Випускники, хай доля посміхнеться вам щасливо

Останній день весни цьогоріч відлунював святковістю, мабуть, у кожному селі та місті України. Ще в п’ятницю учні, а в суботу вже випускники.

Щасливі хлопці та дівчата прощалися з юністю і прекрасним, незабутнім періодом життя під назвою «Шкільні роки». Незважаючи на примхи погоди, яка перекреслила блискучий і традицій задум випускників міста Сарни та організаторів цього святкового дійства, провести його на центральній площі, винуватці торжества для отримання медалей й атестатів, їх друзі та рідні, зустрілися в Районному Будинку культури. І десь далеко в душі зі смутком радість обнялась, із зіниць скотилися крапельки-сльозинки. Як швидко дорослими стали донечки й сини. Віднині їх ждуть незвідані дороги. Випускний вечір. Тут зустрілися біль прощання, світлі надії, сум розлуки з однокласниками та вчителями, радість зустрічі з багатогранним майбутнім.
…Одинадцять шкільних років, сповнених тривог і радощів, цікавих відкриттів, хвилюючих подій, пташкою відлетіли в минуле. Дівчатка стали принцесами. Вродливі, романтичні, розумні. Чи міг бодай хтось упізнати у випускницях, струнких чарівних леді, тих маленьких крихіток із величезними бантами та збентеженими очима, які йшли у перший клас? А у високих юнаках - тих спритних і кумедних хлопчиків, які так поважно, хоча й озираючись на мам, ішли на перший у своєму житті урок? Нині це вже свідомі громадяни України. Майбутні військовослужбовці, фахівці банківських структур, спортсмени, педагоги… Летять роки й час є невблаганним. І в минуле відійшла вже школа. Більше не буде уроків, і в дитинство вже ніхто не повернеться.
Першими на сцену вийшли барабанщиці з Сарненського ліцею «Лідер». Відкрив святкове дійство, промовив напутнє слово випускникам в.о. начальника відділу освіти РДА Геннадій Аврамишин. У цей урочистий і хвилюючий день звернувся до винуватців торжества, нагадавши всім, що попереду їх чекають непрості, часто тернисті та поруч із тим успішні дороги дорослого, самостійного життя. І перший крок туди завжди тісно пов’язаний із новими надіями, сподіваннями, зокрема вступити в омріяні вищі навчальні заклади, здобути хороші спеціальності, влаштуватись на роботу. І саме з цього дня випускники стали на стежину власного вибору, тому від їх рішень залежить майбутнє кожного з них. Бажав бути мудрими та чесними у виборі подальшої долі, сміливо долати труднощі й досягати висот, висловив упевненість, що кожен пронесе через роки вірність покликанню, стане справжнім професіоналом своєї справи, самовіддано служитиме Україні.
Долучилась до привітань і в.о. міського голови Світлана Усик, яка передала вітання від голів райдержадміністрації Сергія Євтушка та районної ради Миколи Драганчука, народного депутата України Миколи Кучерука. Цього свята, зауважила Світлана Борисівна, немає в календарі, воно не позначене червоними літерами, але учні з нетерпінням очікують його. Особливо одинадцятикласники, адже це їх перепустка в особисте, незалежне життя. З болем і щемом переживають його вчителі та батьки, бо саме в цей день випускають своїх діточок-пташенят у життєвий вирій. Світлана Борисівна бажала юнакам і дівчатам крокувати сміливо, не боятися труднощів, навчатися, підкорювати вершини та завжди пам’ятати, що вони є нащадками великого українського народу. І хоч би куди закинула доля, і чужому навчатися, і свого не цуратися.
Привітали випускників зворушливими віршованими рядками і вихованці дитячого садочку «Росинка». Слова подяки педагогам промовили учні Сарненської гімназії Катерина Євтушок та Олександр Красько. Наказ на вручення нагород озвучив Геннадій Аврамишин. Батьки, за давньою традицією, обсипали дітей зерном на щасливу долю. 28 золотих і 4 срібних медалі кращим учням із честю та гордістю вручили перший заступник голови райдержадміністрації Ярослав Яковчук, голова районної ради Микола Драганчук, в.о. міського голови Світлана Усик, помічник народного депутата України Миколи Кучерука Микола Костецький. Від батьків славну пісню подарували присутнім тато та донька Раковці. Потім випускники закружляли у вальсі. Щасливі посмішки, за якими ховалися хвилювання, щем, тривога, і, звичайно, радість. Насамкінець урочисто відпустили в небо жовто-блакитні кульки зі своїми мріями і довго-довго фотографувались із рідними, друзями, вчителями.