Працюючи, вистояти

Як випробовує економічна та фінансова криза підприємства Клесова?

У Клесові, найбільшому на Рівненщині центрі каменедобувної галузі, працюють чотири потужні заводи з виробництва щебеню, а також державне лісове господарство та низка приватних підприємств з надання будівельних та інших послуг. Економічні негаразди в Україні боляче вдарили по кожному з цих виробничих об’єднань, тому робоча група з розгляду питань щодо запобігання наслідкам фінансово-економічної кризи на чолі з головою РДА Петром Рухером ґрунтовно вивчала ситуацію безпосередньо на підприємствах, спілкувалась з їх керівниками. У виїзній антикризовій нараді взяли участь також виконуюча обов’язки заступника голови РДА з економічних питань Світлана Усик, керівники підрозділів райдержадміністрації, окремих установ та організацій.
Завод «Моноліт», який є філіалом Київського державного підприємства «Буревісник», був гордістю селища, тут у 80-х роках налагодили виробництво найсучаснішого на той час електронного обладнання. Та згодом, у зв’язку зі скороченням попиту на продукцію, економічними проблемами, що виникли в галузі в епоху здобуття незалежності України, змінювалась його спеціалізація, а нині переживає період занепаду. Члени робочої групи разом із директором підприємства обговорили можливі шляхи відродження виробництва, використання пустуючих приміщень. Головна причина труднощів та, що немає замовлень на продукцію, брак коштів на придбання матеріалів тощо. Відтак виникли проблеми з виплатою зарплати працівникам, відрахуваннями до бюджету та соці-альних фондів. І, як зазначив голова РДА, ще потрібно вирішити питання юридичного оформлення права користування тригектарною земельною площею, на якій розташований завод. Щодо передачі колишньої шкільної будівлі під навчальні класи місцевого освітянського закладу, то це можна зробити лише після огляду та висновків фахівців про технічний стан споруди, її придатність до експлуатації. Адже в селищі існує гостра потреба в збільшенні кількості класів, бо чимало дітей навчаються у дві зміни.
Неподалік «Моноліта» розташоване ПП «Надія». Його власник Микола Василевич налагодив тут випічку хліба. Смачна продукція користується неабияким попитом у Клесові, тож і роботою пекарі забезпечені постійно. Більше того, могли б свій хліб возити на продаж в інші населені пункти та райцентр. Ще на одному підприємстві цього ж власника «Мавіотос» виготовляють з дерева сучасні лазні, альтанки, реалізовують дошки, балки й інші вироби. Підприємець зібрав досвідчених спеціалістів деревообробної справи й постійно турбується, щоб вони не простоювали навіть тоді, коли немає замовлень на виготовлення продукції. І хоч у цей кризовий період купівельна спроможність населення знизилась, однак якісні вироби ПП «Мавіотос» все одно знаходять свого покупця. Микола Василевич розповів членам робочої групи про фінансово-економічний стан підприємства, сплату заробленого працюючим, податків, внесків у Пенсійний та інші фонди, а також перспективи діяльності в нинішніх умовах.
Попри кризу, підприємства малого та середнього бізнесу Клесова прагнуть адаптуватись до цих непростих умов і зберегти виробництво, не скорочувати робочі місця. У цьому переконував керівник ТОВ «Топаз-ЛТД» Василь Пєхотін. Декілька років тому він кардинально змінив напрям виробничої діяльності: з деревообробного перейшов на виробництво будівельних матеріалів і спорудження об’єктів під ключ. Василь Федорович ознайомив гостей з технологією виготовлення бетону, блоків для нежитлових приміщень. Недорогі й хорошої якості, вони мають попит у населення. А ще по-дбав про зміцнення матеріально-технічної бази підприємства, де працює не один десяток трудівників.
У бесіді з Петром Рухером підприємець запропонував використовувати на будівництві бюджетних об’єктів матеріали саме місцевого виробництва, що сприятиме розвитку економіки краю. Пропозицію було схвалено. І хоч у зимовий період обсяг робіт істотно скорочується, та Василь Пєхотін робить усе, щоб не звільняти людей, цінує їх досвід. Вважає, що закриття під-приємства, хай і тимчасове, призведе не тільки до безробіття трудівників, а й втрати ними кваліфікації.
Таку ж думку на зустрічі з членами робочої групи висловив і директор ДП «Клесівське лісове господарство» Михайло Ониськевич. На підприємстві та в деревообробній філії працюють сотні людей. І хоч нині реалізація продукції істотно зменшилась, однак керівництво знаходить можливість своєчасно сплачувати податки в бюджет, внески в соціальні фонди, заробітну плату працівникам і навіть премії. Це при тому, що лісівникам заборгували чималі суми ті, хто користується їх продукцією. Нині в господарстві особливу увагу приділяють нарощуванню потужностей обробки деревини, залученню інвестицій. Не сприяють, а пригнічують виробництво високі ціни на електроенергію, тарифи на залізничні перевезення. Як зазначив керівник, дійшло до того, що вартість перевезення вагону лісу в південні райони України вища, ніж ціна самої деревини в ньому. Такого раніше ніколи не було. Утім, незважаючи на складне становище з розрахунками, державне підприємство зберегло партнерські стосунки зі споживачами своєї продукції та працює на перспективу.
А от переважна частина виробленого в гранітних кар’єрах лежить на складах. Криза спричинила різке скорочення будівництва, попит на щебінь і камінь упав. Члени робочої групи побували на ДП КДЗ «Віта Соріс». Там не реалізовано понад 6 тисяч кубометрів щебеню. Керівник заводу сподівається на те, що з настанням тепла розпочнуть споруджувати дороги й інші об’єкти, з’явиться попит і на їх будматеріали. У ЗАТ «Соснівський гранкар’єр» завершується підготовка до пуску потужної лінії з виробництва щебеню. Прогнози роботи кар’єру оптимістичні. У ТОВ Клесівський кар’єр «Технобуд» працюють в одну зміну, однак чутки про скорочення в колективі директор Сергій Величко категорично заперечив. Правда, заробітки трудівників дещо зменшились, бо вони напряму залежать від виробітку та ціни на щебінь, яка теж істотно знизилась. Інвестори з Франції мали намір спорудити нові технологічні лінії, придбати техніку, однак через кризу довелось відкласти здійснення цих планів. На складах зберігається 65 тисяч кубометрів щебеню, тож нині його виробляють стільки, щоб можна було відразу з лінії відправити замовникам.
Ще складніша ситуація в кар’єрі Львівської залізниці. Тут встановили сучасну високопродуктивну лінію, але запускати її в дію немає сенсу, оскільки складати щебінь уже ніде й відправляти його нікому: клієнтів обмаль. У квітні дирекція буде змушена скоротити робочий день наполовину. І знову ж таки про звільнення людей чи зупинку заводу тут навіть не думають, бо розуміють вкрай важкі наслідки цього.
У Клесівській селищній раді відбулась теоретична частина заходу. На зібранні підприємців селища, членів робочої групи з питань запобігання наслідкам кризи в районі голова РДА Петро Рухер підсумував побачене на заводах і малих підприємствах. Усі вони потерпають від негативних кризових явищ, а скорочення виробництва боляче б’є по наповненню бюджетів різних рівнів, соціальних фондів, заробітній платі трудівників. Якщо минулоріч район мав чи не найкращі показники зростання економіки й інвестицій в області, то нині вони істотно знизились. Райдержадміністрація всіляко прагне стабілізувати ситуацію, допомогти підприємствам вистояти, не скорочувати обсяги виробництва. Створена для цього робоча група вже вивчала шляхи протидії кризі на заводах Селища, Вирів, а нині це робить у Клесові. Зокрема прийняли рішення скласти маркетинговий план, щоб товари й послуги знаходили споживача в районі й кожен виробник продукції мав місцеві замовлення.
Детальніше з рекомендаціями щодо погашення та недопущення заборгованості виступили начальники Міжрайонної державної податкової інспекції Галина Шеремет, управлінь Пенсійного фонду України в Сарненському районі Тетяна Єлісеєва, праці та соціального захисту населення – Валерій Сапожко, районного центру зайнятості – Віктор Пацьола. Світлана Усик наголосила на потребі навчання спеціалістів бухгалтерського обліку, своєчасного подання звітності, використання всіх можливостей, аби не знижувати зарплати працюючим. Керівники РДА та районних служб відповіли на численні запитання присутніх.