Опубліковано Світлана Ляшко
Що це так, довели 82-річні сестри-близнюки Любов Середа та Надія Берник під час святкування в с. Мельниця Дня села.
Свій храмовий празник тутешні жителі відзначають у день святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. Цьогоріч завдяки невичерпній енергії та фантазії завідуючої сільським клубом Галини Нікіфорець та активістів громади воно вдалося на славу. На богослужіння, яке провів отець Стефаній, зібралися й парафіяни з навколишніх сіл. Взяли вони по-сусідськи участь й у дійстві, що відбулось у місцевому клубі. А тут уже задіяли всі верстви населення, як кажуть, від старого до малого. Любов Середа та її сестра-близнючка Надія Берник, яким 12 вересня виповнилося по 82 роки, в національному одязі співали, як у молоді роки. Обоє - ветерани колгоспної праці, удостоєні багатьох нагород. Та й пісню вибрали патріотичну - «Наш прапор волі, брате, підійми». А Надія Петрівна ще й декламаторський хист продемонструвала, зачитавши вірш-спомин про кріпацтво, який знала ще з молодості. І пам’ять її не підвела: жодного разу не збилась. Тож і зірвали шквал оплесків односельців і гостей.
Псалом про святих Віру, Надію, Любов та їх матір Софію виконали Галина Юрко та Ніна Кравчевич. До речі, Галина Степанівна нещодавно отримала почесне звання «Мати-героїня». І їх радушно вітали присутні в залі. А що вже було втіхи, коли на сцену в українському вбранні вийшли учасники ансамблю «Співаночка» та гурту «Мельницькі козачата» філії початкової школи (керівник Тамара Руденко). Юні артисти Вікторія Шустик, Максим Лазарчук, Яна Плиска, Ярослава Ступницька, Ігор Руденко, Богдан Новак, Олег Нікіфорець, Віталій Гоч та інші підготували невеличку концертну програму, подарувавши незабутні хвилини приємного відпочинку. Щиро привітала мешканців Мельниці зі святом селищний голова Ольга Карпович.
Завітав сюди й хор степанських «Просвіти» (керівник Наталія Чиж, концертмейстер Володимир Торчик, сопілкар Сергій Старовойт) та тріо вчителів музичної школи. Звучали повстанські, стрілецькі пісні. А на закінчення разом виконали пісню «Де згода в сімействі». Саме спільними зусиллями і жителів села, і педагогів, яких об’єднала Галина Нікіфорець, дійсно вдалося зробити справжнє свято. Галина очолила сільський клуб весною. Та за цей час зуміла вже багато чого зробити: і заклад у належний стан привести, і заходів у ньому чимало організувати. Молода, енергійна, завзята – їй під силу будь-яка справа. До того ж, свою роботу дуже любить. І в місцевій школі на громадських засадах завжди дітям акомпанувала. Тож і завоювала повагу односельців, от і не відмовляють, ідуть їй назустріч у всіх починаннях. Отож, дійсно, де згода в громаді, там і робота спориться.