Об’єднання - шанс на розвиток українського села?!

Погожої літньої днини села пустіють. Їх мешканців удома не застанеш. Адже літо – гаряча пора для селянина. Дорослі й малі заготовляють сіно, пораються на городах, а ще збирають чорниці, що є вагомою підмогою для сімейного бюджету.

От і в Стрільську того дня на вулицях зустрічали хіба що дітей і людей поважного віку. А от на лузі біля села робота кипіла. Погода для заготівлі сіна була сприятливою. Тож і поспішали господарі зібрати запашну, добре висушену траву. А в полі, як гриби, зростали копиці – буде взимку чим годувати корівку. Ця щедра земля належить сільській раді, яка роздала селянам ділянки під сінокіс, розповіла Ганна Гега, стрільський сільський голова.

Було б бажання, робота знайдеться…
Коли зайшли до неї в кабінет, там було декілька відвідувачів. Кожен зі своїми проблемами, що потребували вирішення. Ганна Сазонтівна очолює громаду два десятки літ. Усього було за цей час. Нині ж ще доведеться й реформуванням перейматися. Каже, добре буде після об’єднання громад чи погано, – покаже час. Усе нове трохи лякає, бо не так багато мають інформації. Та й люди хотіли б, щоб центр громади був саме в їхньому селі. (Згідно з перспективним планом об’єднання громад Стрільська сільська рада ввійде в склад Сарненської територіальної громади). Серед переваг, зазначає, те, що нагальні потреби визначатимуть на місцях, у місцевих бюджетах залишатиметься більше коштів на їх вирішення. Проте зросте відповідальність за видатками. Мова йде про створення ефективних громад. Адже невеликим і віддаленим селам самим нині сутужно виживати. А об’єднання, запровадження фінансової децентралізації збільшать у рази місцеві бюджети.
Які ще переваги об’єднання? Перш за все, стверджують розробники реформи, - це планомірний розвиток міст як центрів економічної діяльності, сільських поселень як місць комфортного й екологічно безпечного проживання, надання доступних послуг саме на території громади, де проживає особа, та належна матеріально-технічна база для надання основних форм публічних послуг (органи місцевого самоврядування повинні мати у своєму розпорядженні відповідні приміщення та інфраструктуру), відкритість інформації про послуги, порядок, умови та професійність їх надання. Територіальні громади отримають право розпоряджатися земельними ресурсами в межах своєї території. Є ще багато інших плюсів об’єднання. Як повідомляє прес-служба Рівненської ОДА, із Фонду регіонального розвитку на розбудову соціальної інфраструктури об’єднані громади Рівненщини цьогоріч отримають 110 млн. грн. і 150 млн. грн. наступного. Використати їх можна буде зокрема й на ремонт доріг, аби у віддалені села доїжджали без проблем автобуси, карети швидкої допомоги тощо. Головне, щоб ці переваги та покращання не залишились тільки на папері, а справді приносили користь людям.
Стрільська ж громада поки живе своїм неквапливим життям. Понад чотири сотні літ її мешканці обробляють землю, що кормить не одне покоління працьовитих селян. Село розбудовується, нині тут проживають, зауважила Ганна Гега, 2400 громадян. Стовідсоткове наповнення бюджету дозволяє оптимістично дивитися в майбутнє. У сільській раді не скоротили жодного працівника, зберегли в тяжкий час економічної кризи інфраструктуру (тут діють лікарська амбулаторія, НВК «ЗОШ І ступеня – ДНЗ», аптека, школа, заклади культури). Приміщення під амбулаторію та аптеку реставрували за власні кошти. У сільраді та Будинку культури замінили вікна та двері, а ще останньому замовили стільці. До 1 вересня вже майже готові навчальні заклади.
Хотіла б Ганна Сазонтівна, аби дороги в селах були добротними. І, упевнена, зробити їх такими можна, адже в районі виробляють щебінь, тож є можливість і шляхи привести в належний стан, а поки ж щороку кошти виділяють на білощебеневі. Надовго їх не вистачає, адже в населення зростає кількість техніки, а отже збільшується навантаження на дорожнє покриття.
Хоча до райцентру зі Стрільська 12 кілометрів, немало бажаючих будуватися тут. У відповідності до Генерального плану забудови, виділили вже понад 70 земельних ділянок для будівництва. Зводитимуть люди оселі, житиме й село, не зникне з карти України, а розвиватиметься. Чого не скажеш про Маслопущу, в якій нині проживають 130 громадян. Залишаються тут літні люди, молодь покидає рідне гніздечко, шукаючи кращої долі. Але є й такі, хто утримує там земельні ділянки для ведення підсобного господарства. Школярів же було всього троє. Щоб створити їм належні умови для навчання, Ганна Гега дозволила використовувати класну кімнату місцевої школи. Так і будівля краще збережеться, упевнена. Туди ж перевели й ФАП.
Хвилює сільського голову, що буде з приміщенням сільради після об’єднання, адже в селах залишаться тільки старости. І чи справиться один староста з усіма проблемами, які щодня доводиться вирішувати апарату сільської ради? Як ділитимуть надходження до місцевих бюджетів? Які будуть видатки? Як переоформлюватимуть комунальну власність? Чи розпоряджатимуться громади сільськогосподарськими землями за межами населених пунктів? Прикро, що не на всі ці питання дає відповідь прийняте законодавство про добровільне об’єднання громад. Про це говорили й інші мешканці Стрільська.

Комп’ютерний клас – за кошти сільради
Сільська дітвора, яка навчається в НВК «ЗОШ І ступеня – ДНЗ», віднині не матиме проблем з інформатикою. Адже минулого навчального року сільська рада зробила їм щедрий подарунок – комп’ютерний клас вартістю 50 тис. грн. Тож дітки, розповіла директор закладу Ольга Поцекайло, залюбки опановують комп’ютерну грамоту, а навчає їх справжній ентузіаст, молодий педагог англійської мови Наталія Кузнець. А ще вони активні учасники всіх заходів, що проводить культурно-дозвіллєвий комплекс.
Навчально-виховний комплекс перебуває на балансі сільради, яка й переймається тим, аби малечі тут було комфортно. Нині майже закінчили ремонт приміщення. Навчальні кімнати, коридори виблискували свіжою фарбою. Щоразу буваючи тут, любуюсь їх оформленням, казковими та літературними персонажами, майстерно виготовленими Тетяною Абрамович, яка має справжній мистецький талант. Її безмежна любов до діток спонукає до творчості.
Ольга Поцекайло за фахом математик, але й з директорською посадою справляється. От і зараз, коли педагоги відпочивають, вона клопочеться ремонтом, бо за короткі й швидкоплинні літні місяці треба встигнути добре підготувати заклад до нового навчального року, а всі господарські справи перш за все лягають на плечі керівника. Проблема, каже, що вартість проектів на ремонт приміщень іноді більша, ніж коштують самі роботи. Але виконувати їх треба, бо економити на дітях не маємо права.
Нині тут виховують 70 дошкільнят і 113 учнів початкової школи. А ще готують до першого класу п’ятирічки – групу короткотривалого перебування із 24 дітей, яку веде вихователька Тетяна Сергійчук. Її прогресивна методика припала до душі й батькам, які, попри те, що треба сплачувати 40% від вартості харчування, залюбки віддають сюди сина чи доньку, адже в перший клас малеча приходить добре підготовленою. Цьогоріч бажаючих уже стільки, розповідає Ольга Поцекайло, що немає можливості забрати всіх, є навіть із сусідніх населених пунктів. Тож перевагу надають місцевим жителям, тим, чиї батьки перебувають у зоні АТО, іншим категоріям пільговиків. І все ж, діти змушені навчатися у 2 зміни. Та нарікань від батьків немає. Звичайно, будуть гроші - вирішать і цю проблему. Наразі йде ремонт шкільної їдальні, адже учнів 1-4 класів харчуватимуть у школі. За кошти сільської ради сюди придбали меблі на 68 посадкових місць.
НВК «ЗОШ І ступеня – ДНЗ» - заклад нового типу, працює з 2006 року, його педагоги вже передають досвід роботи колегам. Отож знадобиться він і в об’єднаній громаді.

Якісну медичну допомогу – сільським жителям
Щоб кожен житель сільської місцевості міг отримати якісну медичну допомогу, декілька років тому в країні розпочали реформування галузі охорони здоров’я. Переймаючи світовий досвід, стали розвивати первинну допомогу на засадах сімейної медицини, що дозволяє ефективніше та раціональніше використовувати кошти, підвищує результативність роботи медичної галузі.
У 2006 році в Стрільську відкрили лікарську амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Для того, щоб вона успішно працювала, сільська рада власним коштом й ентузіазмом відремонтувала старе приміщення, тепер тут діють денний стаціонар, фізкабінет, стоматологічний і фельдшерсько-акушерський. Очолює заклад Наталія Білотіл. Згодом отримали й автомобіль (водій Микола Ошита). Привітний кваліфікований медичний персонал: сімейні медсестри Ольга Ковальчук, Ірина Круглик, Олена Гомонець, маніпуляційна Тетяна Власюк, зубний лікар Оксана Гаврильчик, фельдшер Юлія Василець, акушерка Неля Смицька, медсестра фізкабінету Світлана Сергійчук, лаборант Яна Приступа – завжди готові прийти на допомогу односельцям. Про чистоту в приміщенні та території закладу дбає санітарка Галина Круглик. Як стверджують медики, ліками для надання первинної медичної допомоги забезпечені.
- Дівчата дуже добрі, завжди приймуть, вислухають, тиск поміряють, допоможуть, - розповіла Марія Симончук, яка завітала в амбулаторію саме з підвищеним артеріальним тиском. Літня жінка, якій уже за 80, живе поруч, тож щойно відчула недомагання, поспішила в амбулаторію.
За медичною допомогою сюди щодня звертаються чимало людей. Приходять і з інших сіл, зокрема на денний стаціонар. Кожна медсестра має свою дільницю обслуговування. Опікуються й 31 немовлям. Відрадно, що в Стрільську батьки не відмовляються від щеплення дітей. Вистачає і вакцини. Медичні працівники сподіваються, що майбутнє об’єднання не зашкодить їх роботі, а навпаки - дозволить розвивати галузь охорони здоров’я так, що сільські жителі не матимуть потреби за кваліфікованою допомогою їздити в райцентр чи область, а зможуть і діагностувати, і лікувати недуги за місцем проживання, звичайно, крім тих, що потребуватимуть спеціалізованого втручання. Але незабаром, озвучив міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, на базі медичних закладів, що нині фінансує уряд, створять підприємства. Тож поліклініки, лікарні зароблятимуть на себе самостійно, без надходження бюджетних коштів. Послуги й зараз не всі безкоштовні, а переваги такої реформи в тому, що пацієнт, оплативши послугу прозоро, вимагатиме якісного лікування. Добре відомо, що якісна медицина коштує дорого.

Скільки важить сумка листоноші?
Повірте, немало. Адже листоноша нині, крім того, що розносить пенсії, періодичні видання, пропонує ще й продукти, різноманітний дріб’язок, що потрібний у хаті: мило, шампунь, порошок. Усе це, розповіла завідуюча Стрільським відділенням поштового зв’язку Олена Фесянова, доставляють зокрема літнім людям, які не завжди можуть дійти до магазину, а продавець не нестиме необхідне по домівках. От і чекають в оселях листоношу, яка ще й розпитає про здоров’я, розповість новини, вислухає… Важко? Так, кажуть Оксана Сергійчук і Наталія Дьогтяр, але не скаржаться, адже розуміють, що з розвитком сучасних технологій від багатьох послуг поштового зв’язку доводиться відмовлятися, тож треба шукати інші можливості заробляти гроші.
Що ж до приєднання Стрільська до Сарн, дівчата жартують: «Роздадуть усім ділянки - буде одне велике село». Посміхаються і поспішають до роботи. Саме розкладали за адресами газети та журнали. «Районку», кажуть, передплачують добре, щоправда, підвищення вартості газети боляче відбивається на гаманцях читачів, адже дорожчають щодня і продукти, й інші необхідні в побуті речі. Тож уже задумуються люди, на що краще потратити зароблену гривню.
Наповнивши сумки, дівчата поспішили на свої дільниці, згадавши перед тим, що колись у керівництва Укрпошти була гарна ідея забезпечити всіх листонош велосипедами…

У гостях у багаторічного автора «Сарненських новин» Василя Зіневича
Щойно ступили на подвір’я, як пес Рекс сповістив господаря про гостей. Василь Федорович порався в дровітні, тож поспішив назустріч. На охайному подвір’ї походжала квочка з курчатами, за огорожею було видно добре прополоті грядки з городиною…
Із Василем Зіневичем редакцію поєднує давня, багаторічна співпраця. Невтомний ентузіаст, педагог із багаторічним стажем, багато років вів у Стрільській ЗОШ шахово-шашковий гурток, вихованці якого завоювали визнання не тільки в районі. Читачам «Сарненських новин» добре відомі його статті на злободенні теми, про здоровий спосіб життя, спортивні баталії та ліричні й гумористичні розповіді, а ще невигадані історії, взяті з реалій сьогодення. Невтомний трудівник хоча й перебуває на заслуженому відпочинку, встає о 6 ранку, зізнається, що допізна засиджується над написанням матеріалів. І коли все встигає? Така вже неспокійна вдача у Василя Федоровича, а ще захоплюється риболовлею, любить ліс, особливо в грибну пору…
А от із поділом громад у районі Василь Зіневич не згодний. Упевнений, що саме навколо Стрільська мали б об’єднати навколишні села. Адже тут є все для цього, найперше - інфраструктура. Каже, що свою точку зору обов’язково відстоюватиме на сході села під час обговорення реформи.