Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Щорічно, в третю суботу вересня, в Україні відзначають День винахідника і раціоналізатора, що об’єднує людей різних професій і спеціальностей, але всі вони обов’язково наділені рідкісним талантом творчості, відчуттям нового, умінням розширити межі звичного, вийти за рамки стереотипу.
Щодня користуємося величезною кількістю досягнень сучасної науки і техніки - електрочайником, ліфтом, телефоном, комп’ютером. І ніколи не замислюємося над їхньою конструкцією. Головне, що працюють - і все тут. Але ж хтось їх придумав!
Майбутнього винахідника видно ще з дитинства. Всі малята цікаві, але цей не заспокоїться, поки не розбере дзиґу і не дізнається, чому вона крутиться. Не залишить машинку доти, поки не розламає її, щоб зрозуміти, як вона сигналить. Підростаючи, дитя проявляє все більший інтерес до оточуючого світу предметів. Чому літає літак, звідки світлофор взнає, коли потрібно перемкнути світло, як на визначнику з’являється номер телефону? Розібрати прилад і зрозуміти принцип його дії вдається вже не завжди. Але вибір професії стає очевидним.
Володимир Лобасюк у ТзОВ «Завод металевих виробів» трудиться з 2008 року. Пройшов шлях від майстра, начальника дільниці та цеху до заступника генерального директора з виробництва. Ще навчаючись у Сарненському НВК «Школа-колегіум» імені Т.Г. Шевченка, полюбив фізику, математику, захопився комп’ютером. Потім, вже в Національному університеті водного господарства та природокористування на факультеті прикладної математики і комп’ютерно-інтегрованої системи заглибився в теорію машин і механізмів, опору матеріалів, економію й організацію виробництва. Окрім опанування різних знань, розвинув у собі здатність сконцентровуватись, мислити логічно, одно слово, сформувати те, що називається технічним складом розуму. Встигнув і в армії відслужити.
Пишаються сином мама, Любов Володимирівна, головний економіст автотранспортного підприємства 15640, і дружина Ольга. Батька, Леоніда Федоровича, вже немає. А на заводі хвалять Володимира за хорошу пам’ять, уміння швидко концентрувати увагу. Ну і, звичайно, за його бажання розібратися в суті проблеми, глибокі знання, оригінальний підхід до справи і потяг до експериментів - невід’ємні риси хорошого фахівця. Мабуть, у Володимира Леонідовича це родинна риса. Адже сестра Ірина також закінчила технічний вуз – Київський політехнічний інститут.
Володимир Лобасюк став заступником, завдячуючи впорядкуванню самого процесу виробництва, коригування кожної його ланки та контролю за якістю. Запорукою ж успіху, розповідає Володимир, є люди, які трудяться поруч і відповідально ставляться до своїх обов’язків, бо розуміють, що працюють на загальний результат. Приклад показує й директор підприємства Андрій Циганенко, голова Сарненської районної організації Партії регіонів.
Відомо, що техніки - товариські та компанійські люди. Вони працюють у команді. Зазвичай на заводі кожен штурмує конкретне завдання, а разом - колектив робить загальну справу. Від злагодженості співробітників часто залежить і швидкість виконання замовлення.
Про відповідальність Володимира Лобасюка потрібно сказати окремо. Уявімо, що з отриманого листа заліза треба виготовити якісний продукт, який задовольнив би замовника і був конкурентоспроможним не тільки на ринку України, а й за її межами. Процес від виробництва продукції до її відвантаження – під його контролем. Організаційні здібності разом із глибоким знанням предмету діяльності дають можливість для адміністративного зростання.
Людей можна поділити на тих, які щось створюють, і тих, які цим користуються. І якби не нестандартне мислення винахідників, невідомо, на якому етапі розвитку ми б залишалися нині. Здавалося б, економічна ситуація змушує людей думати приземлено, натомість, щороку в Україні збільшується кількість громадян, які отримують патенти на винаходи, стверджують у Державному департаменті інтелектуальної власності. До речі, на думку голови департаменту, геніальним винаходом для суспільства стало б винайдення ефективних методів виховання підростаючого покоління, оскільки ситуація із злочинністю, алкоголізмом та бездуховністю серед молоді загрожує майбутньому.
Українська нація надзвичайно багата на інтелектуальних, творчих особистостей. І бажання винаходити, творити в них не зменшилось. Бо творчість — це спосіб їхнього життя, вони завжди прагнутимуть нового, удосконалення середовища, в якому живемо. Вони мислять нестандартно, з ними іноді нелегко розмовляти, бо сприймають світ трохи по-іншому. Але саме така їхня здатність є рушієм прогресу світової спільноти. Думка стимулює бізнес - чим будемо, скажімо, заправляти автомобіль, як грітимемося взимку, як узагалі виживатимемо? Безперечно, за рік з’явиться безліч пропозицій щодо новітніх технологій. Деякі з них буде втілено в життя, вони приноситимуть державі та людям прибутки. Науку треба розвивати, впевнений Володимир Лобасюк. Якби всі по-справжньому любили свою країну і хотіли б зробити для неї щось добре, то, переконаний, жили б зараз набагато краще.
У розмові з Володимиром знову повертаємося до духовності нації. Адже якщо молодь з раннього віку долучається до спиртного, то маємо вже втрачених громадян. Це - головна проблема, бо, можливо, залишаємося без майбутніх Ломоносових чи Кулібиних. Я б усе-таки акцентувала на вихованні, ставленні людини до суспільства і його до кожної людини. Можливо, варто більше працювати з молоддю, яка хоче одружуватися, адже нині потрібно думати про дітей, які ще не народилися. Про це необхідно думати вже нині, бо інакше невідомо, для кого будуть потрібні нанотехнології.
Так, 2 вересня в Києві відчинив двері перший унікальний державний загальноосвітній навчальний заклад - гімназія-інтернат «Дитяча інженерна академія». Розпочав роботу досить незвично: п’ятикласники разом зі своїми батьками мали нагоду не тільки згадати незабутні твори Великого Кобзаря, але й взяти участь у конкурсі на краще складання Lego-конструкцій. А потім за великим сімейним столом відбулося чаювання, під час якого знайомилися учні, батьки, вчителі. Адже співпраця вершин цього трикутника дає можливість маленькій людині знайти себе, реалізувати особистість, здійснити свої мрії. Кожен гімназист матиме свій особистий освітній маршрут – вибір уроків, гуртків і студій, роботу над певним проектом. А в старших класах – стажування, відвідування університетів, лабораторій, закріплення за вченими, які працюють над тою чи іншою тематикою. Академію започатковано на виконання Указу Президента України Віктора Януковича, його соціальних ініціатив щодо створення проекту «Інтелектуальне майбутнє України». Зазначу, що новий заклад – експериментальний і перебуває у прямому підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України. Цьогоріч відбувається набір учнів Києва, а вже з наступного навчального року планують відібрати школярів з усіх регіонів України до 5-6 класів.
У Міносвіти зазначили, що академію відкрили з метою пошуку та підтримки дітей, які мають схильність до винахідницької та конструкторської діяльності. Навчання відбуватиметься під патронатом Київського національного університету будівництва і архітектури та інших провідних технічних вузів країни за напрямами: робототехніка, архітектура і дизайн, інженерія тощо.
Марія КУЗЬМИЧ.