Опубліковано Світлана Ляшко
Автор фото Василь Сосюк.
І знову весна, і знову квітень… Навкруги невимовна краса, природа дарує нам теплі, наповнені ароматом квітів, садів, дні і ночі. Земля, втомлена лютими морозами, оживає, кличе хлібороба.
Та чорна тінь Чорнобильського смерчу ось уже 26 років нагадує про невидимого ворога – радіацію, що вирвавшись із зруйнованого четвертого реактора Чорнобильської АЕС, накрила Україну, Білорусь і Росію та країни Європи. У ліквідації наслідків цієї безпрецедентної аварії в історії людства взяли участь понад 600 тисяч людей. Всього жертвами за 26 років, за різними даними, стали від 25 до 100 тисяч осіб. Загальна площа радіаційного забруднення України сягнула 50 тисяч квадратних кілометрів у 12 областях. Не оминуло лихо й Сарненщину… Цьогоріч маємо магічний збіг чисел: 26 квітня виповнилося 26 років з того страшного для світу дня. Та чи стало людство розважливішим?
…І знову набатом звучить чорнобильський дзвін, а біля пам’ятних знаків збирається громадськість, щоб вшанувати хоробрих людей, які 26 років тому кинули виклик «мирному» атому, що показав свій зовсім не «мирний» характер, згадати тих, хто пішов у вічність. Тоді їм мало що розповідали, майже без засобів захисту від радіаційного опромінення вони без зайвих запитань працювали, аби не пустити біду далі. Минуло 26 років, та той пекельний вогонь досі збирає свої жертви. Покоління за поколінням відчуватиме на собі його подих.
– Після 26 квітня 1986 року наше життя розділилось на «до» і «після», - сказав, відкриваючи мітинг-реквієм, що відбувся минулого четверга біля пам’ятного знака жертвам Чорнобиля в Сарнах, голова райдержадміністрації Анатолій Остапчук. – «Після» сповнене тривог і запитань, на які й сьогодні немає відповіді. Майже 400 жителів Сарненщини взяли участь у ліквідації наслідків аварії. У перший, найбільш небезпечний, період вони опинилися у вирі подій, які пізніше світ назвав найбільшою техногенною катастрофою людства. Кожен четвертий з цього списку, на жаль, уже пішов з життя.
Майже 2000 квадратних кілометрів території району, 57 населених пунктів і майже 100 тисяч місцевих жителів отримали статус потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС. Щороку з державного бюджету тільки для району виділяється до 100 млн. грн. на фінансування різноманітних програм, пов’язаних з мінімізацією радіаційного впливу на людей, зазначив голова РДА. Це і дитяче харчування в навчальних закладах, часткова компенсація вартості палива, оздоровлення потерпілих та багато інших. Проте через об’єктивні причини не можна профінансувати все в повному обсязі, як того вимагає чорнобильське законодавство. Кожен з нас повинен уважніше ставитись до збереження свого здоров’я, навколишнього середовища, наголосив Анатолій Остапчук. Адже збереження довкілля це запорука здоров’я нинішніх і майбутніх поколінь. І ми можемо долати наслідки аварії взаємодопомогою, чуйністю, турботою і про ліквідаторів, і про потерпілих, і хворих. З кожної трагедії людство повинне винести урок на майбутнє, аби ніколи більше не повторився Чорнобиль. Пам’ятаймо ж тих, хто ціною власного життя та здоров’я зупинив радіаційне ураження.
Варто зауважити, що соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачає майже п’ятдесят видів пільг, компенсаційних виплат, доплат і допомог. За повідомленням ОДА, в області проживає 380 тисяч осіб, які мають статус чорнобильців. Торік на їх соціальну підтримку спрямували майже 217,5 млн. грн. Цьогоріч необхідно понад 243 млн. грн. У першому кварталі Рівненщина вже отримала з держказни майже 80 млн. грн. Так, чорнобильцям уже виплатили 6 млн. 865 тис. грн. на підвищені стипендії, додаткові відпустки, а також доплати за роботу на радіоактивно забруднених територіях. Ще понад 6 мільйонів бюджетних гривень спрямували на компенсації сім’ям із дітьми та безкоштовне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Голова районної ради Микола Драганчук звернув увагу присутніх на те, що майже всі населені пункти району віднесені до зони радіоактивного забруднення, тут проживає понад 86 тисяч громадян, які мають статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Районна влада робить усе можливе, щоб люди відчули, що вони не залишились наодинці зі своїми проблемами, запевнив голова районної ради. В управлінні праці та соціального захисту населення РДА на обліку перебувають понад 70 тисяч отримувачів різних видів допомог і компенсацій. Для їх виплат, а також допомог, доплат і відшкодування коштів за надані пільги відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2012 рік передбачено 44 млн. грн. Однак держава має посилити увагу до ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та захисту потерпілих, наголосив Микола Драганчук. Адже їм потрібні особлива турбота, дієва підтримка громади, щоб вистояти в боротьбі з недугами та іншими життєвими негараздами.
Минають роки, десятиліття, все далі віддаляючи нас від тих страшних квітневих подій 1986 року. У багатовіковій історії людства 26 років це лише мить. Та історія Чорнобиля триватиме довго. Ця трагедія забрала життя десятків тисяч людей, завдала шкоду здоров’ю десяткам мільйонів, і жодна статистика не скаже скільки людських доль понівечено чорнобильським смерчем. Тож нехай пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і саме життя. А ми будемо молитися за наших дітей і наше майбутнє, сказав Микола Драганчук.
Міський голова Сергій Євтушок зауважив, що фахівці, які працюють в енергетичній сфері, розробляють альтернативні джерела енергії. І це – світове майбутнє. Адже досвід свідчить, що людство не здатне нині впоратися з «мирним» атомом. Приклад цьому й нещодавні події на японській атомній станції «Фукусіма». Тож маємо пам’ятати про це.
Не до подвигів було тим, кого в ті перші страшні дні покликав чорнобильський дзвін. Вони хотіли одного: захистити свій дім, родину, країну від ще більшої біди, що могла б статися, якби полум’я з четвертого реактора перекинулось на інші. І їм це вдалося. В єдиному пориві разом з персоналом станції пожежники, будівельники, транспортники, медики, міліціонери діяли справді героїчно. І четвертий реактор ЧАЕС накрили саркофагом, який в останні роки поступово руйнується. За прогнозами фахівців, через 5 років він може стати непридатним для «стримування» процесу витоку радіоактивних речовин зі зруйнованого енергоблоку. Тож 26 квітня, в день 26-х роковин катастрофи на ЧАЕС, розпочали будівництво нового саркофагу. Проект укриття у квітні минулого року схвалили Україна спільно з міжнародною спільнотою. Цей безпечний конфайнмент заввишки 109 і завдовжки 150 метрів має вже 2015 року ізолювати зруйнований реактор від довкілля і стати місцем захоронення радіоактивних відходів реактора. Саркофаг розрахований щонайменше на сто років. Кошти на його будівництво зібрали країни-донори фонду «Укриття», розпорядником коштів є ЄБРР.
…Важко було в перші дні, місяці після аварії. Мабуть, воліли б не згадувати через що довелося пройти їм та їх рідним, які чекали дома. Та ще важче нині згадувати тих, хто тоді підставив плече, хто був поруч і… вже нема. Не з чужих слів знає про події 26-річної давності Валерій Нестерук. Він – із когорти ліквідаторів, тих, хто не думаючи про себе, боровся із радіаційним монстром, що вийшов з-під контролю. Щиро подякував Валерій Нестерук за підтримку й допомогу райдержадміністрації, районній та міській радам, керівникам державних підприємств «Сарненське лісове господарство» та «Клесівське лісове господарство», ВАТ «Західметал», Катеринівської виправної колонії, СГПП «Случ» і «Маяк», «Північ-центру», райспоживспілки, ТОВ «Вирівський кар’єр» і «Технобуд», мисливських господарств «Сарненське» та «Карасинське», приватним підприємцям Віктору Зарембі, Ігорю Наумовичу, Василю Соломці, всім, хто завжди готовий надати матеріальну допомогу ліквідаторам.
Секретар Сарненсько-Поліської єпархії, архімандрит Феофан сказав, що ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС виконали заповідь Божу: «Немає більше тої любові, якщо хто покладе життя своє за другів своїх…». Тож завдяки їх подвигу можемо жити на цій землі. Церква завжди молиться за спокій душ тих, хто відійшов у вічність. Закликав не забувати живих, хто потребує не тільки матеріальної допомоги, а й доброго слова і найбільше - молитви. Архімандрит Феофан звернув увагу присутніх на те, що саме духовний стан людини є причиною багатьох катаклізмів у нашому житті. Наприклад, загибель людства через свої гріхи під час всесвітнього потопу. Тож маємо знаходити гармонію з Богом, творити добрі діла повсякчас. Саме Він може зберегти і землю, і людство.
А настоятель української автокефальної церкви отець Юрій прочитав власні поетичні рядки, які присвятив ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС. Закликав усіх: владу і опозицію – зробити все, аби ці люди не мали приводу штурмувати Верховну Раду, вимагаючи того, що передбачено їм законодавством. Їх життя, здоров’я, доля – це спільна відповідальність українського суспільства, адже ніхто із світової спільноти не дбатиме про них так, як повинні це робити ми, сказав отець Юрій.
Вдячні сарненці хвилиною мовчання вшанували померлих, а на підніжжі пам’ятного знака заясніли квіти.