меліоративних каналів від мулу в об’ємі 2450 м3, вирубку чагарнику на каналах - 85 км, поточний ремонт 65 гідротехнічних споруд. Юридичним і фізичним особам надали послуг на 59,8 тис. грн., із них 20,5 спрямовано на ремонт основних фондів. Перевірили шість суб’єктів господарювання з питань дотримання вимог водного законодавства, 10 осіб притягнули до адміністративної відповідальності. Колектив взяв участь у весняній толоці з озеленення та благоустрою. Зокрема, в акціях «До чистих джерел», «Посади дерево», «За чисте довкілля», «Чистий берег». Посадили 98 дерев, 10 кущів, очистили від сміття 4 км берега річки Случ, упорядкували 8 джерел, ліквідували 19 стихійних сміттєзвалищ.
Напередодні професійного свята, як і годиться, відзначають кращих. Це – трактористи-машиністи Микола Жученя, Віктор Сорока, Володимир Нікітчук, Руслан Мітрошин, водії Василь Хомич, Олексій Кібиш, Анатолій Береговець, машиністи насосних установок Дмитро Климець, Максим Климець, Микола Гаврильчик, оглядачі ГТО Іван Здоренко, Сергій Опалько, Володимир Губеня, Микола Данилицький.
Користуючись нагодою, вітаю колектив управління водного господарства, а також пенсіонерів, з професійним святом. Щиро дякую всім за сумлінну працю. Бажаю міцного здоров’я, щастя й душевного тепла, радості й благополуччя вам і вашим родинам, оптимізму й упевненості в завтрашньому дні.
Василь ПІНЧУК