Back to top

Із сарненського сиротинця - у Південну Африку

З-Африки.jpg

Сіцілія Гарріс приїхала в Сарни з Південної Африки.
Фото Василя СОСЮКА.

У газеті «Сарненські новини» від 3 травня за минулий рік було надруковано фотоінформацію про пані Сіцілію Гарріс (дівоче прізвище Заїка), яка у свої 89 років здійснила мандрівку з Південної Африки на свою малу Батьківщину.

Народилась жінка в 1919 році в Костополі в єврейській родині, в якій було п'ятеро дітей. Сіцілії виповнилося тільки два роки, як померли батьки. Тому дітей віддали в сиротинець, що функціонував у цьому місті. Такий же будинок для дітей-сиріт діяв і в Сарнах.
Під час громадянської війни в країні панували голод, розруха. Але євреї, як могли, рятували своїх людей, а тим більше дітей. В Україні в міжвоєнний час діяла благодійна організація під керівництвом Джойнта. Велику за розмахом акцію вони проводили в роки першого голодомору (1921-1923). З 1924 по 1938 роки Джойнт підтримував дитячі будинки, професійно-технічні курси, систему охорони здоров'я та єврейські сільськогосподарські поселення на півдні України та в Криму. У передвоєнний час благодійник допомагав євреям Східної Польщі, Буковини та Закарпаття, що стали невід'ємною частиною України в 1940 році. У березні 1921-го в Україну приїжджав африканець-волонтер Охберх, щоб забрати єврейських дітей-сиріт у Південну Африку. З Ковеля в Сарни він прибув 9 липня. Очевидно, це була ознайомча поїздка, бо наступного дня їде в Костопіль. Там забирає Сіцілію, двох її братів й інших дітей, з ними повертаються в Сарни, де також бере дітей із сиротинця, і 20 липня виїжджає у Варшаву. Згодом Гарріс потрапила в Південну Африку, де й прожила все життя. Її братів вивезли одного в Палестину, другого - в Ізраїль.
Разом із Сіцілією приїхали тоді з Франції в Сарни ще п'ять осіб. Вони й назвали прізвища дітей, вивезених із Сарненського сиротинця в ті далекі роки. Це Раїса Мусман (4 роки), Веніамін Карман (4 роки), Малка Шапіро (6 років). У складі делегації були режисер, оператор, перекладач і двоє супроводжуючих зі Львова. Вони вивчали історію єврейських сиротинців і подальшу долю вивезених дітей. Знімали про це документальний фільм. На жаль, ніхто в Сарнах не знає, в якому саме місці був цей дитячий заклад. У єврейському календарі на 5765 рік (у нас 2004-2005), виданого інститутом Юдаїки, вміщені фотографії дитячих будинків в Україні, якими опікувався Джойнт. Тут є фото дітей-сиріт із Сарн. У травні минулого року зверталась до земляків із проханням повідомити, якщо хтось із старожилів знає, його місце розташування. На жаль, ніхто не відгукнувся. Можливо, дійсно не знають. А може, людьми заволоділа байдужість. До нас із-за морів-океанів їдуть по дещиці збирати факти з минулого. Ось у кого повинні вчитись, як цінувати свою історію і своїх людей.

Схожі матеріали

У Сарненському історико-етнографічному музеї відкрили виставку, присвячену знаменитому земляку Нілу Хасевичу. Завідуюча закладом Раїса Тишкевич...
Усе більше віддаляються в часі події Другої Світової війни, але в пам’яті й серці тих, хто воював і пережив воєнне лихоліття, вони здаються вчорашнім...
Є на землі святі та священні місця, до яких ідуть, як на прощу, з покоління в покоління, з віку у вік. Зокрема Козацькі могили під Берестечком -...
Шановні журналісти газети «Сарненські новини», звертається до вас учасник Великої Вітчизняної війни. 11 січня 2009 року виповнюється 65 річниця...
Проїхавши від села Глинне на Рокитнівщині чотири кілометри по добротній асфальтованій дорозі, що стрічкою розсікає ліс, зупинитесь здивовані. Бо...