Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Уже стало гарною традицією щороку в ніч з 6 на 7 липня збиратись на березі
річки Случ у м. Сарни, аби відсвяткувати найколоритніше та найцікавіше свято
Івана Купала. Ось і позавчора сюди на народне дійство «Купальська ніч, чарівна
ніч» прийшли подивитись сотні жителів і гостей райцентру.
Першими привітали присутніх учасники дитячих фольклорних гуртів, роздали
купальські букетики, які, за повір’ями, у цю ніч набирають виняткових чарівних
властивостей, великої лікувальної сили. Зі сцени полинули пісні у виконанні
народного аматорського вокального ансамблю «Намисто» РБК. На галявині дівчата у
віночках наряджали стрічками та квітками Марену й водили танок. Раптом, під
козацький марш з боку річки вийшли хлопці, з собою принесли славного парубка
Кострубенка. Юнаки на захід запізнились, тож україночки до гурту не пускали. А
ті готові були на все, аби лишитись, обіцяли «воду в решеті носити». Та
спочатку відгадували загадки. Браві козаки вміло справились із завданням і
повели красунь танцювати.
Привітати з Купалом приїхали й продовжувачі народних славних традицій -
етнографічні гурти з сіл району. Усі вони відрізнялись самобутністю костюмів,
колоритом місцевого говору. На сцені-помості виступали «Мазурки» із Короста (керівник
Наталія Банацька), «Червона калина» із Зносич (Валентина Никончук), хореографічні
«Струмочок» і «Пролісок» (РБК), ансамблі «Терен» із Немович (Марія Генько), «Криниця»
з Яринівки (Катерина Мінчук), солісти Юлія Сич і Марина Караванська. Приємно здивувала
піснями й танцями циганська родина Заборовських. У самого царя Водяника
урочисто попросили дозволу на веселощі. Під музику він із жабенятами вийшов з
річки. Окропивши всіх купальською цілющою водицею, пустились у танок.
На людній галявині сумно нікому не було. Ведучі запрошували бажаючих до
ігор. Чого учасники змагань тільки не робили: носили воду в долонях, квітку
папороті шукали, стрибали на одній нозі, надувні кульки в козацькі штани ховали,
демонстрували силу, рвучи стрічки. А ще ловили рибу й міряли дівочу косу
(найдовша
Кульмінаційним моментом стало розпалювання вогнища, яке з давніх-давен символізує
надію на щасливе майбутнє. А ще вогонь захищає від злих духів, випалює все
погане, зле, очищає тіло, молодить душу. Дівчата тим часом пішли до річки з
віночками та запаленими свічками , аби визначати свою долю. На березі вклонились
матінці-водиці, тихенько помолились… Присутні уважно спостерігали, чий же
першим попливе плесом. За звичаєм, та перша заміж вийде. Повернувшись із річки,
молодь стрибала через багаття. Натанцювавшись, усі зголодніли та стомились, про
це організатори заходу (відділ культури та туризму РДА) подбали - пригостили смачними
пирогами.
Концерт закінчився, а молодь не поспішала додому: одні продовжували танцювати,
інші - цвіт папороті пішли шукати…
Наталія ДЕМЧУК.