Опубліковано СН
Фото Василя Сосюка.
Працювати журналістом цікаво, але нелегко. Бо ця професія потребує відданості та неабияких знань. Завідувач відділом інформаційних передач районного радіо Юрій Прозапас з дитинства мріяв про захоплюючу життєву дорогу. Судилося. Ще б пак: журналістика йому так сподобалася, що сміло називає її своїм покликанням.
Народився майбутній радіожурналіст у селі Довге. Коли був малим, сім’я переїхала до села Орлівка, що на околиці Сарн, де й закінчив початкову школу. Серед учнів вирізнявся ввічливістю й допитливістю, за успішне навчання щороку отримував грамоти. Продовжив його в НВК «Школа-колегіум», а у 2001 році вступив до Сарненського педагогічного коледжу РДГУ, де здобув спеціальність учителя початкових класів та інформатики. Ніколи не пас задніх, окрім традиційних щоденних занять, займався безліччю громадських справ: був головою студентського профкому, старостою драматичного гуртка та вокального ансамблю «Соколоньки», капітаном команди КВК свого курсу, захоплювався спортом. Крім того, брав участь в організації роботи студентського радіо, що, либонь, також суттєво вплинуло на фахову спрямованість життєвої долі хлопця.
Закінчивши коледж, поповнив лави Збройних сил України. Служив у піхотному полку 169-го навчального центру «Десна». Після присвоєння звання молодшого сержанта виконував обов’язки командира окремого президентського навчально-механізованого взводу, який невдовзі визнали кращим у гарнізоні.
Демобілізувавшись, працевлаштувався вчителем початкових класів рідної Орлівської ЗОШ І ст. Тоді й почав регулярно відвідувати редакцію районного радіо. Уперше потрапив туди, коли ще був студентом.
- Здібності до радіожурналістики в мене виявила теперішня колега, доброзичлива наставниця Наталія Ткачук, коли разом з іншими студентами педколеджу відвідував студію дитячої та молодіжної творчості «Слово і час», що діє при редакції. Тоді долучалися до випуску передачі «Ровесник». З приємністю зазначу, що доробки цієї студії щороку здобувають престижні дипломи міжнародного дитячого, молодіжного фестивалю «Кришталеві джерела». Цьогоріч його дипломантами знову стали декілька наших передач, з-поміж них – моя авторська «Крок», в якій розповідаю про перші результативні кроки й особливі досягнення молоді Сарненщини, - розповідає Юрій Прозапас.
Як сталося, що хлопець увійшов до числа працівників редакції? Доки служив у лавах Збройних сил, у галузі радіожурналістики району відбулись кардинальні зміни, визначальні для розвитку інформаційного простору всієї області. Відповідно з’явилась потреба в працівниках. І саме за рекомендацією Наталії Ткачук головний редактор Віра Шашук запросила його випробувати сили в професійній діяльності. Вдавалося не все і не відразу. Три місяці працював на громадських засадах, навчався тонкощам фахової майстерності. А з січня 2007 Юрія Прозапаса зарахували в штат редакції.
- Колектив, до діяльності якодально шанує слово, мовлене в мікрофон. Тож розумію, що варто безперервно працювати задля особистого інтелектуального розвитку та над вдосконаленням фахових знань й умінь. Відрадно, що поруч досвідчені й мудрі колеги. А готуємо передачі районного радіомовлення та радіо «Полісся» на частоті 106.6 Fm.
Недарма ж говорять: якщо мріяти по-справжньому, мрії обов’язково збуваються. Так і в житті Юрія Прозапаса. Віра Шашук, керівник колективу, відгукується про юнака з надзвичайно щирою приязню: «Нам усім радісно, що перспективи радіомовлення пов’язані з участю таких людей, як Юрко. Він талановитий, працелюбний, привітний. Саме ці риси характеру є запорукою його життєвих і творчих надбань, яких у його 23 роки вже є чимало».
Діяльність радіожурналіста передбачає співпрацю з багатьма сферами життєдіяльності району. Одна із них – освіта. Тож Юрій вдало поєднує роботу за сумісництвом методистом відділу освіти РДА. Також приємно, що молодь міста обрала його головою молодіжної ради, а нещодавно за пропозицією міського голови поповнив склад міськвиконкому. Має справлятися ще й із таким громадським навантаженням. Навесні минулого року хлопця прийняли в Національну спілку журналістів України. Крім того, заочно навчається в Рівненському державному гуманітарному університеті, нерідко дописує до друкованих видань краю. Тож крок за кроком долає шлях до успіху й визнання.
- Доводиться багато працювати, - зізнається Юрій Прозапас. - Хвилююсь, чи вистачить сил і часу, аби виправдати довіру людей, які сподіваються на мене. А ще ж потрібно допомагати вдома в господарських справах. Адже маю двох братів, сестру. Розумію, як нелегко мамі. Добре, що є велика родина. Адже не в кожного понад півсотні двоюрідних братів і сестер! Радіємо один за одного, у біді виручаємо. Ще маю багато друзів серед ровесників. У цьому, вважаю, основа життя.
Вілена ВІЛЬНА.