Back to top

Земельний податок – джерело наповнення місцевих бюджетів

Земельний податок є одним із джерел наповнення доходів місцевих бюджетів. Кошти зараховуються на бюджетні рахунки сільських, селищних, міських рад, на території яких розташовані земельні ділянки. Порядок обчислення та сплати встановлено Законом України від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.14 цього Закону «платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу Державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями».
Відповідно до Указу Президента від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» зі змінами та доповненнями від плати (податку) за землю звільняються лише за земельні ділянки, які використовують для провадження підприємницької діяльності. Підприємці, які мають у власності або оренді земельні ділянки, зобов’язані впродовж січня подати в податкову інспекцію податковий розрахунок земельного податку (або податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Якщо громадянин є землевласником або землекористувачем, то плата за землю утримується у вигляді земельного податку. Право власності або користування підтверджується державним актом, який видається на підставі: безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що раніше надали громадянам у користування; прийняття спадщини; придбання по договорах купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, інших цивільно-правових угод; виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки (пая), що належить громадянину; інших документів. Цікава деталь. Якщо навіть у громадянина немає документів права власності на використання земельної ділянки, що йому належить, він зобов’язаний сплачувати земельний податок, оскільки отримання такого документа є справою добровільною. Податок нараховується не за фактом наявності державного акта, а за даними Державного земельного кадастру.
Якщо громадянин є орендарем, то він вносить у бюджет орендну плату. Підставою для її нарахування є договір оренди землі, що вступає в дію після його державної реєстрації. Якщо ж він орендує земельну ділянку в приватної особи, то орендна плата сплачується цій особі, а вже власник розраховується за землю із державою.
Нарахування громадянам земельного податку й орендної плати проводять органи Державної податкової служби, які видають платникам до 15 липня поточного року платіжні повідомлення про внесення платежу. Сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності рівними частинами до 15 серпня і 15 листопада.
Законодавство передбачає надання громадянам пільг зі сплати земельного податку, а саме: інвалідам І і II груп; громадянам, які виховують трьох і більше дітей; громадянам, в яких члени сім’ї проходять строкову військову службу; пенсіонерам; громадянам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; особам, які користуються пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Надаються вони на одну земельну ділянку кожного виду в межах норм, встановлених Земельним кодексом України: у селах - не більше 0,25 га; у селищах - не більше 0,15 га; у містах - не більше 0,10 га; для індивідуальних дачного будівництва - не більше 0,10 га; гаражів - не більше 0,01 га. Законодавство передбачає також пільгу власникам земельних ділянок, земельних часток (паїв) на період дії Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» при умові передачі їх в оренду платникам фіксованого сільськогосподарського податку.
За несвоєчасну сплату земельного податку (орендної плати) нараховується пеня на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочки. Окрім пені сплатите штраф у залежності від кількості днів прострочення заборгованості: до 30 календарних днів - 10 відсотків сплаченої суми податкового боргу; від 30 до 90 календарних днів - 20 відсотків; понад 90 календарних днів - 50 відсотків.

Віктор КЛОК.

Новини: 

Схожі матеріали

Доброго дня, шановна редакціє! Звертаюсь до Вас від імені своєї матері Озеранчук Ольги Адамівни, пенсіонерки, учасника війни. У номері «...
Суть усього живого на Землі – вода Враховуючи значення, яке вода має для життєдіяльності людини, 2005-2015 роки проголошені Міжнародним...
У Сарненській МДПІ нещодавно відбулося засідання «круглого столу», в якому взяли участь провідні фахівці ДПА в Рівненській області, суб’єкти...
Сьогодні виповнюється 7 років з дня створення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в...
На останній сесії районної ради один з депутатів висловив занепокоєння, що в кар’єрах Клесівської зони, де ведуть видобуток граніту, після підривних...