Опубліковано Ольга ЛОТОЦЬКА
Автор фото Василь Сосюк.
Україна починається з села. Мабуть, тут вона й народилася. На території Чудельської сільської ради розташовані 3 населені пункти: Чудель, Зарів’я, Дубняки. Найбільше багатство в цім краї – навколишня природа.
Мальовничі пейзажі над Случем, високі ліси, розмаїті луги зачаровують. Тут душа відпочиває, набирається снаги, зодягається в радість і бажання жити. А ще в селах мешкають багато талановитих людей. Зустріли тут рукодільниць, співців, спортсменів, пасічників… Усіх талантів не злічити. Кожен із них – творець свого добробуту й гордість громади. З повагою розповідає про місцевих жителів сільський голова Володимир Жук. Без їх підтримки йому не обійтися, адже всі нагальні проблеми завжди вирішують спільно. Прийшла весна, тож клопотів у селян побільшало. Та часто-густо вони і з буднів роблять свято.
Клуб «Віночок» - скарбниця народної творчості
Велику увагу на території сільської ради приділяють відродженню та популяризації українських традицій та обрядів. При публічно-шкільній бібліотеці діє клуб за інтересами народознавчого змісту «Віночок», створений у січні 2012 року. Очолює його завідуюча ПШБ Неля Мелещук, а учасники - люди різного віку. Засідання проводять один або два рази на місяць, їх мета – формувати почуття прекрасного, любити й зберігати традиції рідного краю. Кожна зустріч – свято. Жінки розповідають про старовинні традиції українців, співають, вишивають, передають свої вміння та навички молодому поколінню, обмінюються думками, порадами, життєвим досвідом. Цікаві посиденьки - розрада сільським трудівницям, адже вдома весь час у клопотах, а тут душею відпочивають. Рукоділля вони переплітають з українськими піснями – побачене й почуте заворожує. Переглядаючи альбом, де висвітлена діяльність клубу з дня його заснування, побачила, що в селі вирує неймовірно активне та цікаве культурне життя. Колоритно організовують празник Івана Купала, різдвяні віншування, цікаво відзначають і державні свята. Сільські аматори сповна віддаються організації заходів, що відтворюють старовинні культуру та побут. У «Віночку» з початку року вже провели два засідання, на яких жінки-хранительки прадавніх традицій робили дідуха, що є символом урожаю, добробуту багатства, а також янголів-оберегів. Крім того, у бібліотеці постійно проводять заходи з дітьми, на одному з останніх учні виготовляли ажурні й силуетні витинанки та яскраві композиції з паперу до Дня святого Валентина.
А на тім рушникові…
Неля Мелещук пишається відвідувачками клубу «Віночок», адже всі вони неймовірно талановиті й щирі, залюблені в рідний край і Україну-неньку, вміють навчити цьому молодь і юнь. Однією з його постійних учасниць є майстриня Любов Мелещук. Уродженка Чудля, 30 років віддала тяжкій роботі на фермі, де працювала телятницею. Але попри постійний нелегкий труд з раннього дитинства гаптує рушники, килими, сорочки… Побачивши її витвори, отримала велике задоволення, бо дуже гарні, розмаїті, всюди вдало поєднані відтінки, вражає якість шиття, кожен хрестик виплеканий з любов’ю, тобто нічого зайвого на них не побачиш. Любов Степанівна вже й із ліку збилася, скільки всього вишила за життя. Береться за улюблену справу щодня, крім свят, і тому на один рушник затрачає орієнтовно 3-4 доби. Вже давно не рахує їх, іноді продає, частіше дарує друзям. Вигаптовані чудельською майстринею рушники є вже в Америці, Франції, Росії і, звичайно, в багатьох містах і селах України. Якось у сільській бібліотеці організували виставку її робіт, це було дуже яскраве та цікаве дійство. На витвори майстрині приходили подивитися всі друзі та рідні, місцеві шанувальники мистецтва, для багатьох проводила ексклюзивні майстер-класи.
Особливе захоплення викликають килими, що рукодільниця вишила вручну. Найбільший - 3 на 4 м, потратила на нього лише 3 тижні. Колись ними прикрашала оселю, нині ж Любов Степанівна зберігає їх як згадку про молоде життя-буття, бо у 21 столітті таких у будинках не побачиш, хіба що в музеях. Тож шкільному також одного подарувала. Любов Мелещук (хоча їй за 60), іде в ногу з часом. Крім того, що активно відвідує жіночий клуб, брала участь в акції «Від села до села», приуроченій до двохсотріччя генія слова Тараса Шевченка. Тоді майстрині Сарненщини відтворювали на полотні «Заповіт». У спільний твір жінка також внесла свою лепту, чим щиро пишається. До того ж, її нагородили під час районної акції «Мистецтво одного села», що проходила в Сарненському історико-етнографічному музеї.
Щоб Слово Боже лунало повсякчас
Свято–Успенських храм у Чудлі звели методом «народної будови». Настоятель святині отець Сергій, розповідаючи про відновлення духовного осередку, зауважив, що в Чудлі живуть хороші та дружні люди, яким не байдужий духовний розвиток підростаючого покоління. Це засвідчує й історія села. Адже ще в 90 роки минулого століття, не маючи механізованого будівельного обладнання, громада збудувала церкву за 1,4 місяця. Тут здійснювали богослужіння, вінчання, хрещення та відспівували померлих із дня освячення храму, а декілька років тому батюшка ініціював реконструкцію святині. Громада підтримала, тож разом узялися за справу. Той вигляд, якого набула церква нині, приємно вражає. Тепер це осучаснений духовний осередок, де можна провести час із Богом, поспілкуватися з братами та сестрами по вірі. Спільними зусиллями поновили споруду зовні, оздобивши декоративною штукатуркою, поруч облаштували місце для освячення води, зробили покриття з куполом на криницю і лави для відпочинку, навіть гойдалку для дітвори встановили. Зараз триває реставрація святині всередині. І якщо для того, щоб впорядкувати церкву зовні, спеціально запрошували будівельну бригаду з Хмельниччини, внутрішній ремонт роблять місцеві жінки-будівельники, зокрема Марія Жук, Наталія Тишкова, Тетяна Примак, Надія Яковець, Людмила Кардаш, Людмила Михаревич. Усі, як зазначив настоятель, молоді й ініціативні, є й парафіяни храму. До речі, в минулому році тут обвінчалися 5 подружніх пар, охрестили 32 немовляти. Окрім того, узялися ще й будувати каплицю на кладовищі, де відспівуватимуть померлих. Уже звели фундамент, на часі – будівницто споруди. Отець Сергій пишається парафіянами, стверджує, що храм відвідує багато молоді, діють два хори. А всі ремонтні роботи здійснюють за пожертви людей. Варто зауважити, що жителям цієї сільської ради дуже поталанило з батюшкою, адже отець Сергій прекрасний наставник, який совісно та безкорисливо виконує свою місію на землі – служить Богу і людям.
Пахнуть медом руки діда Юхима
Пасічника Юхима Царука з Дубняків, що присусідилися до Чудля, знають і дорослі, і діти. Це хороша людина і гарний сім’янин. Разом із дружиною Надією Овсіївною виростили 4 діток і благословили в особисте сімейне життя. Чоловік понад 30 років працював на автопідприємстві № 15640 і в спеціалізованій школі-інтернаті, а вийшовши на заслужений відпочинок, захопився бджільництвом. Досі пам’ятає той день, коли вперше побачив на подвір’ї рій, якого й приручив. Відтоді не покидає цих дбайливих комах, навіть спеціальне місце для них облаштував неподалік будинку, огородив парканом, пофарбував, підвів електрику, ба, навіть вивіску змайстрував - «Пасіка діда Юхима». Таке собі бджолине містечко. Обладнав дідусь і курінь для себе, в ньому днює й ночує.
А для комах тут улітку рай: безкрає небо, безмежні луги, швидкоплинний Случ, квіти й трави, що зачаровують кольорами райдуги. Крім того, що природна краса, дідусь упродовж багатьох років насаджував квіти, зокрема айстри, флокси, петунії, чорнобривці. А останнім часом надає перевагу полуниці, більша вигода з неї, каже, бджоли беруть нектар, а потім ще й смачні плоди з онуками збирають. Варто зазначити й те, що Юхим Юхимович і його дружина дуже гостинні люди. Хоч би хто й коли зайшов до їх оселі, завжди запросять за щедро накритий стравами домашнього приготування стіл, де обов’язково буде й мед. А щира розмова про захоплення й життя гарантовані всім добрим людям, які відкриють двері їх будинку, де можна навчитися щедрості, доброти, людяності, любові до природи й життя.
Щоб загартовували тіло й дух
Працівник сільської ради по соціальні роботі з сім’ями, дітьми, молоддю та спорту Роман Тишков за підтримки сільського голови й активної молоді відкрив при Будинку культури спортивний клуб «Прометей». Він діє на території ради з 2011 року, але історія його створення захоплює. Вкотре переконуюся - якщо матимеш бажання, все заплановане вдасться втілити в життя. Отож питання про відкриття клубу було надважливим, тому взялися за забезпечення спортінвентарем. Оскільки на той час мали тренажери, їх отримали раніше згідно з районною програмою, ще дещо придбали за кошти місцевого бюджету й за підтримки місії «Братерство без кордонів», а гантелі, гирі, штанги й інше дрібне обладнання, що здебільшого використовують на заняттях, шукав Роман Миколайович разом із молоддю ледь не по всьому селу. Реконструювали й старе, аби лишень клуб міг повноцінно функціонувати. Плідна праця завжди приносить хороші результати, нині там займаються понад 50 осіб. Роман Миколайович проводить безкоштовно 6 спортивних секцій. Робота налагоджена, діти й молодь загартовують тут тіло й дух. У минулому році, до речі, на придбання необхідного спортобладнання клубу «Прометей» із місцевого бюджету виділили 4200 грн.
Поліпшують життєдіяльність громади
Сільський голова Володимир Жук нещодавно звітував перед громадою про діяльність у 2014 році. Для всієї України минулий рік ознаменувався значними труднощами, не обійшлося без них і тут. Але спільна та злагоджена праця принесла чіткі результати. Зробили капітальний ремонт вулиці Миру, на що затратили 111 тис. грн., ще 39 тис. грн. спрямували на поточний ремонт вул. Нової. Фінансували об’єкти з районного й обласного бюджетів. За кошти фонду розвитку місцевого бюджету розпочали реконструкцію старої котельні під гараж пожежного депо, на що затратили майже 200 тис. грн. Згідно з проектно-кошторисною документацією, на весь проект потрібно майже 500 тис. грн., у вільному залишку мають ще орієнтовно 170 тис. грн., тож цьогоріч роботи продовжать. До речі, на утримання місцевої пожежної частини спрямували торік 80 тис. грн. Придбали в дитсадок «Казка» два бойлери та забезпечили гарячою водою 4 групи дошкільнят. Добудували внутрішні вбиральні в Чудельскій ЗОШ І-ІІІ ст., відремонтували вуличне освітлення, встановили нові вхідні двері та впорядкували фасад адмінприміщення сільської ради.
Села розбудовуються, з початку нового року вже видали 15 земельних ділянок під забудову індивідуального житла, спроектували будівництво лінії електропередач по вулиці Незалежності. Надали субвенції в сумі 52 тис. грн. відділу охорони здоров’я Сарненської РДА для виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію приміщення старої школи під амбулаторію сімейною медицини. Вирішували, зауважив Володимир Тихонович, усі життєво важливі питання. На часі – ремонт підвісного мосту, його планують зробити за кошти вільного залишку місцевого бюджету.