Ліс має бути в руках одного господаря – держави

А не перебувати в десятках відомств, як зараз. Бо грамотно, з повною відповідальністю перед нинішнім і майбутніми поколіннями ведуть галузь, по-справжньому дбаючи про поповнення та примноження зеленого багатства країни, раціонально використовуючи деревину, саме державні лісогосподарські підприємства. А не приватні особи, новоспечені бізнесмени чи представники спеціалізованих підрозділів міністерств, відомств, установ та організацій.
У цьому переконаний голова Державного комітету лісового господарства, народний депутат України Микола Тимошенко.

На цій посаді перебуває 50 днів, але встиг уже побувати в одинадцяти областях, ознайомитися з провідною галуззю держави, проінспектувати підприємства в лісостеповій і степовій зонах, Карпатах і на Поліссі, захистити в Кабміні декілька перспективних проектів розвитку.
Цими днями побував у Клесівському лісгоспі. Незважаючи на щільний графік, зустрівся з журналістами району, відповів на їх запитання, повідав представникам комунальних ЗМІ про особисте бачення розв’язання назрілих проблем. А також закликав їх до найактивнішої взаємовигідної співпраці в інтересах забезпечення гласності в роботі, прозорості господарської діяльності лісівників, попередження чуток і неправдоподібних відомостей, піднесення престижу професії людей у зелених мундирах, підвищення екологічної культури населення. На це, підкреслив урядовець, ніколи ніхто не шкодуватиме коштів…
Нижче друкуємо інтерв’ю, яке Микола Михайлович дав газеті «Сарненські новини».
- Прикро, але в останні принаймні років 15, коли, на жаль, виник певний застій у лісогосподарській галузі через безгрошів’я, масову зупинку виробництва, руйнацію меблевих фабрик, державних деревообробних підприємств і комбінатів, замороження в країні житлового та цивільного будівництва, а потім вибухового, стихійного виникнення примітивних приватних пилорам, що переробляли дуже часто крадений ліс, у багатьох співвітчизників сформувалося негативне ставлення до представників нашої галузі. Воно підсилювалося різними чутками та плітками, що не відповідали дійсності. І щодо ніби хижацького знищення лісових насаджень і масових крадіжок, неспроможності лісгоспів надійно управляти своєю діяльністю, захистити національне багатство від злодійських елементів та ін.
Нині можу впевнено заявити, що ситуація повсюдно контрольована, лісгоспівці виявилися на висоті зрослих вимог, викликів часу, врятували галузь від занепаду та банкрутства. Вони є дійсно єдиною потужною командою, котра професійно, на науковій основі, з урахуванням кращого зарубіжного та вітчизняного досвіду, масштабно, енергійно примножує лісові багатства, щовесни засаджуючи сіянцями продуктивних порід усі площі на місцях рубок головного чи побічного користування, піднявши на вищий рівень насінництво, технологію садіння та догляду за лісокультурами. Із залученням науковців, впроваджуючи їх рекомендації та поради, ведемо ефективну боротьбу із хворобами та шкідниками лісу, здійснюємо весь комплекс лісозаготівельних робіт. І намагаємося оперативно усувати недоліки та прорахунки й не допускати їх у майбутньому. І це не просто слова, за ними конкретні цифри, факти, справи, висновки експертів і результати контрольних ревізій.
З усією відповідальністю заявляю, що якраз компетентні перевірки документально засвідчили, що найбільше порушень, зловживань, фактів знищення лісових масивів, безгосподарності, занепаду лісовідновлення виявили саме в лісових підрозділах, що не належать до державного фонду. Тому Держкомлісгосп ініціює перед Урядом прийняти постанову, щоб усі без винятку лісові масиви були передані під опіку державних лісгоспів. Це, до речі, світова тенденція. Держави на 86 відсотків володіють світовими запасами зеленої скарбниці. Саме тоді виконаємо відповідальне завдання щодо збільшення площі заліснення України в найближчі роки до 20 й більше відсотків. Хоч і бачимо, який опір чинять цьому військовики, колишні міжгосподарські лісгоспи, різні міністерства, що мають у своєму підпорядкуванні ліс. Уявіть, у Чер-нівецькій області Президент Віктор Ющенко був здивований, що тільки 60 відсотків лісів перебувають під нашою опікою. Рештою ж займаються п’ять десятків різних відомств(?!). Тож там справді дохазяйнувалися, що в них зникає ліс на великих площах, залишаються величезні прогалини.
Буквально декілька слів про розповсюджену думку, ніби масові вирубки лісів у Карпатах призвели цьогоріч до небаченої повені. Я особисто вважаю, що це не так. Як і скрізь у країні, понад 50-55 відсотків від щорічного природного приросту дерев ми не заготовляємо. Так і в Карпатах. Навіть якби вони були заліснені не на 60, як зараз, а на всі 100 процентів, прийняти на себе небачену кількість опадів, як нинішнім літом, вони не змогли б. Ліс у Карпатах сповна виконав свою водорегулюючу функцію.
Держкомлісгосп ініціював у зв’язку з цим проведення вересневої науково-практичної конференції у Львові, на якій вчені Академії наук України, їх колеги з Австрії, Польщі, Словаччини, Угорщини, інших країн з цього регіону обміняються думками щодо пошуків справжніх причин екологічного лиха в Карпатах.
На доказ того, що першочерговий акцент робимо на лісовідновленні, переведенні насінництва на сучасну основу, кардинально збільшуємо заліснення площ і поліпшуємо догляд за ними, мій перший заступник буде саме лісничим, а не фінансистом чим економістом, як це було донедавна. Знаєте, щорічно засаджуємо на порядок більше площ, аніж зрізаємо, тобто прихоплюємо непридатні для сільськогосподарського виробництва землі. Планка на наступний рік – 100 тисяч гектарів нових лісів і лісовідновлень. Маємо ж повернутися до 200-300 тисяч гектарів, як це було наприкінці 40-х років минулого століття.
Магістральним також буде напрям розбудови лісової інфраструктури. Адже в собівартості витрат на транспорт витрачаємо до 20 відсотків коштів. Повсюдно облаштовуємо у великих масивах лісові дороги з твердим покриттям, щоб можна було на лісозаготівлях і садінні саджанців використовувати сучасну техніку, впроваджувати прогресивні технології. Та й здебільшого всі шляхи призначені для людей, від села до села, відіграють рекреаційну роль.
І ще на один акцент хочу звернути увагу. Повинні відновити, налагодити на ще кращому рівні змагальність лісгоспів між собою, краще та швидше впровадження досвіду господарювання. І, головне, повсюдно забезпечити найнадійніший соціальний захист лісівників. Людина праці має отримувати гідний заробіток. Приємно, що на Рівненщині найвища оплата праці в галузі. Так треба тримати й далі, задавати тон іншим. Повинні славити кращих з кращих, у тому числі й на сторінках регіональних засобів масової інформації. Будемо оцінювати роботу лісгоспів і за найвагомішими соціальними пакетами. Тут і забезпечення безпеки праці та життя трудівників, страхування від нещасних випадків і в разі втрати працездатності, застосування матеріальних стимулів і допомога в санаторно-курортному оздоровленні, створення належних умов на робочих місцях. У цьому плані, переконався, немало роблять у Клесівському лісгоспі. Треба їм іти далі. Будемо це заохочувати.
А користуючись нагодою, хочу зі сторінок популярної газети «Сарненські новини» передати напередодні Дня працівника лісу всім трудівникам галузі району, передусім простим лісівникам, лісокультурницям, механізаторам, майстрам, водіям, вальникам дерев, усім, котрі золотими руками творять зелене диво й раціонально його використовують, найтепліші привітання з професійним святом. Щиро бажаю кожному іменинникові, їх родинам, славним ветеранам лісового господарства удачі, добра, щастя й побільше радості, здоров’я та сімейного благополуччя на довгі-довгі приємні роки.

Фото автора.