Опубліковано СН
Робота на фермі сільськогосподарського підприємства «Степанське» розпочинається о п’ятій годині, рано-вранці, ще коли все навкруги тільки-но прокидається, тут уже розмірено гудуть доїльні апарати, доярки несуть повні відра запашного молока в цех охолодження.
Серед трудівниць - Тетяна Шульжук, яка працює в господарстві ось уже п'ятнадцять років. Доярками були її мама та бабуся, тітка та двоюрідні сестри теж присвятили себе цій роботі. Тож Тетяна Миколаївна гідно продовжила родинну традицію. За довгі роки праці на фермі жодного разу не пошкодувала про своє покликання. «Роботу люблю, - щиро розповідає трудівниця, - вона стала частиною мого життя. Тепер навіть уявити себе не можу в якійсь іншій галузі».
Не може себе уявити пані Тетяна й без люблячої сім’ї. Разом з чоловіком виховують двох доньок, якими дуже пишаються. Катерина навчається в технічному коледжі НУВГП м. Рівне, опановує професію з моделювання та конструювання одягу. А Оксана успішно крокує спортивними висотами, є гордістю не тільки батьків, а й району та області. Вона - майстер спорту України, чемпіонка світу серед юніорів з гирьового спорту. Тож заради них, своїх рідних, і трудиться Тетяна Миколаївна. А працювати на фермі нелегко. Та є й відповідні плоди такої праці. За один день доярка надоює до 300 літрів молока. При порівняно невеликій кількості худоби (20 голів) це - хороший результат.
Так само рано починається робочий день Степана Гумена, завідуючого фермою та ветлікаря. Роботі в сільському господарстві присвятив усе своє життя. У 1975 році пан Степан закінчив Млинівський зооветеринарний технікум і влаштувався працювати в колгосп села Зносичі, потім пішов в армію. Відслуживши, продовжив навчання в Львівському зооветеринарному інституті, навчався заочно та водночас працював у колгоспі ім. Леніна в Степані. На нинішній посаді в СПП «Степанське» - з 2002 року. «Працювати в тваринництві нелегко, повсякчас необхідно пильно слідкувати за здоров’ям худоби та наглядати за всіма процесами, що тут відбуваються, аби все було гаразд, щоб робота йшла без будь-яких ускладнень», - зізнається фахівець. Хоч і проводить на фермі більшість часу, запевняє, що не втомлюється, адже для нього це не просто робота, а справа його життя. Навіть перебуваючи у відпустці, Степан Володимирович хвилюється за стан справ на фермі, по можливості навідується, щоб особисто переконатись, що все в порядку.
Молочного стада в СГПП «Степанське» нині утримують 96 голів. Заступник керівника підприємства Микола Яцук розповів, що минулими роками, коли сільське господарство переживало не найкращі часи, була тенденція до зниження поголів’я. Проте, проаналізувавши теперішню економічну ситуацію, дійшли висновку, що в нашій зоні саме ведення тваринництва, зокрема молочного скотарства, дає реальні прибутки, а тому знову почали більш інтенсивно працювати над збільшенням маточного поголів’я. Вже цьогоріч господарство наростило 24 голови нетелів, на наступний рік планують ввести ще не менше 30. Сьогодні рентабельність молока становить майже 200%. Окрім тваринництва, підприємство вирощує рослинні культури. В основному це - озимина, якої сіють до 220 га, та ярина - до 550 га.
Микола Антонович переконаний, що на Поліссі можна економічно ефективно працювати в сільському господарстві. «Вважаю, що край має достатньо ресурсів та потенціалу для процвітання сільського господарства. І цього не можемо упустити. Інша справа, що сьогодні потрібно шукати варіанти, форми, які б давали можливість якнайефективніше використати ці ресурси. Якщо говорити про рослинництво, то тут, на мою думку, необхідно застосовувати більш прогресивні технології вирощування, повернутися до сівозмін, застосовувати гербіциди й таке інше. Та все ж, на моє переконання, кожен керівник, який працює в сільському господарстві, тим більше на Поліссі, повинен робити наголос на тваринництво. Маємо досить багато пасовищ, яких лише треба трішки окультурити, підживити і буде дешеве молоко».
На прикладі СГПП «Степанське» бачимо, що в сучасних умовах розвиток малих форм господарювання на селі має велике значення як у формуванні ринку продовольства, так і створенні робочих місць. Як свідчить світова практика, з масовою організацією фермерських (селянських) господарств аграрна економіка стає антимонопольною та конкурентоспроможною. Вітчизняні фахівці зазначають, що фермерські господарства здатні збільшити виробництво й поповнити торгівлю продуктами харчування і тим самим зробити вагомий внесок у вирішення національної продовольчої проблеми. Зрозуміло, високотоварні, конкурентоспроможні господарства будуть сформовані за сприятливих умов за певний час, але саме нині закладаються економічні, законодавчі, нормативні, організаційні підвалини агробізнесу.
Інна ОПАЛЬКО