Ми – європейці?!

Європейський Союз нині – це 28 держав Європи. В основі об’єднання яких загальнолюдські та демократичні цінності, а мета – досягнення стабільності, миру та процвітання. Це найбільший на планеті економічний блок, що прагне стати провідним глобальним гравцем.

Всередині ЄС практично не існує кордонів для людей і бізнесу, кожен може вільно працювати, жити та навчатися в іншій державі Союзу. Однак це не означає розмивання культурних відмінностей чи загроз для мовної ідентичності кожної нації. Тому цілком зрозумілим є прагнення багатьох країн-сусідів стати повноправним членом ЄС. Не виняток і Україна. Та шлях цей довгий і непростий. А що в його кінці: благо чи занепад? Як розібратися в непростих викликах сьогодення? Адже не всі можуть собі дозволити відвідати країни Євросоюзу, щоб побачити на власні очі, як живуть європейці.
Медійний простір наповнений як перевагами євровибору, так і негативом. Проте вже немає сумніву в тому, чого прагне і держава, і суспільство, – євроінтеграції. «Питання європейської інтеграції для України - це питання модернізації нашої країни, яка стосується всіх напрямків життя. Це перехід нашої країни до європейських стандартів як технічних, так і правових демократичних», - заявив Президент України Віктор Янукович. Проте тут же загострилися відносини ще з одним сусідом – Росією, яка будь-що хоче аби Україна була в Митному Союзі. Ніби й нічого поганого в цьому немає. І є багато українців, які бачать Україну саме в ньому. Цей Союз також будує відносини між країнами-учасниками ніби на таких же принципах, що й Європейський. Проте стоїть на самому початку шляху. І чи такими добросусідськими, партнерськими виглядають умови, що пропонують там Україні? Чому «добрі сусіди» лякають санкціями, якщо не до них? Більше запитань, ніж відповідей. Та все ж вибір українці мають зробити самі. Ми підійшли, як у казці, до роздоріжжя: чи направо підеш, чи прямо… Та наше сьогодення, на жаль, не казка, а реальність. І хоча нині Євросоюз, як ніколи, готовий відкрити широко для нас двері, та силоміць туди ніхто не тягнутиме. Тож чи переступити цей поріг – нам і вирішувати.

Литва підтримує євроінтеграцію України
Про це говорив і Пятрас Вайтекунас, Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні під час зустрічі з журналістами, що відбулась у рамках тренінгу «Євроінтеграція України та засоби масової інформації» в м. Київ. Захід був проведений у Національній спілці журналістів України спільно з Всеукраїнською громадською організацією «Демократична дія» та за сприяння Посольства Литовської Республіки в Україні. Взяли в ньому участь представники регіональних ЗМІ з усієї України.
- Литва підтримає інтеграцію України в Європейський Союз, але рішення повинні приймати ви, - сказав Пятрас Вайтекунас. - Це ваша земля, ваші люди, ваше майбутнє. І ніхто, крім вас, вибору не зробить і відповідальності не візьме. Європейська інтеграція стала об’єднуючим фактором між опозицією і владою. Політики добре розуміють, що підписання асоціації - це справа, що потрібна не тільки їм, а потрібна самій Україні. Проте необхідно прийняти закони, що стосуються судової системи, про вибори та вибіркового правосуддя. І важливо, щоб вони почали діяти.
З 1 липня Литва головує в Раді Євросоюзу. І, запевнив Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки, сприятиме Україні в її євроінтеграційних прагненнях. Європа - надійна, проста і відкрита. Дипломат упевнений, що Україна стане успішною державою з однозначним європейським вибором, а здійсниться це тоді, коли українці і на Сході, і на Заході усвідомлять: «Ми – європейці». Впевнена, сарненців переконувати в цьому не потрібно. Адже цьогоріч на площі міста замайорів прапор Євросоюзу. Депутатську ініціативу міської ради жителі міста та району сприйняли позитивно. За даними соціологічних досліджень, понад 50% українців прагнуть підписання Угоди про Асоціацію саме з ЄС.
Розглядаючи литовський досвід, який здобула ця прибалтійська країна теж нелегко, можна сміливо сказати, що плюсів від такого кроку є дуже багато, щоб там говорили скептики. Перш за все, аналізуючи дані економічних, соціальних показників України, Росії та ЄС, наведені авторитетними джерелами, дуже добре видно, що і ВВП на душу населення, і заробітна плата, і легкість ведення бізнесу на рівень вищі, на жаль, не в нас і країн Митного Союзу.
Та все ж, які вигоди отримаємо від підписання угоди, а згодом і членства в ЄС, якщо, звичайно, пройдемо успішно цей шлях? Варто зауважити, що Східне партнерство, що охоплює стосунки Євросоюзу з Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною, має чотири пріоритети: демократія, економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС у конкретних галузях, енергетична безпека та контакти між людьми. Нині Україна та ЄС завершили переговори щодо Угоди про асоціацію та парафували її. Якщо буде згода всіх 28 держав Союзу, документ підпишуть, після чого для набрання чинності він має бути ратифікований ними та Україною, що займе 4-5 років.

Наші сподівання та реалії
На що може сподіватися українське суспільство? Як свідчить досвід прибалтійських країн і тієї ж Польщі, це – можливість для кращого економічного розвитку, адже відкриття європейських ринків дозволяє нарощувати виробництво, а отже створює нові робочі місця; покращення якості системи освіти, а також більше студентів з України зможуть навчатися за кордоном; більші можливості для забезпечення енергетичної безпеки держави; високий рівень медицини і захист прав споживачів, адже в ЄС значно краще дбають про контроль за продуктами харчування, а інформація про їх склад на упаковці відповідає змісту. Малий і середній бізнес в ЄС отримує дотації, діють різні програми сприяння підприємництву та аграріям, які отримують доплати з союзного бюджету, гарантії ціни та субсидії. Чимало коштів іде на охорону навколишнього середовища. І що не менш важливо - вільне пересування громадян країнами ЄС…
Але попри всі плюси не варто забувати й про ризики для держави та її громадян. Можна дуже скептично поставитись до заяв окремих політиків про те, що як тільки-но Угода буде підписана, зростуть зарплати, економіка, українцям чи не манна з неба посиплеться… Але вони забувають сказати, щоб отримати ці європейські блага, маємо добре усвідомити, що Асоціація – це шанс титанічною працею довести свою готовність прийняти їх цінності і рівень життя. Що маємо не тільки ухвалити закони, а й змусити їх діяти. Тобто, нас чекає величезний обсяг роботи з приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм. Аби скористатися численними перевагами європейського ринку, Уряду і виробникам доведеться працювати над впровадженням європейських стандартів, а їх є декілька тисяч. Для бізнесу, звичайно, зона вільної торгівлі з ЄС важлива. А для громадянина економічна інтеграція вигідна лише при умові повного входження України у внутрішній ринок Євросоюзу, що передбачало б не тільки вільний рух товарів, але і послуг, і людей, застерігають експерти. А ось які негативні наслідки прогнозують, наприклад, аналітики Академії Forex і біржової торгівлі Masterforex–V, що можуть зробити Україну ще слабшою, ніж зараз. Серед них, висока конкуренція на європейському ринку продовольчих і промислових товарів, що залишить українську продукцію без шансів через застарілі технології та устаткування, а ще високі вимоги до продукції, що висуває Євросоюз. Лякають і тим, що за кордон у пошуках гідного доходу виїдуть кваліфіковані кадри, що може призвести й до демографічної кризи. Та найвагомішою втратою України, вважають, стануть стосунки з Росією.
А що чекає в Митному Союзі? Це - єдина митна територія, без торговельних бар'єрів, мита й інших економічних обмежень з однаковими митними тарифами для країн-учасниць. Проте вони втрачають свій митний суверенітет і діють як єдиний суб'єкт у праві та міжнародних організаціях, наприклад, у СОТ. «Зона вільної торгівлі не передбачає такої глибокої інтеграції. Власну митну територію й усі митні питання кожна зі сторін, що підписали угоду про ЗВТ, контролюють самостійно. Але при цьому товари із цих країн користуються преференціями та відповідними перевагами при експорті їх до країни-партнера. Угода про асоціацію між Україною та ЄС не вимагає й не передбачає вступу в Євросоюз. Це – угода про створення зони вільної торгівлі, схожої на ті, які Україна вже має з іншими країнами, у тому числі з Росією, Білоруссю та Казахстаном, і зможе утворювати їх і в майбутньому. Бо Угода про Асоціацію нас у цьому не обмежує. Якщо ж Україна приєднається до Митного союзу, то не зможе підписати ані Угоду про Асоціацію, ані будь-який інший подібний міжнародний документ, оскільки втратить право самостійно вести переговори з іншими країнами щодо будь-яких торговельних питань», - пише «Українська правда». Україна добре відчула на собі «принади» стосунків з Росією. Коли була «покарана» забороною ввозу молочних і кондитерських виробів. Як стверджують політологи, обсяг перешкод, які Росія нам створює, не критичний. Адже в першому півріччя ц.р. на РФ припадає 24,6% нашого експорту (зараз уже набагато менше), а на ЄС - 30%. Тому Росія може відносно безболісно відмовитися від 10% нашої продукції. Та й уже переконалися, що часто обіцянки Росії так і залишаються тільки обіцянками. Що ж до вибору, що постав перед Україною, то як наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні: «Дружити й торгувати треба з усім світом. А от належати можна лише до однієї цивілізації».

Справи журналістські
Журналістів регіональних ЗМІ цікавило й питання, щодо роздержавлення друкованих ЗМІ. Голова Національної спілки журналістів України Олег Наливайко висловив сподівання, що Парламент проголосує за законопроект, в основі якого будуть спільні напрацювання НСЖУ та Держкомтелерадіо. «Україна як ніколи близька до виконання своїх зобов’язань, які були ще 2005 року взяті перед Радою Європи з роздержавлення друкованих засобів масової інформації, - сказав він. - Сьогодні є політична воля в Парламенті, і ми очікуємо ефективного голосування з цього питання». Крім цього, голова Національної спілки журналістів зазначив, що інформування про євроінтеграційні прагнення – це один з пріоритетів НСЖУ.
Перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко практичними порадами розповів як працювати з «європейською» тематикою. Адже, сказав, інформація про євроінтеграцію висвітлюється здебільшого поверхово, у ЗМІ трапляється чимало фактичних, смислових помилок і неточностей, навіть свідомо неправдивої інформації. Журналіст повинен не тільки знайти та зібрати інформацію, а й адаптувати її, щоб донести до людей. Ключова настанова медіатренера – про євроінтеграцію писати доступно не тільки для читача з певним рівнем підготовки та освіти, а й для пересічного громадянина. Адже, за словами директора Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» Ірини Бекешкіної, згідно з опитуваннями, проведеними Фондом, лише 35% українців відчувають себе європейцями.
Цікаво було журналістам дискутувати, ставити запитання модераторам і відомим громадським і державним діячам. Серед яких у заході брали участь кандидат політичних наук, віце-президент ВГО «Демократична дія» Сергій Джержд, директор Департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак, керівник ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко, доктор політичних наук, доцент ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка Сергій Даниленко, доктор історичних наук, професор кафедри політології Києво-Могилянської Академії, політолог Олексій Гарань, президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак, юрист ГО «Палата арбітражних керуючих» Павло Богомазов, виконавчий директор Центру міжнародної безпеки та стратегічних досліджень Любов Глєбова.
До підписання Угоди про асоціацію залишилось менше двох місяців. Чи справдяться сподівання і Євросоюзу, і України, що саміт «Східного партнерства» у Вільнюсі, на якому й планується її підписання, буде успішним, покаже час. Головне не помилитися у виборі. Адже від цього залежатиме не тільки наше, а й майбутнє наших дітей.