На птахопідприємство закуплять угорських несучок

В умовах світової фінансової кризи, яка вже лихоманить країни Європи й насувається на Україну, чималий подив і не меншу повагу викликають підприємства, керівники яких не лише не згортають виробництво й не скорочують працівників, а впевнено дивляться в майбутнє, цілеспрямовано планують дії для подальшого розвитку, а згодом – розквіту свого дітища. До таких оаз стабільності належить і ТОВ «Діброва-Агро», яким уміло керує
Сергій ЖУКОВ.

Коли заходиш в ошатну, по-сучасному оздоблену будівлю адміністративного приміщення, важко повірити, що за рік з чимось прохідну, збудовану ще в радянські часи й зане-дбану понікуди, зуміли перетворити в затишне двоповерхове кубельце зі зручностями для працівників.
- Коли вперше побачив, в яких умовах працюють люди і в яких утримують птицю, - пригадує Сергій Жуков, - то порівняння було на користь останніх.
Нині до послуг робітників - санпропускник з роздягальнями, душовими, спецодяг, який, до речі, тут і перуть, для цього навіть придбали пральну машину-автомат. Адже підприємство закритого режиму, перед тим, як зайти в пташник, мають перевдягтися. Запобіжні заходи себе виправдовують: досі не зафіксували ніяких пташиних недуг, жодної скарги споживачів. На кухні, де хазяйнує Галина Малаш, - білосніжні кахлі та пластик, усе виблискує чистотою.
Зараз на птахопідприємстві трудяться 36 працівників, а мінімальна заробітна плата – 900 грн. До речі, ще рік тому було лише 16 робочих місць.
Утримують у «Діброві-Агро» 90 тис. голів курей порід шевер і ломан. Весь процес від годування несучок до надходження яєць на сортування – автоматизований.
- До кінця року, - ділиться планами головний птахівник району, - маємо надію здолати двомільйонну позначку (тобто виробити за місяць 2 млн. штук яєць).
Продукцією забезпечують майже всю бюджетну сферу району. Постійними споживачами є ВПУ-22, Сарненський професійний аграрний ліцей, Катеринівська ВК-46, комерційні підприємства громадського харчування «Школяр» і «Зоря», магазини «Арго» і «Ферум». А також Рівненська атомна станція, приватні підприємці з Рокитного та Ковеля. Левову ж частку яєць відправляють у Київ. На думку Сергія Жукова, бройлерним м’ясом Рівненщину забезпечили належно, а ось стосовно яєць відчувається дефіцит. Отож не дивно, що жителі багатьох сіл, зокрема Тинного, Зносич, приїжджають на птахопідприємство, щоб їх придбати.
У цеху з виготовлення комбікорму хазяйнують Віталій Колос і Володимир Мичка. До складу курячих харчів входять соняшниковий шрот, пшениця, кукурудза, вапняк, мікро– та макроелементи. І ніяких барвників на зразок карафілу, чим грішать деякі виробники. У «Діброві-Агро» насиченого кольору жовтка досягають за рахунок споживання «підопічними» кукурудзи. У планах на майбутнє, ділиться господар, - збудувати власний комбікормовий завод потужністю 10 тонн продукції за 6 год. Адже в структурі собівартості яйця корми становлять майже 90%. Тим часом пернаті споживають їх у місяць 350 тонн.
Варто зауважити, що в нерухомість та обладнання підприємства інвестували 8,5 млн. грн. капіталовкладень. А на черзі відновлення третього пташника, про що вже уклали угоду. Закупили обладнання вітчизняної фірми «Техна», оскільки в приміщенні, де поселять молодняк, температура повинна бути 360С. Отож мають небезпідставну надію, що у квітні наступного року працюватимуть три дорослих пташника й один – для молодняка, а поголів’я становитиме 200 тис. одиниць.
На жаль, ситуація з птахівництвом в Україні не дуже обнадійлива: працюють лише два племінних господарства. Тому курчат вирішили придбати в Угорщині. Уже підписаний контракт на закупівлю 50 тис. молодняка угорської породи тетра-СЛ. Привабили ці курки, по-перше, тим, що яйця несуть великі, а, по-друге, з міцною шкарлупою, відповідно й збитків буде менше.
Керівництво товариства займається благодійністю: за свій кошт завозить яйця в Будинок милосердя м. Сарни, Чудельські школи-інтернати №№ 1 і 2, місію «Братерство без кордонів».
Нині на території ТОВ «Діброва-Агро» зводять зерносховище, а не за горами – й будівництво міні-заводу з виробництва комбікорму. Вочевидь, у часи, коли представники різних політичних сил розпочали справжнє змагання за право висунути власний план протистояння кризі, найбільша мужність полягає в тому, щоб добросовісно виконувати свою роботу, як, приміром, Сергій Жуков, забезпечуючи населення якісними продуктами харчування. Може, це і є справжній антикризовий план?