Ріднокраю ювілей і слава

Урочистості, присвячені 70—річчю створення Сарненського району, відбулись нещодавно в районному Будинку культури
Ведучі розпочали свято поетичним вступом і вітаннями зі славною річницею створення району.

До виступу запросили голову РДА Петра Рухера, який висвітлив славні сторінки минувшини та сьогодення Сарненщини. Датою її заснування вважається 4 грудня 1939 року, коли була утворена Рівненська область. Рішенням облвиконкому від 26 лютого 1940 року на Рівненщині організували перших 56 сільських рад, а в Сарнах - міську, підпорядковану райвиконкому. Сарненці отримали можливість читати районну й інші газети рідною мовою, мати безкоштовне медичне обслуговування та навчання. У місті та селах відкрили бібліотеки. У район приїхали молоді спеціалісти зі Сходу України: інженери, агрономи, вчителі, лікарі. На щойно створений Сарненський відділок Ковельської залізниці прибули сотні залізничників. У місті на той час функціонували лікарня, дві аптеки, магазини, школа, хата-читальня, клуб залізничників, сільськогосподарське училище.
Однак невдозі край потрапив у вир великих військових і політичних конфліктів: почалась війна, фашистська окупація. У числі багатьох героїчних сторінок боротьби із загарбниками - смілива операція з підриву чотирьох мостів бійцями партизанського з'єднання Сидора Ковпака навколо залізничного вузла, що ввійшла в історію Великої Вітчизняної війни під назвою «Сарненський хрест». На території району діяли також формування Української повстанської армії. З перших днів після визволення від фашистського ярма Сарненщина починає інтенсивно розвиватися як промисловий регіон. Тут будують багато підприємств: РМЗ (теперішній СЗМТК), Клесівський і Сарненський держлісгоспи, гранкар’єри.
У 60-80-х роках працювали понад два десятка потужних заводів. Однак уже на початку 90-х практично всі зароблені ними кошти спрямовували на підтримку рівня наявного виробництва, тобто тільки на капітальні ремонти. Економіку регіону, як і країну в цілому, охопила глибока криза, яка спричинила різке зменшення обсягів виробництва, більшість підприємств стали боржниками або банкрутами. Тільки через десятиліття після проголошення незалежності України вдалося закласти основи успішних перетворень з нарощування обсягів промислового виробництва практично на всіх підприємствах галузі. Одним із визначальних факторів їх зростання стало освоєння випуску сучасної, конкурентоспроможної продукції на базі впровадження нових технологічних процесів у лісгоспах, виробничих об’єднаннях і гранітних кар’єрах.
І в сільському господарстві за радянських часів запровадили великотоварне виробництво, здійснили меліорацію десятків тисяч гектарів земель. Через колгоспну систему створили основну інфраструктуру сіл: будували школи, дитячі садки, клуби й адмінбудівлі. Високі врожаї вирощували артілі, очолювані Павлом Шарковим, Миколою Якимцем, Володимиром Тивончуком, Іваном Зіненком. А останні десятиріччя дали нових лідерів хліборобської справи, серед яких керівники СГПП «Маяк» Анатолій Остапчук, «Случ» Олексій Хомич, птахофабрики «Журавушка» Сергій Жуков. Сьогодні на Сарненщині зареєстровано 55 сільськогосподарських агроформувань, з них 31 фермерське господарство. Незважаючи на труднощі й відсутність належної державної підтримки, селяни добиваються росту обсягів виробництва.
Інтенсивними темпами в 70-80 роках розвивалася й будівельна галузь. За цей період спорудили 19 дитячих садків (на 1800 місць), 10 клубів, 2 кінотеатри, 216 житлових будинків і 18 шкіл. Починаючи з 1999 року, спостерігається зростання обсягів будівництва приватними підприємцями торгових павільйонів, кафе-магазинів, закладів харчування, індивідуального житла. Успішно розвивалися й медицина, освіта, культура. За останні десятиріччя збудували пологове відділення ЦРЛ, створили поліклініку, відділення швидкої допомоги, дитяче, анестезіології та інтенсивної терапії – перше відділення в області на базі ЦРЛ, а також сучасні лабораторії. В освітянській галузі нині функціонує 55 шкільних закладів, у тому числі 4 - нового типу.
Ще на початку ХХ століття в Сарнах відкрили перший профспілковий клуб для працівників вузлової залізничної станції. Сімдесят років тому, у 1939-му, в місті з’явились клуб і хата-читальня, а через два десятиліття збудували районний Будинок культури. У червні 1957-го перші на Поліссі мали в райцентрі дитячу музичну школу по вул. Кірова (тепер Просвіти), а згодом відкрили її філіали в селищах Клесів і Степань. Нині до послуг жителів краю 54 клубні установи, 43 бібліотеки, 3 музичні школи й історико-етнографічний музей. На завершення виступу Петро Рухер привітав присутніх з ювілеєм і сказав:
- Ми прийняли від попередників гарну естафету, і маємо зробити все від нас залежне, щоб достойно її передати майбутньому поколінню. Впевнений, що це зможемо зробити!
Затим за значний внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Сарненщини вручив Почесні грамоти райдержадміністрації очільникам десятьох колективів промислових і сільськогосподарських підприємств. Такі ж відзнаки отримали 12 ветеранів, колишніх і нинішніх керівників кращих установ, заводів. Ще 34 жінкам з різних населених пунктів, які виростили п’ять і більше дітей, урочисто видали посвідчення та нагрудні знаки «Мати-героїня».
Виступи кращих колективів художньої самодіяльності, солістів, музикантів мережувалися зі стислими розповідями ведучих Наталії Чорної та Вадима Бублія про славні сторінки історії ріднокраю. Своє мистецтво на сцені показали хореографічний колектив педколеджу РДГУ(художній керівник Світлана Бережна), оркестр Сарненської музичної школи (керівник Дмитро Августовський), ансамбль їх колег-викладачів з Клесова (керівник Іван Симончук), хор РБК (диригент і керівник Віктор Торчик). Присутні також аплодували солістам Валерію Дидюку, Сергію Гаврилюку, дуету Наталії Банацької та Надії Бородавко, тріо РБК. Народні аматорські колективи «Горлиця» з Кричильська, «Червона калина» зі Зносич і «Калина» зі Стрільська співали колядки. Завершили урочистості піднесеним співом Гімну Сарненщини (музика Віктора Торчика, слова Валентини Петренко).