Опубліковано СН
Міжнародний день інвалідів не можна називати святковим, проте він підкреслює необхідність забезпечення рівних прав людей з особливими потребами та їх участі в житті суспільства. Це день підбиття підсумків зробленого для цієї категорії громадян і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.
Дуже часто вони залишаються наодинці зі своїми проблемами, позбавленими уваги й доступу до соціальних благ. Бо не такі, як інші, а багатьом здається, що вони живуть у своєму паралельному світі, який з нашим не перетинається.
Сарненщина може бути гарним прикладом партнерства між владою, районним центром зайнятості, приватними підприємцями, що дозволяє вирішити чимало проблем людей з обмеженими фізичними можливостями. А головне – змінити саме ставлення до них. Створення робочих місць для інвалідів - питання, що потребує першочергового вирішення. Бо людина з вадами має відчувати себе повноцінним членом суспільства. Вона особливо тягнеться до сімейного затишку й потребує тепла рідних рук. Тож треба вже переломити стереотипи поведінки, аби інвалідам, яких обійшла доля, було затишно жити поруч з нами.
Саме на Сарненщині минулого тижня відбувся прес-тур для працівників ЗМІ та тележурналістів Рівненщини, який організувала начальник відділу зв’язків із громадськістю та ЗМІ обласного центру зайнятості Ольга Токова. Газетярі й працівники телебачення ознайомились із досвідом роботи районного ЦЗ і побували на підприємствах, де працевлаштовані люди з інвалідністю. Важливим завданням Сарненського районного центру зайнятості є формування в них розуміння важливості активізації власного потенціалу, зокрема у сфері праці. Для вирішення цієї проблеми фахівці служби проводять цілеспрямовану роботу з непрацюючими та роботодавцями. Адже повинні поєднатися три складові: бажання клієнта виконувати ту чи іншу роботу, готовність працедавця чи організації взяти на роботу трудівника з ушкодженим здоров’ям і забезпечити йому належні умови праці, а також відсутність медичних протипоказань до певного виду професійної діяльності.
Цьогоріч за допомогою служби зайнятості працевлаштували 68 осіб з інвалідністю, з них 4 започаткували власну справу. Перебували на обліку упродовж 10 місяців 96 чоловік, направлені на навчання - 20, 18 із них уже працевлаштовані, ще двоє навчаються, розповіла Олена Михайловська, заступник начальника відділу організації працевлаштування, особистий консультант інвалідів РЦЗ.
Життя набагато складніше за будь-яку заздалегідь розроблену схему. І жоден перелік рекомендацій не є вичерпним - він може й повинен доповнюватися іншими, які розвивають у людей з інвалідністю почуття впевненості в собі, комунікативні здібності та конкурентоспроможність. Підвищення рівня мотивації до праці є одним із головних завдань у системі заходів, спрямованих на забезпечення трудової зайнятості. А підбір вакансій, профорієнтація та навчання, різноманітні семінари будуть малоефективними, якщо в людини не буде твердого бажання працювати.
Олена Михайловська розповіла про співпрацю з органами виконавчої влади й місцевого самоврядування, засобами масової інформації, громадськими організаціями людей з інвалідністю. Серед останніх Сарненська районна організація Рівненського обласного об’єднання Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», такі підприємства, як об’єднання громадян «Журавушка» Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів», «Скорпіон-Дует», релігійна організація «Серпанок Г». Так, на «Скорпіон-Дует» працевлаштовували Світлану Колдун за професією діловод, а на «Серпанок Г» - Сергія Хрящевського (майстер). Кожен наказ про прийняття на роботу людей з особливими потребами служба зайнятості сприймає, як власну маленьку перемогу. Радіють і за себе, і за клієнта, котрий позбувся незавидного статусу безробітного.
У районі з ініціативи ЦЗ створили спеціальну робочу групу, яка з’ясовує реальні причини звільнення людини з інвалідністю, якщо такі трапляються. Тож, окрім працевлаштування, працівники служби супроводжують свого клієнта від 6 місяців до року,
сприяють його адаптації на робочому місці та підтримують після працевлаштування.
Щастить із роботою тим, переконана Олена Михайловська, хто займає активну позицію під час її пошуку, не падає духом, вірить у власні сили, вміє презентувати себе роботодавцю. А служба зайнятості завжди готова підтримати таких громадян, надати їм і цінні підказки, й дієву допомогу.
Правила одні для всіх
Учасники прес-туру побували на потужному передовому підприємстві з видобутку граніту й виробництва щебеневої продукції в Україні ТОВ «ККНК «Технобуд». Камінь кар’єру визнаний одним із кращих за своїми фізико-хімічними властивостями. А поєднавши використання потужної техніки найкращих світових виробників із забезпеченням усього виробничого процесу (від буріння і вибухових робіт до відвантаження готової продукції клієнтам) виключно власними силами, підприємство отримало можливість запропонувати продукцію найвищої якості, за найконкурентнішою ціною й у кількостях, необхідних для забезпечення заявок найбільших покупців на внутрішньому та зовнішніх ринках. Завод оснащений лабораторією, а продукція проходить контроль якості на всіх етапах виробництва. Наразі на території підприємства налічується 28 структурних підрозділів, з них 10 – виробничі.
Виконавчий директор Олександр Ковальчук розповів про комбінат, на якому нині працюють 535 чоловік, серед них – 26 осіб з інвалідністю. Співпраця Товариства з Сарненським РЦЗ щодо працевлаштування безробітних триває довгий час. Тільки за останні сім років ТОВ «Клесівський кар’єр нерудних копалин «Технобуд» працевлаштував за направленням служби зайнятості 451 особу, з них 8 - з інвалідністю. Упродовж 2013 року трудовлаштовані 40 громадян (6 – з обмеженими фізичними можливостями).
У лідера з техніки безпеки виробництва правила одні для всіх. Тут немає потреби нагадувати про те, що, дбаючи про власне здоров’я, необхідно одягати каску й жилет.
Благодійна ж діяльність підприємства часто виходить навіть за межі району й не обмежується Міжнародним днем інваліда чи Новим роком. У цьому переконали гостей начальник електроцеху Олександр Рогозінніков і слюсар Олександр Капітула. Перший отримав інвалідність у зв’язку зі станом здоров’я, другий – через побутову травму. Коли відбулося скорочення на підприємстві, де Олександр Капітула працював охоронцем, уже й не сподівався, що знайде роботу. Але звернувся до фахівців центру зайнятості. Через два місяці з молодим чоловіком уже проводив співбесіду виконавчий директор, а ще через 3 дні він вийшов на роботу. Тепер Олександр Ковальчук не нахвалиться своїм працівником, який дуже відповідально ставиться до своїх обов’язків. Каже: «З ним можна зварити кашу». Часто можна почути й від інших: «Дайте нам Капітулу, він зробить усе якнайкраще».
І ще про благодійність, якою можуть скористатися всі мешканці Сарненщини. Виявляється, тонну відсіву тут віддають за 10 копійок (фракції 0х5 мм з-під бункера), тобто фактичні витрати - лише на транспорт і пальне. Тож громади можуть довести до толку принаймні дороги у своїх населених пунктах.
Повірити в себе
Олександру Гончаренку лише 32. Родом із Чернігівщини. Він був здоровим молодим чоловіком, поки одного разу невдало пірнув у воду. Спочатку нічого не запідозрив, а через три роки, коли почалися серйозні проблеми зі здоров’ям, уже було пізно. У 2003-ому хлопцю зробили операцію, повідомивши, що ходити не буде. Та юнача жага до життя й віра додавали сили. Після санаторного лікування в Саках став на підлокітники.
Олександр Миколайович уперше звернувся до Сарненського районного центру зайнятості у 2011 році як випускник професійно-технічного закладу. Маючи інвалідність першої групи, закінчив Житомирське вище професійно-технічне училище-інтернат за професіями взуттєвик з індивідуального пошиття взуття, конторський (офісний) службовець (бухгалтерія), оператор комп’ютерного набору. Познайомився з майбутньою дружиною, родом із Глушиці. За сприяння районної служби зайнятості його працевлаштували до приватного підприємця Оксани Головач. Набувши досвіду, знову звернувся до фахівців РЦЗ для отримання знань з основ підприємницької діяльності й допомоги по безробіттю для організації власної справи. З вересня 2012 року зареєстрований як фізична особа - підприємець і нині надає послуги населенню з ремонту взуття за місцем проживання. Олександр мріє зібрати кошти для будівництва власної майстерні. Разом із дружиною очікують первістка.
Основним видом діяльності підприємця Володимира Мірка є різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю. В Сарненській майстерні «Ритуал» виготовляють і реалізовують пам’ятники з природного каменю та мармурової крихти, штучні квіти, вінки й корзини з штучної хвої, домовини. Нині тут працюють 6 найманих осіб за професіями бухгалтер, менеджер, продавець непродовольчих товарів, завідувач виробництвом, водій автотранспортних засобів, підсобний робітник, котрі працевлаштовані за направленням районного центру зайнятості (дві особи шляхом надання дотації роботодавцю). Серед них на посаді бухгалтера - Світлана Бородавка.
Молода жінка має вищу економічну освіту й вважає, що їй пощастило в тому, що знайшла роботу. Хоча спочатку було трохи моторошно, адже сюди приходять люди, в яких сталося горе. Вже незадовго навчилася не тільки говорити з ними, а й бути психологом і консультантом. Світлану влаштовує і графік роботи майстерні. А підприємець Володимир Мірко, для якого ритуальні послуги є сімейним бізнесом, не любить акцентувати увагу на обмежених фізичних можливостях своїх працівників, бо переконаний, що всі рівні у своїх правах.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Райдуга» заснували в 1992 році шляхом відокремлення від Сарненського держлісгоспу. Виробництво створили в 1995 році на базі Малого підприємства «Райдуга», засновником якого є Антон Василець (директор – Андрій Василець). За період його існування відкрили три столярні цехи та дві пилорами. Фірма виготовляє столярні вироби на замовлення, будівельні деталі з деревини та плит на дерев’яній основі, займається лісопильним виробництвом. Продукція ТОВ «Райдуга» користується попитом як в області, так і за її межами. На сьогоднішній день тут трудяться 22 працівники, з них один - з особливими потребами. Робітничі спеціальності: столяр, рамник, верстатник деревообробних верстатів, підсобний робітник. Тривалий час «Райдуга» співпрацює з Сарненським районним центром зайнятості з питань працевлаштування громадян (у 2012 році служба зайнятості направила 6 безробітних на додаткові робочі місця з наданням дотації роботодавцю, з них 2 особи працевлаштовані на перше робоче місце). Окрім того, для виконання громадських підсобних робіт у минулому році створили 10 тимчасових робочих місць.
ТОВ «Райдуга» брало участь у конкурсі «Кращий роботодавець року», а у 2005 році нагороджене подякою обласного центру зайнятості за виконання державної політики зайнятості.
Уміють цінувати роботу
- Реалізуючи соціальні ініціативи Президента України, робимо все можливе, аби прискорити працевлаштування молоді, – розповіла під час зустрічі з учасниками прес-туру заступник директора обласного центру зайнятості Тетяна Новорок. – Закон «Про зайнятість населення», який почав діяти з початку цього року, дав нові механізми для стимулювання зайнятості молодих людей, їхньої професійної адаптації в суспільстві. За безпосереднього сприяння служби зайнятості цього року вже знайшли роботу 2700 юнаків і дівчат, 165 отримали одноразову матеріальну допомогу для започаткування власної справи.
Згідно з Законом України «Про основи соціального захисту інва¬лідів», на кожному підприємстві, незалежно від форми власності, є норми щодо працевлаштування інвалідів, які необхідно виконувати. І відрадно, як зазначила Тетяна Новорок, що в Сарненському районі кожна друга людина з особливими потребами (понад 50%) змогла знайти собі роботу за сприяння РЦЗ.
Заступник директора обласного центру зайнятості наголосила на роботі з дітьми, які мають певні фізичні обмеження, їх допрофесійній підготовці. Так, з початку року з держбюджету на Рівненщину надійшло понад 70 мільйонів гривень на виплату державної соціальної допомоги дітям-інвалідам. Ця сума майже на 10 мільйонів гривень більша, ніж у 2012-ому. У службі добре розуміють, що інваліди потребують не тільки роботи, але й соціальної адаптації. Людей з обмеженими фізичними можливостями запрошують на ярмарки вакансій, яких у цьому році було вже п’ять.
Інша справа, що не у всіх є бажання працювати. Свою відмову аргументують тим, що добиратися далеко, зарплата не дуже висока. Але відстань не завжди проблема, а щодо зарплати, то краще її заробляти, ніж отримувати допомогу від держави. У психологічному плані це все-таки велика різниця, бо робота дає не лише заробіток, а й певний соціальний статус, можливість спілкування й самореалі¬зації.
Та й роботодавці вже не раз пересвідчилися, що інваліди вміють цінувати роботу, відповідально до неї ставитися й можуть бути ефективними пра¬цівниками. Повернення їх до повноцінного життя – один із пріоритетів служби. Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, ці громадяни хочуть бути корисними суспільству й заробляти гроші. Й таку можливість їм надають на підпри¬ємствах Сарненщини.
Насамкінець працівники обласних ЗМІ та тележурналісти прийшли до єдиної думки: аби донести до суспільства проблеми людей з обмеженими фізичними можливостями, про них треба розповідати. Й не лише про їхні досягнення, а й проблеми.
Нині на Рівненщині проживає майже 68 тисяч таких громадян, а це 5,6% від усього населення області (роботою забезпечили 8613). Вакансії для них створили майже на 2 тисячах підприємств та установ краю.
Марія КУЗЬМИЧ.