Опубліковано СН
Чи можна вбивати своїх менших братів? Однозначно - ні, скажете ви.
Майже 80 жителів багатоквартирного будинку № 54, що по вулиці Пушкіна (територія Сахалін) в Сарнах, також проти страти. Вони лише волають про допомогу й просять зробити хоч щось, аби захистити власних дітей: «…Постійно гуляє тічка собак (від 7 до 15), які час від часу нападають на людей. Звернувшись до керівника КП «Трудівник» Леоніда Пограничного, у відповідь почули відмову у вирішенні проблеми з бродячими псами через заборону відстрілу тварин згідно з Указом Президента України. А на вулиці літо – час канікул, і діти залишаються без нагляду…».
Безкоштовний Wi-Fi за собачі екскременти
Спочатку цуценята були маленькими, розповідають схвильовані батьки. В один день їх розлюбили і просто підкинули на подвір’я, де одночасно з вулиць Котляревського та Пушкіна може зібратися майже сто малюків. Тварин підгодовували і діти, і дорослі. Згодом вони виросли. А з часом їх стало більше. На одному ігровому майданчику з піском грається малеча, і туди ж «ходять» песики. Скажімо, у Мехіко собачі екскременти можна відтепер поміняти на хвилини безкоштовного Інтернету. Незвичайні апарати з'явилися відразу в декількох парках: власникам домашніх тварин, насамперед собак, пропонують збирати фекалії своїх вихованців у спеціальний пакет і міняти їх за допомогою цих апаратів на безкоштовний Wi-Fi. А що робити сарненцям?
Собака, безумовно, друг людини, але часом трапляється, що він перетворюється на ворога. Бродячі живуть не поодинці, а зграєю. Це означає, що при нападі на людину, зазвичай, її атакують одразу декілька особин із різних боків. Навіть одна «хазяйська» невеличка за розміром може завдати багато серйозних травм, а що вже казати про безпритульних? Як бути в такому випадку? Після агресивного нападу на маму з немовлям, яке, слава Богу, було в колясці, стало страшно не лише гуляти, а просто виходити на роботу чи навчання й повертатись додому, залишати гратися дітлахів на майданчику, виносити сміття, навіть спати, коли вони виють усі одночасно.
Не повертайтесь до собаки спиною
Той, хто одного разу став жертвою, тепер розповідає іншим, як поводитися в подібній ситуації, та дає поради. У бродячих собак, зазвичай, існує чіткий розподіл території проживання. Особливо потрібно уникати зустрічі з ними в періоди сильного голоду, тобто взимку, а також розмноження та вигодовування цуценят, що відбувається переважно навесні та на початку літа. Безпритульна тварина може напасти через те, що відчує чужинця на своїй території. Та й навіть собака на повідку проявить агресію, захищаючи господаря. В якості подразника в обох випадках можуть бути жести руками, гучний голос, швидкі кроки. В першому попросіть власника заспокоїти вихованця, у другому - самі скомандуйте «Фу!». Не повертайтеся спиною до пса, що гарчить, і в жодному випадку не відводьте погляд. Намагайтесь зберігати зовнішній спокій - тварини відчувають вашу паніку. І не тікайте, адже вони бігають у кілька разів швидше, ніж людина. Повільно, не відриваючи погляду, постарайтеся залишити це місце. Якщо ж побачили, що на вас мчить собака, візьміть у руку жменю піску чи землі. Коли наблизитьсмя, - киньте в очі. Так само, до речі, роблять і при нападі людини.
Поцікавилась у завідуючого Сарненською дільничною лікарнею ветеринарної медицини, ветфельдшера Петра Пацукевича, чи є зареєстровані випадки укусів людей тваринами. Лише за останній місяць, повідомив Петро Карпович, їх вистачає. В основному - домашніми. А серед постраждалих - як діти, так і дорослі. Бувало, неповнолітні замахувалися палицею або хотіли погратися в той момент, як пес їв чи відірвався. А от дії свідомих громадян часто не можна назвати контрольованими. Коли, наприклад, хильнувши оковитої, господар тягнув тварину за ошийник.
А вакцини проти сказу немає?
Гострі собачі ікла можуть завдати досить серйозних ушкоджень не тільки шкірним покривам людини, а й судинам, нервам, сухожиллям і навіть кісткам. Небезпечне також потрапляння в рану слини тварини, адже вона містить безліч бактерій, які починають швидко розвиватися та призводять до розвитку ранової інфекції. Тому медики рекомендують не намагатися відразу ж після укусу зупиняти кровотечу (якщо, звичайно, вона не дуже сильна). Треба дати слині разом із кров’ю вийти. Потім варто промити місце укусу господарським милом (воно допоможе боротися з вірусом сказу) й обробити перекисом водню. Йод, зеленку або спирт для припікання самого ушкодження краще не використовувати, щоб не обпалити відкриті тканини тіла. А ось шкіру навколо рани йодом змазати потрібно, після цього накласти стерильну пов’язку й обов’язково відразу ж звернутися до лікаря.
Навіть якщо не сумніваєтеся, що вас укусив пес не хворий на сказ і щеплений, нехтувати візитом до нього не варто, пояснює ветфельдшер. Тільки фахівець здатний правильно обробити місце укусу, щоб воно не було інфіковане мікробами, при необхідності зашити рану, аби краще зросталася, і згодом не утворилися рубці. Якщо ж вас покусала бездомна тварина або її власник не встановлений, доведеться пройти курс ін’єкцій від сказу. Але не все так просто. У вересні минулого року в одному з навчальних закладів міста (дозвольте з етичних міркувань не називати його, щоб не нашкодити і так травмованій дитині) собака покусав хлопчика. Курс ін’єкцій завершиться в нього лише через місяць. Здавалося б, боятися цього не варто. Ті часи, коли потерпілому робили 40 уколів у живіт, пройшли. Сьогодні застосовують зовсім інші. І можна обійтися набагато меншою їх кількістю. Після укусу обов’язково потрібно зробити спеціальне щеплення. Людині вводять препарат, що стимулює імунітет і вироблення антитіл. Як повідомив заступник головного лікаря з лікувальної частини КЗ «Сарненська ЦРЛ» Богдан Дойчук, одна коробка антирабічного імуноглобуліну (на 1-2 хворих, залежно від ваги пацієнтів) коштує 1 тис. 780 грн., вакцини (на 10 хворих) - майже 5 тис. грн. Якщо не так давно її не просто не вистачало, а не було жодної дози, то тепер є 70. Вислали колеги з Одеси. До слова, постраждалі отримують лікування безкоштовно.
Хвороба, від якої помирають
Скептикам, які скажуть, що проблема укусів жителів бродячими собаками не актуальна, наведу лише один факт: від сказу настає 100-відсоткова смерть. Термінами фахівців (водобоязнь, гідрофобія) - гостре інфекційне захворювання людини та теплокровних тварин, яке виявляється в ураженні центральної нервової системи. Його збудником є фільтрівний вірус. Хвороба зарахована до особливо небезпечних. Тому, якщо людину вкусила хвора на сказ тварина, потрібно в обов'язковому порядку робити щеплення. Інакше вона може померти. Залежно від характеру укусів, призначають до 12 ін'єкцій.
Особливу загрозу бездомні пси несуть дітям. До дитячої поліклініки КЗ «Сарненська ЦРЛ» щомісячно звертаються 2-3 потерпілих за медичною допомогою, розповіла завідуюча Людмила Садовник. Статистика жахає. Так, якщо порівняти в процентному відношенні, то покусаних у Сарнах - 10, а загалом у районі – 24. Враховуючи кількість дитячого населення, то в місті таких випадків більше. Із 34 з них у 13 спотворені обличчя, а шрами залишаться на все життя.
Компенсація за «покусане» здоров’я
Якщо знаєте, кому належить тварина, яка вкусила, і маєте намір стягнути з її власника заподіяну вам шкоду та збитки, безпосередньо після інциденту ідете в лікарню, де вам, крім медичної, допоможуть ще й зафіксувати факт нападу, а також визначити ступінь тяжкості завданої травми. У подальшому відповідні довідки стануть доказовою базою для судового позову. При цьому саме ступінь тяжкості травми враховують при визначенні розміру матеріального відшкодування. Бажано, щоб знайшлися свідки. І лише після того, як вам нададуть допомогу, необхідно звернутися в міліцію з відповідною заявою. Наступний етап - суд. І в судовому процесі потрібно обов'язково заявити вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Що ж загрожує власнику тварини за «покусане» здоров’я? Відповідальність за порушення порядку утримання собак прописана в Кодексі України про адміністративні правопорушення, стаття 154 якого передбачає лише незначний штраф, навіть якщо таке порушення спричинило заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну. Його розмір буде коливатися від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів, що дорівнює сумі 51 і 85 грн. При цьому, на розсуд суду, тварина може бути конфіскована. Погодьтеся, мізерна плата за покалічене чуже здоров’я та вимотані нерви. Мабуть, це одна з причин, чому власники собак нехтують правилами утримання своїх вихованців. У той же час, згідно зі ст. 299 Кримінального кодексу України, «знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також цькування зазначених тварин одна на одну, - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Ті самі дії, вчинені в присутності малолітнього, - до двохсот неоподатковуваних мінімумів або обмеженням волі на строк до двох років».
Проблему вирішать
Мешканці Сарн, які звернулись до редакції з листом, просять через газету дати відповідь щодо можливого вирішення питання, яке хвилює не лише їх, та «оприлюднити на сторінках «Сарненських новин» позицію з цього приводу посадових осіб міської ради». Як повідомив заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, інвестицій і розвитку території Руслан Серпенінов, ідуть перемовини зі спеціалізованим підприємством Миколаєва, яке займається відловом безпритульних тварин. Тож сподіваємось, як запевнив міський голова Сергій Євтушок, «зважаючи на численні звернення жителів, проблема буде вирішена, хоч би скільки вона потребувала матеріальних затрат».
На цьому можна було б поставити крапку, але варто нагадати декілька статей Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Основні його принципи забороняють застосовувати жорстокі методи умертвіння братів наших менших (ст. 4). Серед них такі, що виключають передсмертні страждання, негуманні, «призводять до загибелі від удушшя, електричного струму, больових ін'єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву й інші» (ст.17). Регулювання ж чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах повністю або частково створюваних її діяльністю, здійснюється способом біостерилізації або біологічно обґрунтованими методами, а у випадку неможливості їх застосування – евтаназії (ст. 16). І, насамкінець, стаття 24, яка говорить, що «собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками та намордники, але перебувають без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними й підлягають вилову».
Захисники цього Закону звернули б увагу й на ст. 15, яка передбачає створення притулків для утримання бездомних тварин. Та чи готова сарненська громада на такий крок, а місцеві бюджети - виділити кошти, коли маємо чимало невирішених проблем у соціальній сфері, потратити сотні тисяч на будівництво та діяльність притулків для собак? У той час, коли без зайвих проблем можна отримати ліцензію на відстріл дикої кози, що нікому не спричиняє особливої шкоди, просто заради задоволення, через безпритульних собак - на кону життя дітей. Що скажете з цього приводу ви, шановні читачі? Чекаємо ваших пропозицій.
Марія КУЗЬМИЧ.