З турботою про майбутнє

На державному підприємстві «Сарненське лісове господарство» успішно працюють не тільки над раціональним використанням лісосировинних ресурсів, а й примноженням зелених багатств. Про це красномовно свідчать і підсумки піврічної роботи одного з кращих лісгоспів Рівненщини, який уже 18 років очолює Василь Шкудор.

Ліс є неповторною окрасою рідного краю, джерелом незамінних матеріальних цінностей, а ще, як показали руйнівні наслідки стихії в Карпатах, - важливим кліматоутворюючим фактором. У Сарненському лісгоспі площа земель лісового фонду становить 49651 гектар, з них 430 займають ліси природно-заповідного фонду. Тут господарюють суворо дотримуючись принципу невиснажливого лісокористування, а для підвищення продуктивності лісів, покращання їх породного складу перевели лісове насінництво на генетично-селекційну основу.
Головний лісничий Анатолій Корень, який уже півтора десятиліття працює на підприємстві, удостоєний звання «Відмінник лісового господарства України», розповів про основні здобутки колективу за перше півріччя ц.р. Так, заготовили 69,8 тисячі кубометрів деревини, тобто на рівні минулого року, а кращих показників у цій роботі досягли трудів-ники Сарненського, Кричильського, Тинненського та Костянтинівського лісництв (лісничі Іван Мельник, Віктор Клевака, Василь Трофимчук та Олег Зарва). Обсяг реалізації товарної продукції зріс з 15,85 до 19,48 млн. грн., причому на експорт реалізували її в півтора рази більше, ніж за такий же період минулого року. Це свідчить про високу конкурентоспроможність продукції сарненських лісівників. Збільшилась і заготівля круглого лісоматеріалу на 2,6 тис. кубометрів. У значній мірі спричинили більші обсяги виконання цих робіт вітровали під час стихії влітку. Середня заробітна плата на підприємстві сягнула 2919 гривень, тобто зросла на 533 гривні проти рівня І півріччя 2007-го. Собівартість кубометра деревини, як і всієї товарної продукції, підвищилась не на багато – в межах 21 відсотка. А от рентабельність лісозаготівлі знизилась на 0,3%, що пов’язано з різким подорожчанням пального, запчастин до технічних засобів, енергоносіїв – наполовину й більше.
Послуги окремих служб, що забезпечують оформлення дозволів, інших документів на продаж і вивіз продукції лісгоспу споживачам, зросли в декілька разів. Про це не без хвилювання говорив головний інженер лісгоспу Олег Дибач. Щоб прибутково і далі працювати в ринкових умовах при такому дисбалансі цін, очевидно, в майбутньому треба реформувати лісову галузь в Україні й у лісгоспі зокрема. Добре, що до мінімуму звели ручне навантаження деревини на автомобілі в лісі: тільки іноді його проводять там, де немає змоги застосувати маніпулятори на транспортних засобах. У лісовому господарстві деревину з місць заготівлі на нижній склад перевозять великовантажними лісовозами, кожен за рейс доставляє до 20 кубометрів продукції. Три трактори з причепами, що обладнані маніпуляторами, механізовано завантажують себе й інший транспорт деревиною і оперативно везуть її на нижній склад.
Тут цікаво спостерігати, як прибувають автомобілі, їх швидко розвантажують, а поряд іде завантаження деревини в залізничні вагони потужними консольно-козловими кранами. Бригада стропальників на чолі з досвідченим Юрієм Радьком уміло зачіпляє тросами купи колод, які кранівник точними рухами піднімає та кладе у вагон. Утім, цьому, як правило, передує механізоване розкряжування деревини.
Робітники Сергій Захарчук, Юрій Сидорчук і Віктор Белаш розрізують на потрібні частини вивантажені з автомобілів соснові стовбури дерев, відтак сортують їх. Водій Леонід Симончук якраз доставив з Кричильського лісництва чергову партію деревини. Він не новачок у лісовій галузі, бо понад тридцять років керує лісовозом. Сумлінно й висококваліфіковано працюють і його колеги – водії Степан Кисіль, Василь Поцікайло, Василь Бабич та інші. За словами начальника нижнього складу Михайла Гука, в колективі давно немає порушень трудової дисципліни, бо люди цінують роботу, розуміють відповідальність кожного за спільний її результат. Продукція тут не залежується, а швидкість вантажних робіт підвищують шляхом вдосконалення технології сортування деревини.
А загалом у діяльності Сарненського лісгоспу пріоритетним є ефективне використання лісопромислових ресурсів, впровадження сучасних технологій. Лісопоновлення та збільшення площ під посів і посадку лісу в лісгоспі здійснюють планово, а при потребі - у співпраці з науковцями. Те, що в структурі площ, вкритих лісовою рослинністю, збільшується частина стиглих і пристигаючих лісів, теж свідчить про ощадливість рубок. Нині 16% загальної площі дерев стиглі та перестиглі, 17% - пристигаючі, 45% - середньовікові, а решта (22%) – молодняки. Загальний запас деревини в лісгоспі – майже 8,6 мільйона кубометрів.
Таким чином, вирубують лише невелику частину того, що могли б дозволити лісівники згідно з діючими технологіями заготівлі, інструкцій і законодавства. А от у попередження деградації лісонасаджень, запобіганню хвороб дерев з ініціативи директора лісгоспу Василя Шкудора вже не перший рік триває співпраця з науковцями Харківського науково-дослідного інституту лісового господарства й агромеліорації. Нещодавно сарненські лісівники розпочали співпрацювати ще й з ученими Львівського лісогосподарського інституту з впровадження, вирощення та моніторингу продуктивних дерев: клена-явора та дугласії Мензіса. Дугласія Мензіса в стиглому віці дає на кожному гектарі вдвічі більший об’єм високоякісної деревини, а деревина клена-явора цінна своєю текстурою.
У Сарненському лісгоспі вісім лісництв і в кожному з них в лісорозсадниках вирощують сіянці промислово цінних деревних порід. Щорічно засаджують ними до двох сотень гектарів. Весною нинішнього року посів і посадку лісу здійснили на 130 га. За півріччя заготовили лісового насіння більше, ніж торік за такий же період. На створення лісокультур виділяють чималі кошти. Дбаючи про відновлення та примноження лісових багатств, роблять це як природнім шляхом, залишаючи самосів, так і висаджуючи вирощені в розсадниках сіянці. На великих площах вирубок обов’язково проводять роботи зі штучного відновлення лісу: висаджують відібрані для цього цінні породи дерев. Відтак, завдяки розробці сучасних методів штучного та природного відновлення лісових насаджень, є можливість управляти розвитком лісів, враховуючи потреби суспільства в тій чи іншій культурі. Крім того, на підприємстві дбають про молоді насадження, регулюючи густоту рослин, видовий склад, оберігаючи від хвороб, знищення тваринами та лісовими пожежами. У Немовицькому лісництві діє шишкосушарка для переробки шишок сосни і ялини та підготовки якісного насіння, зібраного з усього лісгоспу. Збором насіннєвого матеріалу займаються лісокультурниці та працівники лісової охорони. З початку року найбільше його зібрали в Немовицькому та Тинненському лісництвах, причому майже все воно має найвищий 1-й клас. На болотистих ділянках, сприяючи природньому поновленню лісу, проводять мінералізацію грунту. Якщо ці площі великі – з допомогою тракторів, а на малих роблять це сапками лісокультурниці.
Анатолій Корень із вдячністю згадує працю бригади лісокультурниць Кричильського лісництва, яке донедавна очолював. Керує невеликим колективом Марія Басиста. Вона з подругами, серед яких працелюбні сестри Ганна та Катерина Банацькі, постійно дбає про майбутнє зелених шат у лісництві. Більше того, весною, відгукнувшись на заклик Держлісгоспу відновити знищені пожежою лісові насадження на придніпровських пісках, кричильські лісокультурниці цілою бригадою поїхали в Херсонську область на посадку лісу. Там біля села Великі Кардашинки Голопристанського району посадили понад 43 гектари лісу. Утім, це лише один приклад з великого переліку добрих справ сарненських лісівників, щоб прийдешнім поколінням залишити примножене зелене багатство, здорове довкілля, прекрасний рідний край.
Успішна робота лісгоспу в минулому півріччі позначилась, зокрема, і на їх внеску до бюджетів різних рівнів, Пенсійного й інших фондів. Так, сплачено всього податків на суму 6329,9 тис. грн., що на 787 тисяч більше, ніж за І півріччя торік. До Пенсійного фонду від сарненських лісівників надійшло 2775,3 тис. грн. або на 364 тисячі більше, ніж у 2007 році.
Адміністрація лісгоспу під керівництвом Василя Шкудора постійно дбає про соціальний захист працюючих. Усі вони мають медичне страхування, користуються можливістю оздоровитись у санаторіях чи будинках відпочинку. Не забувають і про ветеранів господарства. До послуг колективу - п’ять магазинів, медпункт, їдальня. У підсобному господарстві утримують свиней, що дозволяє здешевити харчування в їдальні. Є і пасіки, мед з яких реалізовують як своїм працівникам, так і на ринку.
Стихія, що залила водою та підтопила села Прикарпаття, не залишила байдужими сарненських лісівників. Колектив перерахував одноденний заробіток у фонд потерпілих від повені, відправив їм тонну борошна, інші необхідні матеріали. Відтак працівники підприємства зустрічають День Незалежності України з почуттям гідно виконаного обов’язку - громадського й людського. А дирекція, вітаючи колектив з державним святом, бажає всім успіхів у роботі, житті, сімейного благополуччя та щирого людського щастя.