Сашко Невже колядував у Немовичах

Минулої суботи пощастило немовичанам. У село завітав народний артист, співак і композитор Сашко НЕВЖЕ, який упродовж двох годин дарував хвилини насолоди присутнім у залі місцевого Будинку культури.

І глядачі не шкодували долонь – аплодували від першої пісні до останньої упродовж концерту.
Незважаючи на свою популярність, Сашко Невже (Олександр Івашинюта), дуже проста людина, залюбки фотографувався зі своїми прихильниками, давав їм автографи, охоче спілкувався з усіма. Рівненський автор і виконавець не хворіє зірковою недугою. Скромний і надзвичайно доброзичливий і привітний, зі щирим відкритим поглядом, «живчик» на сцені, Сашко люб’язно погодився поспілкуватися й відповісти на всі запитання – ексклюзивно для «Сарненських новин».
- Сашку, чому обрали саме псевдонім Невже?
- У 1987 році на рідній Костопільщині створив гурт «Невже» при Будинку культури, який уже через 4 роки став дипломантом фестивалю «Червона рута». Називав себе Олександр Габрук (прізвище дідуся), який невідомо чому змінив його на Івашинюта, згодом став використовувати псевдонім Олександр Сокира. І все-таки повернувся назад до суто української назви – Невже. Цей сценічний псевдонім офіційно з’явився в музичних колах у 2002 році.
- А що сталося з однойменним гуртом?
- Невдовзі кожен із його учасників зайнявся своєю справою, а я заснував власну студію. Незабаром познайомився та почав співпрацювати з саундпродюсером Сергієм Попиком, талант і професіоналізм якого дуже високо ціную. Так почалася історія студії звукозапису «Nelly Studio» та «Центру Пісень». Обидві назви також дуже влучні й ексклюзивні (до речі, Неллі – ім’я донечки співака. - М.К.). Відтоді разом із Сергієм зайнявся сольною естрадною кар’єрою та написанням власних пісень. У 2003–2004 роках мав постійні спільні гастролі по Україні зі Степаном Гігою, який нині кожні два тижні буває в Костополі.
- Якими досягненнями пишаєтесь?
- Найуспішніший альбом «Намальовані сни» (2007) творився шість років. Упродовж 2004–2005 студія працювала над мистецьким проектом етнотеатру «Дуліби». Із Сергієм Попиком, з яким разом уже 12 років, займаємось продюсуванням молодих виконавців. Так, імена Тетяни Ширко, яка посіла друге місце на «Новій хвилі–2010», Міли Нітіч (отримала спеціальний приз від Алли Пугачової на конкурсі «Нова хвиля–2009»), Марії Злати, київського гурту «Імир», талановитої співачки Тетяни Полюхович уже відомі широкому колу шанувальників. Так як і Юрмала, вони для мене з Сергієм Попиком стали першими досягненнями. Одно слово, екзамен за десятирічну працю, вважаю, здали на «відмінно».
- Вас, Сашку, знаю, визнали кращим композитором «Юрмали–2010». Скажіть, з ким постійно співпрацюють «Центр Пісень» і «Nelly Studio»?
- З народним артистом України Степаном Гігою, також Степаном Гігою молодшим, заслуженою артисткою України Квітославою, рокабілі (одна з ранніх форм рок-н-ролу) - гуртом «От Вінта», «Юркеш». У списку досягнень і співпраці вже великий перелік артистів і колективів. Мої пісні є в репертуарі дуету «Гардамани». Допомагаю гурту «СвітлоТінь» із Костополя, що був дипломантом «Червоної рути». В Немовичі, до речі, приїхав один із його учасників – Іван Швая.
- Сашку, сьогодні звучали ліричні, весільні пісні, присвячені жінкам, присутнім у залі, та найріднішій людині – мамі, зрозумілі і молоді, і старшим. Вони входять до одного чи всіх трьох офіційно випущених альбомів?
- Усі нові. З гордістю й честю розповідаю про композитора Ігора Білозіра, пісню якого «Чарочка вина» презентував немовичанам уперше. Наразі альбоми не випускаю, тому що всі твори зараз можна знайти в Інтернеті, та й, чесно кажучи, не маю часу на це. Навіть якби доба мала 36 годин, не знаю, чи їх вистачило б на все.
- Ви ж і депутат обласної ради?
- Так, депутат Рівненської обласної ради, член постійної комісії з питань науки, освіти, культури й духовності. Але не будемо про політику.
- Слухаючи Ваші пісні, мабуть, кожен може сказати, що написані вони саме про нього. В чому секрет?
- У тому, що ми дуже схожі. Народився я також у селі, Малій Любаші Костопільського району, де пройшло моє дитинство. З чотирьох років, коли батько вперше купив гармошку, не випускаю її з рук. Але дитячі роки були нелегкими. Знаю, що таке рубати дрова, сіно косити (мій покіс – 1 м 80 см). У багатодітній родині, де виховувався, постійно пас корови, коли приходила черга. Про все це й розповідаю в «Батьківській пісні». Цьогорічну колядку (слова та музику написав за 15 хвилин) ніби диктував мені сам Господь Бог. Приємно знати, що її співатимуть тепер у Немовичах. Народний ансамбль народної пісні «Терен», як сказав Віктор Савчин, уже виконує деякі мої твори і хотіли б ще. Я не проти. Матиму за честь, якщо тут співатимуть усі мої пісні. Не боюсь нового репертуару. Скоро на телебаченні з’явиться кліп на пісню «Я за тобою на край світу», яка також тут.
- Сьогодні Ви запросили на сцену й своїх друзів із нового проекту «Сім’я» - дует Яни та Дмитра Максимчуків.
- Це один із моїх нових проектів. До речі, є ще один – «Доярочки», що популяризує хорошу пісню. А з «Сім’єю», думаю, наступного разу приїдемо до вас із новим репертуаром.
- Сашку, чи вважаєте себе щасливою людиною й хто надихає на творчість?
- Так, я надзвичайно щасливий, бо маю чудову родину, прекрасних друзів і хороших колег. Дуже люблю свою сім’ю – це моє найбільше щастя. Одружившись у 17, живемо з дружиною разом 33 роки, виховали сина та доньку, маємо двох онуків - це також ексклюзивно для «Сарненських новин», бо в соціальних мережах про них не розповідаю. Є талановитий Сашко Невже молодший, про якого думав, що не співатиме. Але він видав таке перед одним із моїх концертів, що я присів на коліна. Чули коли-небудь виступ людини-оркестра? От у 12 років він є таким чоловічком-оркестром. А моєю постійною музою завжди залишається кохана дружина Тетяна, як у кожного хорошого сім’янина, тому й з’явився новий проект «Сім’я».
- Чи є улюблена пісня? І яка найпопулярніша?
- З-поміж написаних майже 500… важко назвати улюблену. Сьогодні лише в Казахстані виконують 15, в основному на слова Сергія Попика. Завжди приємно повернутися в Казахстан, де служив у військовій частині 55597. Особливо втішно, коли твою пісню там співають кращі виконавці. Скажімо, такі як гурт «Melomen», що зняв також кліп на одну з них. А популярність, для прикладу, завоювала у слухачів віком від 6 до 80 років «З поля того бою», присвячена воїнам УПА в стилі рок.
- Нещодавно повернулися з Торонто. В яких ще країнах гастролюєте?
- В основному в Україні – Закарпаття, Івано-Франківськ (9 концертів підряд було нещодавно). Хочу ближче познайомитися з мешканцями населених пунктів краю.
- Що побажаєте читачам «Сарненських новин»?
- Насамперед, вітаю з новорічно-різдвяними святами, бажаю щастя, здоров’я, успіхів. Свято вірю, що поліський край, який завжди процвітав, процвітатиме й надалі з такими людьми - доброзичливими й хорошими. Повірте, що все буде добре, і дай Боже, всім.
- Від себе додам: щойно дізнаєтесь, що у ваш заклад культури із концертом приїхав Сашко Невже, поспішіть туди. Хороший вечір і гарний настрій будуть гарантовані.
Розмовляла Марія КУЗЬМИЧ.