Опубліковано Світлана Ляшко
Відмовлятися від дорогого, хоча й комфортного у використанні, природного газу для опалення приміщень у районі почали ще 2012 року. Вже тоді ціна його ставала надто обтяжливою для бюджетних організацій. Тому поступово розробляли програми переходу на твердопаливні котли.
І результат не забарився. Цьогоріч в області Сарненщину визнали лідером із енергозбереження. Про це повідомив голова облдержадміністрації Сергій Рибачок, який минулого тижня побував у районі, аби на власні очі побачити, як втілюється державна програма переходу з газу на альтернативні види палива.
Дорогою в Сарни губернатор відвідав Степань. Тут, у котельні ЗОШІ-ІІІ ст., вже є два твердопаливних котли «Буран», до речі, рівненського виробництва. Обігрівають вони чотири об’єкти: школу, дитячий садок, лікарню та стаціонарне відділення Сарненського територіального центру соціального обслуговування. За проектом встановлять ще один – резервний, меншої потужності. Працюють вони на дровах, соломі, торфобрикеті, тобто можна використовувати будь-які матеріали, що є в нашій місцевості, розповів Петро Сич, майстер ПМК-81, який займався реконструкцією котельні. Зауважив, що її планують передати на баланс КП «Сарнитеплосервіс», поки що переймається нею відділ освіти РДА. Переконаний, що подачу тепла на об’єкти повинна здійснювати спеціалізована організація, а педагоги мають вчити дітей, лікарі – лікувати хворих. З цим важко не погодитись. Котли ж прості у використанні, адже система повністю автоматизована. Коли температура падає нижче норми, датчик показує, що потрібно підкинути палива.
Виконуючий обов’язки голови райдержадміністрації Ярослав Яковчук розповів, що на переоснащення котельні в Степані знадобилось три місяці й 970 тисяч гривень. Із них 185 тисяч гривень - субвенція з дербюджету, решта - районного. Та впевнений, що гроші потратили не дарма. Адже економія становитиме 500-700 тисяч гривень у рік. Директор Степанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Віктор Коротчук запросив гостей у приміщення навчального закладу, щоб переконались, що діти взимку не мерзнутимуть.
Міська котельня, що на Ковельській, обслуговує бюджетні організації райцентру. Директор КП «Сарнитеплосервіс» Віталій Тусь запевнив, що твердопаливні котли обігріють приміщення, а це понад 20 тис. кв. м, навіть у 30-градусний мороз. У минулому опалювальному сезоні, відмовившись від дорогого газу, зекономили майже 700 тисяч гривень. Враховуючи його різке подорожчання цьогоріч, економія, переконаний керівник, буде ще суттєвішою. До того ж, придбавши щепорізку, на паливо для котлів використовують гілля, листя й інші матеріали, що, можна сказати, валяються у нас під ногами. Щоправда, для обслуговування їх потрібно більше працівників. Та керівник вбачає в цьому позитив. Адже це – додаткові робочі місця. Хоча праця кочегара нелегка, робітники не скаржаться. Хіба що, зауважують, заробітна плата мала б бути дещо вищою.
Перейшли на твердопаливні котли й у Сарненській ЦРЛ, одній із найбільших в області. Адже загальна її площа становить 16000 квадратних метрів, а отримати медичну допомогу можуть одночасно 428 пацієнтів. Тому, щоб вони лікувалися в комфортних умовах, адміністрація закладу заздалегідь подбала про забезпечення котельні дровами. Головний лікар КЗ «Сарненська ЦРЛ» Ярослав Романюк повідав, що купують їх у Сарненському та Клесівському державних лісових господарствах. Також зазначив, що на переоснащення котельні затратили 963 тисячі гривень. До 8 чоловік зросла й кількість робітників, які працюватимуть по двоє в зміну, що триває по 12 годин.
- Раніше ми рахували, що на рік на опалення газом нам потрібно понад два мільйони гривень, то тепер з новими твердопаливними котлами вистачить й одного, -додав керівник. Зазначив також, що замінили 137 метрів трубопроводу, тому значно зменшили втрату тепла при його транспортуванні.
Голова облдержадміністрації Сергій Рибачок наголосив, що нині майже всі райони переходять до початку монтажних робіт із заміщення природного газу. Звичайно, потрібно багато часу на те, щоб виготовити проектно-кошторисну документацію, провести тендери, закупити котли. Зауважив, що виконується програма за кошти з державного та місцевих бюджетів. За ці гроші встановлюють твердопаливні котли, ремонтують котельні та теплотраси, формують запаси палива.
- Для прикладу, одна така котельня на альтернативному виді палива економить в рік для бюджету 600-700 тисяч гривень. Разом з тим, це ще й додаткові робочі місця. У час, коли ціну на газ використовують, як засіб тиску на українську державу, іншого виходу немає, - сказав Сергій Рибачок і додав, що попри те, що опалювальний сезон вже розпочався, роботи із встановлення твердопаливних котлів у районах області продовжуватимуть.