Back to top

Прекрасна й квітуча весна, помережена чорним болем

Автор фото Василь Сосюк.

Спливло 29 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: тих, кого він зачепив своїм крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі.

Він не пройшов безслідно, навпаки, завжди об’єднуватиме нас спільним спогадом, печаллю, надією. Минулої п’ятниці зранку до пам’ятного знака жертвам Чорнобильської катастрофи зійшлися ліквідатори страшного лиха, сарненці, представники влади, громадськість із квітами та лампадками, аби віддячити тим, хто відвернув тоді біду від нас, подарував нинішню весняну днину, та вшанувати пам’ять загиблих у тій трагедії.
Цьогоріч 26 квітня погода була такою ж, як і 1986-го… Довкола весна – квітуча, напоєна запахами землі й нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця днина назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу й людства, а про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ…
Як не дивно, але саме люди іноді виступають ворогами природи, не замислюючись, що насамперед стають ворогами собі, наголосили ведучі, й тоді приходить біда. Найстрашніша ж трапилась у ніч із 25 на 26 квітня 1986 р. о 1 год. 23 хв. на 4 реакторі Чорнобильської атомної електростанції. Присутнім продемонстрували зворушливу інсценівку, що нагадала, наскільки Чорнобиль є чорним болем нашої землі, й хоч би скільки промайнуло літ, це слово полум’янітиме вогнищем скорботи. Голова районної ради Микола Драганчук відкрив мітинг і акцентував, що 26 квітня - це дата, що розділила наше життя на до і після Чорнобиля, а ще - це символ, наповнений гіркотою подій, водночас і день пам’яті про всіх, хто ціною власного життя заплатив за наше майбутнє, та подяки тим, хто став на захист безпеки людства від грізного атому. І хоч час невпинною ходою все більше віддаляє нас від цієї страшної катастрофи, життя не дає можливості забути про страшну дату в історії України. Адже масштаби Чорнобильської аварії могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації її наслідків, серед яких були й наші земляки. Отож, живемо зараз і радіємо сонцю тільки завдяки мужності й величезній працелюбності людей, які віддали свої сили, здоров’я і часто навіть життя. Микола Миколайович звернувся й до молоді, закликаючи, щоб пам’ятали про трагедію, що спіткала нас 29 років тому. Запропонував присутнім схилити голови перед світлою пам’яттю тих ліквідаторів, чиє життя передчасно обірвав чорнобильський атом, хто віддав життя за світле майбутнє, відійшовши у вічність, і вшанувати їх хвилиною мовчання.
Відвага… О, ні! Це був смертельний герць, з якого ліквідатори вийшли переможцями. Вони затулили собою не тільки станцію, а й Європу. Хоч доля повела їх у Чорнобиль різними шляхами: хтось потрапив туди за покликом душі, дехто - виконуючи професійні обов’язки, або ж отримавши повістку військкомату. Але всі вони справжні герої. Голову Сарненського районного громадського об’єднання «Союз-Чорнобиль» Валерій Нестерук згадав буремні бої на теренах Чорнобиля й нинішні за збереження соціальних пільг ліквідаторам… Від священнослужителів Сарненщини виступив архімандрит Феофан, передавши благословення керуючого єпархією, високопреосвященнішого Анатолія, митрополита Сарненського і Поліського. Він наголосив, що Українська православна церква, духовенство й миряни повсякчас просять у Бога здоров’я живим ліквідаторам і царства небесного тим, хто відійшов у вічність. До його слів приєднався настоятель храму святого Володимира Великого Української греко-католицької церкви отець Микола, який закликав молодь винести урок з цієї трагедії, аби не допустити повторення біди.
Покладаючи квіти до пам’ятного знака, запаливши лампадки, присутні поклонилися невинним душам загиблих синів і дочок України, які вступили в бій із так званим «мирним» атомом заради сьогоднішнього дня, подякували героям–чорнобильцям, які ризикували життям і здоров’ям задля майбуття, бо ж зобов’язані їм нинішніми сонячними днями. Мітинг закінчився, але пам’ять усіх поколінь знову й знову повертатиметься до трагічних квітневих днів 1986-го.
Очільник райради Микола Драганчук запросив ліквідаторів на відкриту зустріч із керівниками райдержадміністрації, районної та міської рад, представниками комунальних, медичних і служб, що надають послуги постраждалим від чорнобильського лиха, в МБК «Залізничник». В.о. голови РДА Ярослав Яковчук відзвітував перед присутніми щодо змін у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначив, що вони торкнуться майже всіх категорій постраждалих громадян, розмірів додаткових пенсій і компенсаційних виплат, і запросив усіх до діалогу, щоб бажаючі поділилися нагальними проблемами й по можливості допомогти їх вирішити. Перші звернення стосувалися управління з експлуатації газового господарства щодо неналежного телефонного зв’язку та роз’яснення, чи існують наразі пільги, та який розмір оплати за використане паливо й ін. Запитань до головного інженера УЕГГ Сергія Павленка, чесно кажучи, виникло чимало. Тож дійшли висновку, що потрібно організувати на сторінках райгазети «Сарненські новини» в рубриці «Запитуєте-відповідаємо» діалог, де на запити сарненців якнайдоступніше відповідатимуть фахівці галузей, яких безпосередньо вони стосуватимуться. А розпочати його варто з УЕГГ, до якого на зустрічі було найбільше запитань. Вирішення цієї проблеми переадресували в.о. головного редактора «СН» Світлані Ляшко. Крім цього, ліквідаторів турбують ямкові ремонти в місті, облаштування стоку води, розширення та прочищення існуючих канав, ремонт і належний догляд у Сарнах за пам’ятними знаками періоду Другої світової війни, реконструкція другої частини парку «Залізничник», черговість виділення земельних ділянок безпосередньо ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС, незаконне здійснення на території ринку валютних операцій та ін. Виконуючий обов’язки голови РДА Ярослав Яковчук, голови районної та міської рад Микола Драганчук і Світлана Усик відповіли на всі запитання, після чого ще раз щиро подякували ліквідаторам за їх ратний подвиг, побажали міцного здоров’я й висловили впевненість, що наступного року на зустріч прийдуть у повному складі всі, хто завітав цьогоріч.
Вікторія КОЛЯДИЧ.

Новини: 

Схожі матеріали

З року в рік 26 квітня, коли буяє весна, а пташки радують милозвучним щебетом, в Україні відзначають роковини найстрашнішої техногенної катастрофи...
До ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986-му та наступних роках залучали сотні тисяч робітників з України й інших республік тодішнього...
Україна має давні історичні витоки ідеї демократизації. Якщо згадати часи Київської Русі, коли на віче укладалися договори між князем і народом,...
Літнього ранку 22 червня 1941 року полум’я війни, що вже вирувало в Західній Європі, перекинулося і на територію колишнього Радянського Союзу. На...
22 роки - багато це чи мало? Якщо рахувати від тої страшної ночі 26 квітня 1986 року, то дуже багато. Адже за час, що минув, у світі відбулися великі...