Як живеш, глибинко?

Погожої літньої днини села пустіють. Їх мешканців удома не застанеш. Адже літо – гаряча пора для селянина. Дорослі й малі заготовляють сіно, пораються на городах, а ще збирають чорниці, що є вагомою підмогою для сімейного бюджету.

От і в Стрільську того дня на вулицях зустрічали хіба що дітей і людей поважного віку. А от на лузі біля села робота кипіла. Погода для заготівлі сіна була сприятливою. Тож і поспішали господарі зібрати запашну, добре висушену траву. А в полі, як гриби, зростали копиці – буде взимку чим годувати корівку. Ця щедра земля належить сільській раді, яка роздала селянам...

Десь далеко від міської метушні, великих підприємств, повнолюдних зупинок і переповнених маршруток, численних магазинів, офісів і компаній є невеличкий населений пункт під назвою Висове, що за територіальним поділом належить до Тутовицької сільської ради.

Ще донедавна він був хутором. Сьогодні має генеральний план забудови та статус села, розташований за 2 км від Цепцевич. Поруч протікає казково-мальовнича річка Горинь, на якій працює поромна переправа, що транспортує з одного берега на інший людей, худобу, автомобілі. Тільки почула слово «пором», одразу навіялись думки про Одесу, Судак,...

Тинне, глибинка Полісся, розкинулося серед зелених лісів, луків, озер і дібров. Розташоване за 30 км від райцентру. Площа населеного пункту 440,3 га, через який протікає річка Случ, ніби розділяючи його не дві частини. Налічується 1119 господарських дворів, в яких мешкають 4917 працьовитих і гостинних селян. Сюди завітали, аби дізнатися про їхнє життя, невирішені проблеми.

З історичних джерел
Цю місцевість за свідченнями істориків, археологів і топонімістів, заселили ще в часи пізнього палеоліту ранньослов’янські племена, бо західна частина Поліся була своєрідним мостом, по якому пролягли...

Українське село – це мальовничі куточки, від яких часто неможливо відірвати очей. У кожному з них є казкові краєвиди, а ще - старі будиночки, що зберігають історію діда-прадіда, або новітні, з сучасним облаштуванням.

Особливого колориту будь-якої пори додають їм яблунево-вишневі садочки, і люди – привітні й гостинні, багаті талантами, старанні в праці. Яринівка розташована вздовж автомобільної магістралі Київ-Столін на відстані 7 кілометрів від Сарн. Нараховує 280 дворів і 905 жителів, підпорядкована Ремчицькій сільській раді. Особливість населеного пункту - творчі люди, яких зустрічали в...

Серед прадавніх поліських лісів, розлогих луків і дібров сховалося село Цепцевичі на території Тутовицької сільської ради. Воно є одним із найдавніших в Україні.

Розташоване на правому березі річки Горинь, яку в далеку давнину, коли на теренах країни ще панувало язичництво, називали Яринь на честь бога краси й весняного цвітіння Яра. Сюди завітали, аби поцікавитися повсякденним життям селян, дізнатися про їхні успіхи, невирішені проблеми. А за потреби - й зарадити чимось.

З минувшини
Село відоме з середини 17 століття під назвами Чипечевичі або Чупечевичі. Про походження його теперішнього...

Україна починається з села. Мабуть, тут вона й народилася. На території Чудельської сільської ради розташовані 3 населені пункти: Чудель, Зарів’я, Дубняки. Найбільше багатство в цім краї – навколишня природа.

Мальовничі пейзажі над Случем, високі ліси, розмаїті луги зачаровують. Тут душа відпочиває, набирається снаги, зодягається в радість і бажання жити. А ще в селах мешкають багато талановитих людей. Зустріли тут рукодільниць, співців, спортсменів, пасічників… Усіх талантів не злічити. Кожен із них – творець свого добробуту й гордість громади. З повагою розповідає про місцевих жителів...

Серед чудової поліської природи, неподалік річки Горинь, розкинулося село Довге Тутовицької сільської ради. Проживають тут 1153 мешканці та налічується понад 100 господарських дворів. Розташоване за 16 кілометрів від Сарн, за велику протяжність (4 км) його й назвали Довгим.

У світлих, просторих, добротних будівлях мешкають щирі душею, гостинні, працьовиті селяни. Сюди завітали на старий Новий рік, аби дізнатися про їхнє повсякденне життя, успіхи, невирішені проблеми.

З минувшини
Цей мальовничий населений пункт утворився ще наприкінці вісімнадцятого століття, коли західноукраїнські землі...

На території Селищенської сільської ради є невеличке, мальовниче поліське село Чабель, що розташоване за 40 кілометрів від Сарн. Воно загубилося серед чудових борів і дібров, боліт і озерець, понад берегами невеликої річки Полична.

В населеному пункті є 297 господарських дворів, в яких мешкають 1260 щирих душею, гостинних селян. Напередодні новорічно-різдвяних свят завітали туди, аби поцікавитися їхнім життям, невирішеними проблемами, а в разі потреби й зарадити чимось.

З минувшини
За легендою, історія Чабеля розпочинається з того, що пан села Тинне подарував за добру службу селянинові землю...

Серед прадавніх поліських лісів поруч із норовливою, швидкоплинною Горинню розкинулося мальовниче село Тріскині Ремчицької сільської ради.

Разом із хутором Копище тут налічується 369 господарських дворів, де мешкають 1680 працьовитих і гостинних селян. Нещодавно завітали сюди, аби поцікавитися їхніми успіхами та проблемами, повсякденним життям.

Село плотогонів–плисаків
Дослідити етимологію назви села Тріскині дуже важко. До 1753 року його йменували як Тріскинічі, у 1769-1772 рр. – Тріскун, і тільки 1850 року – Тріскині. Отже, виходила множинна ойконіма на «і».
Відоме село з 1753 року, як і...

У час, коли золотистий багрянець одягає крони дерев, а мерехтливі коси бабиного літа в унісон заграють до перехожих, не встояли перед бажанням відвідати с. Ясногірку Селищенської сільської ради й поцікавитися життям селян, їхніми проблемами. А в разі необхідності й зарадити чимось.

Загальна площа населеного пункту становить 1,16 кв. км, де є в наявності 375 господарських дворів і проживають 1615 мешканців.

Із минувшини
Ясногріку заснували ще в 1730 році. Розміщена вона на поліській низовині, що входить до складу Українського щита, який місцями виходить на поверхню. Основні гірські породи –...

На території Любиковицької сільської ради серед чудової поліської природи сховалося маленьке село Білятичі. Загальна його площа становить 0,637 га, налічується 155 дворів, мешкають 395 жителів. Так склалося в його долі, що за декілька кілометрів прокладена залізнична колія, що сполучає населений пункт із Сарнами, іншими містами області й навіть братньої Білорусі. Зупинку нарекли «103 км».

Сюди завітали, аби дізнатися про життя селян, їхні успіхи та невирішені проблеми.

Білятичі – село серед дюн
Поліська глибинка має свою неповторну історію. Досліджуючи межиріччя Горині та Случа (зокрема...

Серед чудової поліської природи, в обіймах зеленого лісу та луків, за 35 кілометрів від райцентру сховалося село Карасин. Його ще називають глибинкою Полісся. На території сільради мешкають 574 жителі. Сюди завітали, аби дізнатися про життя селян, їхні успіхи та невирішені проблеми.

З минувшини
За словами старожилів, назва села походить від слововислову «кара сину». В легенді йдеться про молодого парубка, який покохав дівчину, але вона не припала до душі його батькам. Наперекір їм, вони не розлучилися. Тоді батько покарав сина, відправивши хазяйнувати на віддалений хутір. Ця подія й стала...

Серед прекрасної поліської природи, омите трьома невеличкими річками: Чапелькою, Мельницею та Голубицею - розкинулося мальовниче село Бутейки на території Великовербченської сільської ради. Сюди завітали, аби дізнатися, чим живе територіальна громада, що її найбільше хвилює з невирішених проблем у нашому непростому сьогоденні.

З минувшини
Сама назва Бутейки є загадковою. Проте до нашого часу існують дві легенди про її походження. У першій мовиться, що через територію проїжджав цар Петро І зі своєю дружиною Катериною. Краса волинської природи так зачарувала його, що він сказав: «Бути тут селу...

Таку незвичайну довгожительку зустріли в с. Копище Ремчицької сільської ради.

У поліську глибинку приїхали, щоб дізнатись, як вікується людям, що їх радує, що бентежить? У них просте та щасливе життя, незважаючи на те, що не мають школи, ФАПу, Будинку культури та бібліотеки. Щороку з мапи України зникає безліч таких, здавалося б, неперспективних населених пунктів, але це не про Копище. Тут народжуються дітки і виростають сучасні будинки. Воно має майбутнє. Далі - замітки про його цікавих мешканців і сьогодення.

Гордість села - старожили, майбутнє - молодь
Центральна дорога в Копище...

У 2003 році Кабінет Міністрів України започаткував конкурс «Населений пункт найкращого благоустрою й підтримки громадського порядку», в якому можуть брати участь усі міста, селища та села країни. Переможців визначають у шести категоріях. А оцінюють конкурсантів за результатами виконання Програми соціально-економічного розвитку населеного пункту.

Переможцем з-поміж інших визнали й Кузьмівку. До речі, рейтингові бали учасники набирали за показником витрачених на благоустрій бюджетних і позабюджетних грошей. Окрім того, експерти визначали, в якому стані в населених пунктах утримують пам’ятки...