Опубліковано СН
Фото Василя Сосюка.
За традицією, 15 лютого біля меморіалу Солдатської слави в райцентрі до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і чергової річниці виведення військ колишнього Радянського Союзу з Республіки Афганістан зібралась чимала кількість людей, щоб вшанувати пам’ять тих, хто поліг на полі бою заради спокою не своєї батьківщини.
…Звучить Державний гімн України. Присутні афганці, опустивши голови, згадують ту війну, постріли куль, що свистіли над їхніми головами.
Голова райдержадміністрації Петро Рухер у виступі на мітингу згадав не тільки земляків, а й усіх українців, які в ті тривожні часи воювали в більш ніж 20 країнах світу: Кореї, Сирії, Мозамбіку, Анголі, В’єтнамі… Цей перелік можна продовжувати ще, але найбільш масштабною з них була афганська війна. 21 рік тому відбулась подія, яку чекали тисячі сімей. Саме тоді радянські солдати покинули зону бойових дій в Афганістані. Закінчилась війна, що тривала дев’ять років і п’ятдесят один день. У ній взяли участь понад 150 тисяч українців. 3200 загинули в боях, доля 60 з них невідома й донині, багато повернулись додому пораненими. Таку втрату поніс український народ у збройному протистоянні, яке було нікому непотрібне, але військовий обов’язок змушував виконувати присягу.
360 жителів Сарненщини воювали в Афганістані, одинадцять з них загинули й ніколи не побачать штамп «Звільнений у запас» у військовому квитку. Їх імена викарбувані на гранітній плиті. Пройдуть роки, але пам’ять про них завжди житиме в серцях земляків.
Депутат обласної ради Олександр Юркевич наголосив на соціальному захисті воїнів-афганців, адже багато з них не мають зараз навіть роботи. Біля мікрофона - голова районної Спілки ветеранів Афганістану Геннадій Радько. За його словами, ніхто з афганців, йдучи містом чи селом, не опустить голову, тому що кожен з честю виконав свій військовий і патріотичний обов’язок. Він привітав бойових товаришів і вручив державні нагороди: медалі «За заслуги» ІІ ступеня - Івану Симончуку, ІІІ ступеня - Сергію Олексіюку, «За звитягу» - Сергію Абрамчуку.
…Воїни-афганці, ставши на коліна, хвилиною мовчання вшанували тих, кого не дочекались матері, дівчата… І хоч би скільки часу минуло, завжди, проходячи повз меморіал Солдатської слави, будуть схиляти голови на честь їх пам’яті.
Наталія Демчук.