Опубліковано СН
Інваліда 1 групи Тамару Кирдій хвороба позбавила можливості ходити, але не зламала духовно, бо в малюванні й особливо в поезії знаходить відраду, відкриває для себе нові творчі горизонти, гідно наслідуючи приклад великої письменниці Лесі Українки. Нещодавно в Степанському стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового проживання одиноких громадян та інвалідів, по народному - Будинку милосердя, відбувся вечір її поезії, який організували працівники місцевої публічно-масової бібліотеки.
На цей культурний захід прийшли численні шанувальники поетичної творчості талановитої авторки, друзі, прибули спеціалісти координаційного територіального центру малозахищених верств населення на чолі з керівником Ларисою Малецькою. У залі організатори підготували виставку малюнків Тамари Кирдій, а також рукописних матеріалів і публікацій у пресі. Директор публічно-масової бібліотеки Тетяна Крот ознайомила присутніх з непересічною особистістю. Тамара Кирдій родом із села Труди, що неподалік Степаня. Виховувалась у працьовитій хліборобській сім’ї, старанно вчилась у школі й мріяла стати лікарем. У вірші «Юність» згадує, що був тоді «відкритий цілий світ переді мною і тисячі стежок, шляхів, доріг». Однак тяжка хвороба відібрала в дівчини можливість ходити: втратила рухомість ніг, а відтак мрія самовіддано допомагати хворим людям стала нездійсненною. Хоч би куди звертались батьки, щоб вилікувати доньку – медики виявились безсилими подолати недугу й повернути дитину до повноцінного здорового життя. Тамара стала інвалідом, ноги їй замінив інвалідний візок... Однак вона не піддалась відчаю, всіма силами душі прагнула подолати горе, що звалилось на неї: займається самоосвітою, читає художню літературу, відчуває потяг власноруч писати, висловити свої думки, погляд на життя. Так з’являються перші віршовані рядки. У поезії «Сповідь» зізнається:
Через відчай пройшла,
крізь страждання –
Не пора ще іти в небуття.
Чую знов у душі поривання
І описую силу життя.
Досвідчена вчителька-філолог і голова місцевого клубу «Надвечір’я» Ольга Кулінка глибоко проаналізувала творчість самобутньої поетеси, виступаючи з коментарями кожного з циклів її віршів. Вони звучать на уроках літератури рідного краю та народознавства в Степанській школі-ліцеї, у бібліотеках селища оформлені папки з поетичним доробком під назвою, взятою з її вірша, - «І горить моя свіча надії…». А малюнки художниці прикрашають приміщення дитсадка «Калина». На вечорі представили чимало робіт, де яскраво відображено поетичне світобачення автора. Це картинки на теми народних казок, легенд, портрети відомих українців Тараса Шевченка, Юлії Тимошенко тощо. Ведуча відзначила також багато-гранність творчості незламної землячки. Цикл патріотичної тематики об’єднує вірші про любов до великої незалежної Батьківщини. Вчителька натхненно прочитала один з них – «Про Україну». Саме з цим віршем Ольга Кулінка виступала на конкурсі художнього читання й посіла призове місце. В її виконанні звучали й рядки про людей, які змушені шукати кращої долі на далекій чужині, за кордоном. Доречно завершив патріотичну тему пісенним дарунком народний аматорський фольклорний колектив «Добриця» (художній керівник Галина Абрамович).
Захоплення незрівнянною красою рідного краю висвітлено в циклі творів про природу. У будь-якій порі року вона знаходить неповторні образи, тонко підмічає чудові риси навколишнього світу, хоча сама не може гуляти прохолодним лісом чи просторими полями, а бачить через вікно лише маленьку частинку ріднокраю. Проникливі вірші про красу природи гарно прочитала Наталія Шур. Часте спілкування з медиками, їх чуйне ставлення до пацієнтів і готовність будь-коли врятувати чуже життя дали Тамарі Кирдій ще одну тему, - про людей у білих халатах. Хвилюючу поетичну розповідь про лікаря та донора, які самовіддано рятували від смерті важкохвору дівчинку й перемогли, учасники заходу почули з вуст Марини Старовойт. Велична подвижницька місія матері, берегині сімейного вогнища, найдорожчої людини оспівана в циклі віршів про неньку. Портрет своєї мами жінка малювала з особливим натхненням, він був у числі багатьох робіт на виставці. І хоча вже декілька років тому матір пішла за межу вічності, вдячність і любов живуть у нових творах. Один з них майстерно продекламувала Людмила Радкевич.
Звичайно, Тамара Григорівна з особливою теплотою пише про інвалідів, людей з обмеженими фізичними можливостями, але багатими духовно. Для них дуже важливо не стояти осторонь сучасного бурхливого життя суспільства, а в міру сил брати в ньому участь, відчувати себе потрібними оточуючим, рідним. Її творчість стала добрим прикладом досягнення мети, довела ще раз, що й інваліди мають великий творчий та інтелектуальний потенціал. І щоб розкрити його, особистість має проявити цілеспрямованість, наполегливість, а часто й мужність, аби не опустити руки, не піддаватись депресії, тяжким випробуванням долі. Допомагають у цій благородній справі й іншим підопічним працівники соціальної сфери Степанського будинку людей похилого віку та інвалідів. Нещодавно до дня їх професійного свята Тамара Кирдій написала зворушливе поетичне вітання, подяку за турботу та моральну підтримку, яке опублікували в «Сарненських новинах». Ці люди, за словами поетеси, після смерті матері дали їй надію і віру в краще завтра, зігріли душевним теплом, і вже не перший рік вона перебуває під їх чуйною опікою.
Не дивно, що чимало веселих нот з’явились у творчості: її гумористичні вірші свідчать про непересічне вміння бачити й виокремлювати комічні моменти в повсякденному житті, більше того - здатність з оптимізмом ставитись до труднощів, до подолання шкідливих звичок чи недоліків у характері людини. Це зуміла передати в читанні гуморесок Любов Корнійчук.
Твори Тамари Кирдій неодноразово друкували в періодичних виданнях, у тому числі й районному часописі. Працівник бібліотеки представила ще одне з публікаціями степанської авторки – щоквартальний інформаційний бюлетень для людей з особливими потребами «Інванет». У цьому журналі інваліди мають змогу почитати з користю для себе сторінки з консультаціями лікарів, порадами психолога, правознавця, фахівця соціального захисту, дізнатись про працевлаштування тощо.
Завершилось знайомство з широкою творчою палітрою Тамари Кирдій авторською декламацією нових віршів. Самодіяльні артисти колективу «Добриця» закінчили пісенний супровід вечора, розповідей ведучої виконанням низки популярних народних пісень. Ольга Кулінка від імені організаторів і всіх присутніх побажала поетесі творчих успіхів, радості, міцного здоров’я. А директор територіального координаційного центру соціального обслуговування малозабезпечених верств населення Лариса Малецька висловила велику повагу винуватиці торжества, подякувала за концерт самодіяльним артистам «Добриці», запропонувала проводити такі вечори регулярно, а також підтримала ідею знайти спонсорів для видання творів Тамари Кирдій окремою збіркою. Затим вручила поетесі букет квітів і грошову допомогу від районної організації Блоку Юлії Тимошенко. Директор Будинку милосердя Василь Линка запевнив у подальшій підтримці творчості талановитої підопічної, наголосивши, що її приклад має надихати інших мешканців закладу на оптимістичне сприйняття життя, прагнення не схилятись перед труднощами долі інваліда, сказав, що чимало степанців морально підтримують Тамару Григорівну, інших інвалідів та одиноких людей похилого віку, що сприяє творчому зростанню поетеси. Скажімо, не раз виступав з концертом у них колектив «Добриця». Керівник закладу впевнений, що коли вийде збірка творів Т. Кирдій, то на її презентацію зберуться багато її друзів, любителів поезії, що утверджує добрі почуття, оптимізм, віру у власні сили людей з обмеженими фізичними можливостями.
Борис СОЛОМЧУК.