Back to top

Той, хто захищає свою землю, завжди перемагає

Щойно вберуться в чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а в повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, у бузкових кущах заллються піснями невсипущі солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя, нестримну жагу до життя, в такі прекрасні дні, 8 і 9 травня, відзначаємо День пам’яті й примирення і День Перемоги.

Минуло вже 70 років відтоді, як над нашою країною та всією Європою знову зійшло світле сонце миру.
Війна. За цим коротким і страшним словом — згарища, запеклі бої, зруйновані міста й села, зриті бомбами квітучі сади й лани, сльози матерів і дітей. Друга світова — це декілька десятків мільйонів людських життів, відданих у кривавій боротьбі з ворогом. Україна втратила в цьо¬му пеклі кожного п’ятого громадянина.
Цього року в Чудельській ЗОШ І–ІІІ ступенів з нагоди 70 річниці перемоги над нацизмом розпочали нову традицію відзначення цих дат. Упродовж тижня класні керівники проводили відкриті виховні та години пам’яті, інформаційні. У шкільній бібліотеці організували виставку літератури на цю тематику. Члени учнівського самоврядування провели операції «Забуті могили» та «Пам’ять», екскурсії до місцевих обелісків, відвідали місця вічного спочинку ветеранів і невідомого солдата. Заздалегідь підхопили ідею виготовлення червоних маків з нагоди акції «Мак пам’яті». Кожен член шкільної родини доклав максимум зусиль, аби долучитися до неї. Майстерністю виконання маку-символу поділилася вчитель образотворчого мистецтва Наталія Сергійчук. Вона виготовила його з тканини та ниток. І вже 7 травня, як у полі одна за одною розквітають квітки, так і в школі серед учнів і вчителів усе більше й більше з’являлося червоних маків на грудях школярів. 8 травня заклад замайорів символами Дня пам’яті й примирення та Дня Перемоги – червоними маками. Але почуття радості, єдності й згуртованості пронизував біль, який відчувала Україна багато років тому, той біль і неспокій, що переживає в переломний нинішній час. Цього дня провели «Хвилину пам’яті», приурочену загиблим воїнам у роки Другої світової війни й тим, хто поклав життя в зоні АТО.
Піснею «Кленова балада» у виконанні учениці 11 класу Олесі Жук розпочали урочисту лінійку «Пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає». Зворушила присутніх до сліз директор школи Аліса Сергійчук. Вона згадала місцевих ветеранів, нагадала про їхній дорогоцінний скарб – мирне небо над нашою головою. Бо хіба ж можна забути тих, хто віддав життя за щастя інших? З гірким болем говорила Аліса Василівна й про події, що відбуваються нині на сході країни. І на завершення виступу побажала всім миру, щастя, добра, щоб ніколи не стали свідками війни. Учні із захопленням продемонстрували флеш-моб під пісню «Червоні маки», яку виконала учениця 6 класу Каріна Вакуліна. П’ятикласники прочитали вірші українських письменників про тернистий шлях війни й вистраждану перемогу. Завершальною ноткою стала пісня «Моя перемога» у виконанні керівника Тетяни Ліхновської та учасників шкільного вокального гуртка. Шквал емоцій і сльози на очах викликали слова з пісні:
…Сплять мільйони загиблих в окопі,
Це моєї країни сини!
Де була б ти сьогодні, Європа?
Де була б ти, якби не вони?..
Ми - українці, не даймо жодного шансу тим, хто бажає безладу нашій державі, війни. Сьогодні ми з вами проклали дорогу добра, взаєморозуміння, любові, злагоди… Тож нехай щастить усім на цьому шляху життя, бо без миру немає дитинства, немає майбутнього. Землі потрібні пісні й квіти, щоб у країні жили прекрасні люди.
Оксана ПАРХОМЧУК

Новини: 

Схожі матеріали

З року в рік 26 квітня, коли буяє весна, а пташки радують милозвучним щебетом, в Україні відзначають роковини найстрашнішої техногенної катастрофи...
До ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986-му та наступних роках залучали сотні тисяч робітників з України й інших республік тодішнього...
Україна має давні історичні витоки ідеї демократизації. Якщо згадати часи Київської Русі, коли на віче укладалися договори між князем і народом,...
Літнього ранку 22 червня 1941 року полум’я війни, що вже вирувало в Західній Європі, перекинулося і на територію колишнього Радянського Союзу. На...
22 роки - багато це чи мало? Якщо рахувати від тої страшної ночі 26 квітня 1986 року, то дуже багато. Адже за час, що минув, у світі відбулися великі...