Давайте повіримо в дива

Кажуть, якщо віриш у диво, життя стає приємнішим і дивовижним. А вам подобається, коли ілюзіоніст показує щось, чого не можете збагнути, або факіри роблять те, що нам очима не побачити? Останнім часом, якщо хтось хоче чимось здивувати гостей на дні народження, особливо дитячому, запрошує фокусника.

У лютому нинішнього року у Вінниці вперше в Україні пройшов Міжнародний конгрес ілюзіоністів - Ukrainian Magic Convention-2013. Його учасниками стали фокусники з України, Росії, Білорусі, Казахстану, Вірменії, Литви, Естонії, Азербайджану й Італії. 37 конкурсантів змагалися в трьох категоріях: менталізм, мікромагія та сценічна магія. В останній перемогла студентка I курсу кафедри ілюзії та маніпуляції Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв імені Утьосова Жанна ОВЕЧКІНА.
Юнка нині перебуває в гостях у бабусі, яка мешкає в Сарнах. Комунікабельна красива дівчина роз’яснює невідомі мені терміни. Скажімо, мікромагія - це хитрощі з маленькими предметами: картами, монетами гральними кістками, сірниками. Тобто все, що вміщається в руки. Потрібно мінімум реквізиту, а фокуси можна показувати в будь-якому місці і в усякий час. Менталізм - демонстрація на публіці психологічних експериментів, дослідів і екстрасенсорних здібностей, таких, як телепатія, ясновидіння, а також гіпноз (як сценічне мистецтво). А салонна (сценічна) магія – ілюзійний номер із кращими фокусами сучасності. Неймовірна подача, дивовижні перетворення, величезна кількість незабутніх ефектів.
Усі, хто був разом із Жанною у Вінниці, розповідають, що її виступ викликав море овацій у таких же професіоналів. І переможця в номінації салонної або сценічної магії можна було вгадати ще на сцені, адже її ім’я скандували глядачі стоячи, задовго до вручення кубка. Зазвичай на таких фестивалях дівчата залишаються в тіні, а тут вона обійшла знаних у своїх регіонах магів-чоловіків. З перемогою щиро привітав її та викладача Михайла Жаворонкова колектив академії. Вона ж, окрім родини, вдячна другові сім’ї Сергію Ступакову, випускнику академії.
Дівчинка з сарненським корінням народилася в Латвії. Тепер вона завдячує мамі, яка в 5 років віддала донечку на бальні танці. Згодом брала участь у всіх конкурсах, що проходили в Латвії. Оксана Василівна й сама танцювала та співала в «Слов’янському товаристві», членом якого була. Саме через її громадську активність родині дали квартиру. Жили в містечку Лівани в Латвії. А друзів у жінки є по всьому світі. Жанна вчилася слухати музику, танцювала хіп-хоп (нині ходить на сальсу), захоплювалася театром і ковбойськими танцями, співала українською мовою. До речі, знає також латвійську, російську, англійську й іспанську. У Латвії (Ризі) закінчила престижний двомовний Пушкінський ліцей, де після освоєння соціально-економічного курсу ще й отримала спеціальність бухгалтера. Але з дитинства її не полишала мрія захопити людей так, аби вони хоч інколи вірили в диво.

Студентка престижного закладу
Вчасно розгледів здібності дитини її вітчим, Айвар Бачкінс, який і став готувати Жанну до вступу в академію. А наполеглива дівчинка, аби не втрачати час, вирішила ще й вивчити юриспруденцію. Зауважу, що Айвар свого часу був одним із найвідоміших мікромагів. Має одну з найбільших фахових бібліотек. Лише колекцій карт, джокерів – понад 300. Віддає перевагу практичній магії (фокусам). Починав кар’єру в Юрмалі, де 3 роки трудився у вар’єте. А потім упродовж двох гастролював по Італії, Відні, Польщі, Білорусі. Добре знайомий із багатьма зірками естради, серед яких Лайма Вайкуле та Крістіна Орбакайте.
Хоча Жанна й називає його на ім’я, вважає батьком, який дає їй усе, чим можна обдарувати дитину. Радіє, що є кому передати свої знання. Разом із дружиною супроводжують доньку на всі конкурси та фестивалі. Побували у Фінляндії, Москві, Польщі, Англії (брали участь 3 тисячі фокусників), Естонії, Литві. Відвідують семінари, на яких обов’язково навчишся чомусь новенькому. Коли брала участь у проекті у Фінляндії, ті, хто попередньо бачив дівчину на фото, уявляли її гордою та пафосною. Насправді ж переконались, що зірковою хворобою вона не страждає. Навпаки, готова поділитися тим, що знає та вміє. У 2010 році на Міжнародному фестивалі в Ризі одержала кубок за сміливість і була відзначена як наймолодша учасниця. У Дніпропетровську цьогоріч посіла 2 місце, а в минулому в Юрмалі отримала приз глядацьких симпатій.
На відміну від економічних і юридичних спеціальностей, куди часто йдуть під впливом моди, в Академію естрадного та циркового мистецтв випадкові люди не потрапляють. Зазвичай тут вчаться діти циркачів, які бажають продовжити сімейну династію, або ж хто не уявляє свого життя без арени. Для Жанни найвищою нагородою та незабутніми хвилинами є широко відкриті дитячі очі, які вірять у те, що відбувається перед ними. Важко уявити, що змалку ніколи не була в цирку. Але на все життя запам’ятала фокус Айвара з двома картами.
В академії переважно діти з небагатих сімей, тому особливо гострою проблемою для студентів є відсутність гуртожитку. І хоча майбутній артист-ілюзіоніст навчається за кошти державного бюджету (на одному з двох наданих академією місць) і сподівається на підвищену стипендію, щоб оплатити столичну квартиру, яку знімає, стараються і батьки, і бабуся Аня, в якої відпочиває щоліта. А про те, як поступала, тепер згадує з посмішкою. Упевнено танцювала народний танець, який попросили виконати члени журі. Під час екзаменів (всі здала на 11-12 балів) майже нічого не їла через переживання. Тоді дуже схудла, розповіла бабуся.
Академія, каже Жанна, готує фахівців за трьома напрямами: естрадно-циркове, музичне й театральне мистецтво за спеціалізаціями циркова акробатика та гімнастика, еквілібристика, жонглювання, клоунада, музична ексцентрика, пантоміма, ілюзія та маніпуляція, естрадний танець, вокал, розмовні жанри естради, ляльки на естраді та режисура естради й цирку. Для багатьох із нас цирк залишається чимось винятково розважальним і несерйозним. Тим часом, сучасний – це синтез театру, хореографії, спорту, найскладніших технічних елементів і трюків, об’єднаних, зазвичай, єдиним сюжетом. Сьогодні він розвивається навіть стрімкішими темпами, ніж, скажімо, кіно або театр. І поєднує в собі безліч жанрів, дозволяє реалізуватися як творчій людині. Навіть уміння накласти грим на обличчя потребує хороших навичок і часу. Один із найскладніших, який продемонструвала молода артистка, вимагає 2 годин. Показала й образи хворого, темношкірого, бабусі, навіть чоловічий. Під час новорічних свят Жанна брала участь у ранках, працювала й на корпоративних вечірках у дорослих. Окрім того, своїм виступом відкривала столичну благодійну акцію «Твори добро», кошти від якої перерахували онкохворим дітям.
До речі, доброчинністю Жанна Овечкіна займалася ще навчаючись у ліцеї в Ризі. До Дня Перемоги розвозили подарунки ветеранам Великої Вітчизняної війни, прибирали кладовища. Як реліквію, зберігає книгу зі спогадами, що подарувала їй учасниця блокади. Буде про що розповісти своїм дітям, розмірковує серйозно. Мріє про власну сім’ю, яка дозволила б поєднувати з нею й улюблену професію.

Не тільки тваринки та клоуни
Бабуся Анна Феодосіївна задоволена своїми дітьми, а онукою, яка дуже любить тварин, пишається й поділяє її захоплення. Є кролик Омя і ручні голуби, яких доглядає. Птахів треба вчити (лише ласкою), щоб вони обов’язково поверталися, а кролика годує з рук.
Академію за 50 років її існування вже давно визнали найкращою цирковою школою у світі всі профільні експерти. А українському глядачеві завжди було цікаве високоякісне циркове шоу. Підтвердженням є недавні гастролі цирку дю Солей (Cirque du Soleil), який вперше приїхав в Україну. Незважаючи на те, що квитки коштували від ста доларів і вище, їх розкупили задовго до прем’єри. Приємно відзначити, що чимало випускників академії виступають у шоу цього легендарного цирку зі своїми сольними номерами, створеними в Україні режисерами-постановниками закладу. Немає артиста, який би не мріяв потрапити вчитися саме сюди. Випускників упізнають за професіоналізмом і захоплюються ними у всьому світі. Їх перемоги на найпрестижніших фестивалях-конкурсах циркового мистецтва в Монте-Карло (Festival International du Cirque de Monte-Carlo) та Парижі (Festival Mondial du Cirque de Demain), які за своєю значимістю рівносильні Олімпійським іграм у спорті, привернули до Київської академії пильну увагу світової циркової громадськості.
На щорічні шоу (випускні) у заклад почали приїжджати промоутери, продюсери, режисери, представники артистичних агентств, директори всіх світових цирків, європейських театрів - вар’єте, профільні журналісти з усіх країн, продовжує Жанна. Так, для прикладу, торік, коли святкували 50-річний ювілей академії, на традиційний дводенний гала-концерт тільки зарубіжних гостей прибуло 200 чоловік. Безумовно, вони бажають підписати контракти з випускниками. Пропонували й Жанні поїхати в Болгарію взимку. Та батьки переконали не робити поки що цього, аби не пропускати навчання.
Провідні світові цирки давно оцінили талант українських артистів. Хотілося б вірити, що вони матимуть можливість реалізувати себе і на Батьківщині. Адже сучасний цирк – це не тільки тваринки й клоуни, а й інтелектуальний вид мистецтва, переконана артист-ілюзіоніст Жанна Овечкіна.
Марія КУЗЬМИЧ.