Опубліковано СН
Фото з сімейного альбому.
З давніх часів у всіх регіонах України були свої хранителі пісень. На Західному Поліссі цю почесну місію виконує Ганна КУРИШКО, жителька села Карасин.
Змалечку Ганна полюбляла співати. Цей талант їй передала бабуся, яку у своїй місцевості любили, як прекрасну співачку. Дівчина ще змалку втратила батьків, тож виховували Ганну бабуся Наталія Семенівна й дідусь Роман Пименович Тишковці. Вони найбільше й вплинули на формування музичних здібностей онуки. Першою піснею, яку перейняла від жінки, була «Ой вийду я, вийду». Згодом репертуар співачки поповнювався новими творами. Так з’явилася «Горе козак нівоньку», що часто заводив дідусь.
Сьогодні ж їх налічується майже 200,усі різножанрові. Серед них і календарно-обрядові (колядки, щедрівки, веснянки, петрівчані), і родинно-обрядові (весільні), звичайні й напливові. Найефектніше, з дотриманням регіональних особливостей виконання, звучать балади. Шанують талант і в інших селах району. Для участі в народних святах і клубних концертах Ганну Петрівну запрошували відвідати Велике Вербче, Кричильськ, Немовичі, Карпилівку, Люхчу, Глушицю, Орлівку. Побувала в районному й обласному центрах, де виступала на концертах. Декілька разів її записували фольклористи з Києва - Іван Синельников (викладач КНУКіМ, керівник фольклорного ансамблю «Кралиця»), Віктор Ковальчкук (рівненський фольклорист, керівник фольклорного ансамблю «Веснянка»), Юрій Рибак (викладач кафедри музичного фольклору РДГУ), Яна Куришко (онука співачки, студентка кафедри музичного фольклору РДГУ ). Пісні з її голосу виконують не тільки названі колективи, а також відомий на Рівненщині «Горина» РДГУ.
Знаючи стільки пісень, на початку 1990-х років співачка створила аматорський вокальний гурт, до складу якого входили 8 жінок і 2 чоловіки. На другому оглядовому конкурсі в Рівному йому присвоїли звання народного. Згодом додалися й інші - дипломантів і лауреатів кількох регіональних конкурсів. Прикро, що більшість учасників померли. А всю свою музичну науку Ганна Петрівна передала в спадок внучкам Яні та Галині Куришкам - студенткам кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв РДГУ. Як естафету, в сім'ї передають із покоління в покоління традиції виконання старовинних пісень. Так, починаючи з 1999 року, Яна Куришко всі твори переносить на аудіо- CD-формат.
Часті відвідини бабусі спонукали дівчат до такого ж автентичного виконання. Разом із берегинею співають «Каліно-маліно», «Да й зашумєла дубровонька», «Йшов братко з сестрою», «Ой по весні» й т.д.
Маючи за плечима таку школу, Яна Куришко у 2001 році взяла участь у Міжнародному фестивалі дитячої творчості «Золотий лелека», що в місті Коблево Миколаївської області, де стала володаркою гран-прі в жанрі «Музичне мистецтво». Нагороджена також дипломом «За відродження української духовності» в Запоріжжі. Отримала 1 премію на ІХ Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні та популярної музики «Червона рута – 2005». За успішний виступ на регіональному фестивалі-конкурсі козацької пісні «Встань, козацька славо! Засвіти знамена!» нагороджена дипломом ІІ ступеня. На запрошення голови Товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, народного депутата України П. Мовчана взяла участь і стала лауреатом І премії художньо-мистецького фестивалю художніх колективів «Просвіти». Всі відзнаки онука отримала, завдячуючи пісням, яких навчила Ганна Куришко. На основі творів, записаних від неї в експедиціях, готується до видання збірка пісень із її голосу автора Яни Куришко.
Маючи на Сарненщині таких самородків, як Ганна Петрівна, можемо стверджувати: українському роду нема переводу!
6 березня ц.р. Ганні Куришко виповнилося 85 років. Працівники Карасинської сільської ради, завідуючі клубом Юрій Котяй і ПШБ Надія Яковець, директор школи Михайло Мельник щиро вітали ювілярку. Подарунок і квіти стали приємною несподіванкою для жінки. На радощах карасинський соловейко не втрималася й заспівала душевну пісню.
Марія КУЗЬМИЧ.