Опубліковано СН
Завтра, 24 серпня, Україна відзначатиме найбільше національне свято – День Незалежності. Цьогоріч святкуватиме 20-літній ювілей.
В історію держави навіки вписана сторінка серпня 1991-го, року проголошення Акту про державну незалежність України. На його підтвердження Верховна Рада України вирішила провести 1 грудня 1991 року республіканський референдум. За його результатами вже ні в кого не було сумніву, чи хоче український народ мати свою самостійну державу. Адже понад 90% українців відповіли «Так!». Втретє за 350 років від Визвольної війни середини ХVІІ століття Україна здобула самостійність. Головним завданням стало зберегти незалежність і суверенітет держави, не допустити помилок, зроблених на двох попередніх етапах існування державності, - у середині ХVІІ століття та в 1917-1920 роках.
Стоячи біля витоків української державності, великий історик, відомий письменник і громадський діяч Михайло Грушевський сказав: «Україна перейде через всі потрясіння, її економічне й соціальне життя ввійде в свої береги, інтереси трудящих українських верств будуть забезпечені, культурні й національні інтереси інших національностей України також…». І його слова стали реальністю. Та йшли до цього тернистими шляхами. Сторінка за сторінкою гортали часи могутності Київської держави Володимира Великого, волелюбного Галицько-Волинського князівства, сміливого запорізького братства, відчайдушного подвигу солдатів і партизан Великої Вітчизняної… І ось нова епоха національної історії, епоха воскресіння народу, об’єднаного великою ідеєю свободи.
У своїй національній скарбничці Україна має неоціненні витвори літератури й мистецтва, без яких європейська культура була б набагато біднішою та неповною. Крім того, маємо вчених, які можуть вирішувати найскладніші проблеми на рівні світових стандартів, мільйони талановитих робітників найвищої кваліфікації, які спроможні забезпечити діяльність великих індустріальних гігантів, родючі землі та працьовите селянство, здатне прогодувати не тільки свій народ. Свою лепту в це вклала і Сарненщина, зростивши талановитих діячів науки, культури, політики. Серед них - народний художник, член спілки художників України Іван Жилка, начальник управління освіти й науки Рівненської ОДА Іван Вєтров, проректор Санкт-Петербургської державної лісотехнічної академії Леонід Вєтров, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, ректор Національного університету державної податкової служби України, депутат Верховної ради України Петро Мельник, заслужений журналіст України Андрій Ситай, професор, доктор філософії, доктор біологічних і технічних наук, почесний доктор Міжнародного університету франкомовних країн м. Брюссель, науковий керівник Школи Причинності Василь Гоч, філолог, поетеса, член спілки письменників України Наталія Левчун, доцент кафедри міжнародної економіки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Сергій Войтко, оперна співачка німецької опери на Рейні м. Дюссельдорф Наталія Ковальова, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Національного університету «Львівська політехніка» Григорій Ільчук та багато інших. З перших днів свого існування як незалежної держави Україна рухається в напрямку утвердження основ громадянського суспільства. Доказом цього є прийняття в червні 1996 року нової, демократичної за змістом Конституції.
За 20 років незалежності значні зміни відбулись і на Сарненщині. Змінився в принципі весь господарський устрій. Промислове виробництво нині зорієнтоване на випуск високоліквідної та конкурентоспроможної продукції. На товарному ринку як України, так і за її межами підприємства району виділяються достатньо стійкими позиціями, особливо з виробництва щебеневої, лісопродукції, мостових конструкцій і виробів з бурштину. Флагманами розвитку добувної галузі є ТОВ ККНК «Технобуд» і ТОВ «Вирівський кар’єр» - сучасний завод, побудований за новітніми технологіями виробництва, аналогу якого практично немає в Україні. Деревообробна філія ДП «Клесівське лісове господарство» є одним з провідних підприємств, що спеціалізується на виробництві столярного клеєного щита, а ТОВ «Завод металевих виробів» - з виробництва металевих конструкцій. У господарський комплекс краю залучено 13,029 млн. дол. США іноземних інвестицій. Та цього замало, адже Сарненщина має унікальні корисні копалини, що приваблює інвесторів. Район підтримує зовнішньоекономічні зв’язки майже з 40 країнами світу. Одним із пріоритетних напрямків зовнішньоекономічної діяльності є розвиток торговельно-економічних відносин з країнами Європи. Важливою складовою економіки району є мале підприємництво. Його суб’єкти одними з перших розпочали використовувати сучасні технології з освоєння та комплексного використання природних сировинних ресурсів, впроваджувати енергозберігаючі технології, займатися інноваційними розробками. Значний внесок у соціально-економічний розвиток краю робить і торговельна галузь, представлена 460 закладами роздрібної торгівлі, у сфері ресторанного господарства працює 94 заклади, розширюється мережа підприємств сфери побуту, нині їх є 104. Особливо цінним є те, що якість обслуговування в них з року в рік зростає. З’явився здоровий дух конкурентної боротьби, все повніше задовольняється попит населення на ці послуги.
Отже, досягнення незаперечні. Але незалежність сьогодні утверджується не палкими промовами, а клопіткою повсякденною працею кожного з нас, направленою на зміцнення економіки краю, держави. Головним, визначальним для якої є остаточне звільнення від пут минулого, відкриття простору для прискореної реалізації започаткованих реформ, у тому числі й у соціальній сфері. Основне завдання органів влади та трудових колективів - забезпечити приріст промислової продукції, нарощувати обсяги у всіх сферах матеріального виробництва як основного джерела наповнення районного бюджету, а значить підвищення життєвого рівня населення. На жаль, ще гостро стоїть проблема агропромислового розвитку. Адже потенціал сільгоспвиробництва краю задіяний недостатньо. Все ж, попри всі труднощі, сільськогосподарська галузь у сьогоденні також має позитивний поступ до кращих перемін.
У роки незалежності в районі активізувалося будівництво об’єктів соціально-культурного призначення, торгівлі, житлово-комунального господарства та інших. Беззаперечного успіху досягають працівники освіти та медицини, які беруть на озброєння новітні технології. У цих сферах працюють самовіддані люди, новатори. Їм є чим пишатися. Постійно зміцнюється матеріально-технічна база лікувальних і освітніх закладів. На Сарненщині успішно функціонують школи нового типу, в яких працюють талановиті педагоги, даючи дітям поглиблені знання з предметів. Тож і не дивно, що з кожним роком кількість призерів загальношкільних, районних, обласних, всеукраїнських і міжнародних олімпіад і конкурсів зростає. Це вкотре підтверджує, що Сарненський район має значний інтелектуальний потенціал. За бажанням, випускники шкіл мають можливість отримати освіту в найпрестижніших вищих навчальних закладах не тільки України, а й світу. Хтозна, можливо, саме вони, їх знання та вміння ще не раз прославлять не тільки край, а й країну своїми здобутками. А державі потрібні люди, які вміють дивитися далеко в майбутнє, приймати неординарні рішення та відповідати за них.
Нині ж маємо напружено працювати. А щоб досягти успіху потрібне взаєморозуміння між всіма гілками влади, громадянами, християнами всіх конфесій. Не менш важливо, щоб до усіх справ, як загальнорайонних, так і територіальних громад, долучалась громадськість. Адже без громадської ініціативи та підтримки нині важко здійснити щось вагоме. Потрібно, щоб кожна сільська, селищна рада знаходила можливість підвищувати добробут мешканців, сприяти створенню нових робочих місць, розвивати виробництво. У цьому напрямку важливою є допомога міжнародних організації, які фінансують проекти, спрямовані на вирішення нагальних проблем тієї чи іншої громади. І тут важливо, щоб влада і громада об’єдналися в баченні перспектив розвитку краю. Найголовніше – розвивати економіку, що забезпечить розвиток соціальної сфери.
Звичайно, країні ще потрібно багато часу, щоб завершити розпочаті реформи. Помилково вважати, що вони пройдуть швидко й безболісно, що й породжує розчарування людей. Та за 20 років ми стали іншими. Кожен з нас на своєму робочому місці робить свій вклад у зміцнення Незалежності України. Ми пишаємось своєю милозвучною мовою, однією з найкращих у світі, культурою, своєю приналежністю до українців. І нам під силу збудувати гармонійне суспільство, в якому пануватимуть закон і справедливість, демократія і гуманізм. У всіх нас є лише одна доля, її ім’я – Україна. І нехай Бог боронить її від усякого зла, а українцям пошле щастя й благополуччя.
Анатолій ОСТАПЧУК,
голова райдержадміністрації.