Зв’язківці з честю виконали військовий обов’язок

23 липня однополчани військової частини 07140 (6 окремий полк військ урядового зв’язку КДБ при РМ СРСР) відзначатимуть 50-літній ювілей з дня створення.

Упродовж 1962 року під керівництвом підполковника Я. Вижновця та майора І. Тімоніна сформували 100-ий окремий вузол військ урядового зв’язку – військова частина 9832.
Призначили й начальників штабу майорів А. Олейнікова, політвідділу – Іванського, тилу – М. Лалетіна. Постачанням і забезпеченням матеріальними засобами й харчуванням займався старший лейтенант Юрій Поверін. Про ті дні розповідають ветерани, старші прапорщики Н. Михайлюк, А. Шапірко, В. Мичка.
Завдання формування полягало в тому, щоб у ланцюгу армія – фронт – Верховне Головнокомандування СРСР – Радянський уряд забезпечити секретність, надійну й гарантовану, телефонних перемовин. Окремий вузол урядового зв’язку (ОВУЗ), що дислокувався в колишньому с. Доротичі, отримав звання відмінної частини за безперебійне з’єднання під час військових навчань «Двина», «Днепр-65», «Размах-65» у 1965 році. Тоді ж отримали бойовий червоний прапор, вручений від імені Голови КДБ і РМ СРСР. У 1968-ому зв’язківці брали участь у чехословацьких подіях, де показали високу бойову готовність і вміння.
Проходив час, і зростали не лише вимоги секретності й безпеки, яку надавали абонентам телефонного зв’язку військової частини, а й бойові можливості самого вузла. Так, з допомогою станцій тропосферного (Р-410) і радіорелейного (Р-414) зв’язку можна було обладнати лінії протяжністю до 1 тис. км. Що і здійснювали під час постійних польових навчань.
Особливо хотілося б відзначити дії кабельних підрозділів під головуванням вимогливого командира Віктора Немикіна. Уявіть собі: вага однієї котушки (500 м) досягала 75 кг. І прокласти кабель узимку по снігу чи влітку непомітно, щоб не могла пошкодити його жодна військова техніка (танки, автомобілі) було досить важко.
Вдосконалювались і засоби зв’язку засекречення. Апаратура «Дельфин», «Лагуна», «Булава», «Рубін» була настільки надійною, що ворожі спецслужби могли дізнатись про зміст розмов абонента лише через 5-10 років. Офіцери-зв’язківці, капітани Н. Хомчик, А. Андреєв, В. Огризков, Н. Чижинков, В. Литвиненко, П. Ягодкін, випускники Київського вищого військового училища зв’язку імені Кірова, Горьковського, Муромського, Кемеровського, Багратіонівського, Орлівського військових закладів уміло використовували на практиці нову техніку. Забезпечували з’єднання Генеральному штабам Збройних сил СРСР і Варшавського Договору, пересуваючись своїм ходом на автомобілях у колонах, залізничним і морським транспортом.
У 1986-ому 100-ий ОВУЗ реформували в 6 окремий полк державного зв’язку (ОПДЗ), командиром якого став Арташез Сааков. До складу командування ввійшли також підполковники Віктор Кожухов, Іван Голодніков, полковник Михайло Зевченко. Коли сталася трагедія на Чорнобильській АЕС, безпосередньо в Прип’яті забезпечували зв’язок між керівництвом ліквідації її наслідків й урядом країни, особисто генеральним секретарям ЦК КПРС, Президією КДБ СРСР. Мужньо виконували свої обов’язки капітан Сергій Стреколовський, висококласні спеціалісти, телефоністки Галина Валяєва й Тетяна Шапірко, яких відзначили урядовими нагородами.
Полк продовжував виконувати завдання командування до 1992 року. Згодом, через об’єктивні причини й відсутність необхідності його подальшого функціонування, у 1998-ому частину розформували.
Залишились офіцери, прапорщики, солдати - люди, які пам’ятають тодішню службу, труднощі, незгоди й щасливі дні, успіхи в бойових навчаннях. Вони гідно виконали свій священний обов’язок.
Напередодні ювілею створення в/ч 07140 хочу побажати їм та їх сім’ям щастя, здоров’я й довгих років життя. Зі святом вас, дорогі товариші по службі!
Олег ЧИЖИК.