Опубліковано СН
Нещодавно в складі делегації вчителів Сарненського економіко-правового ліцею «Лідер» побувала у Львові на урочистостях, присвячених 100-річчю від дня народження доктора теології, філософії, священика греко-католицької церкви отця Дмитра Блажейовського.
Дружба ліцеїстів з о. Дмитром і музеєм вишитої ікони у Львові зав’-язалась понад десять років тому завдяки кропіткій роботі тоді ще заступника директора закладу з наукової роботи Алли Гавдьо. Почали вивчати творчість Дмитра Блажейовського, вишивати ікони за його зразками. Як наслідок, учні успішно захищали свої роботи в МАН, ставали призерами в районі, області, Україні. Одночасно створили музей вишитої ікони, про який неодноразово писали і який заслужено користується великою популярністю.
У 2006 році за сприяння Алли Вікторівни та дирекції «Лідера» вишиті ікони виставляли в історико-краєзнавчому музеї. До експозиції долучили роботи о. Блажейовського, які привіз зі Львова директор музею вишитої ікони отець Ігор Ковальчук. Виставка користувалась великим успіхом у сарненців і гостей міста.
Отець Дмитро Блажейовський живе тепер у Римі. Там має своє помешкання, де на терасах на четвертому поверсі у вазони наносив землі й вирощує городину, бо останнім часом харчується лише овочами, водою, вживає переважно квасолю.
Приїхавши до Львова, відразу ж пішли до музею, створеного й придбаного за власний кошт о. Дмитром. Там і застали ювіляра, який сидів у кріслі у власноруч вишитій сорочці, зі світлою білою головою і бородою. Світлою в повному розумінні цього слова, бо, незважаючи на поважний вік, має добру пам’ять, жвавий розум. З Поліського бурштинового краю привезли в дарунок його портрет, виконаний із сонячного каменю художниками. Приймаючи вітання, він розповідав про своє життя, працю, і не вірилось, що цьому чоловікові виповнилось сто літ. А зробив за цей вік справді багато, бо був не лише священиком, а ще й науковцем. Написав і видав за власний кошт 13 книг, 15 збірок для вишивання, три альбоми вишивок за розробленими власноруч ескізами, 9 праць щодо виховання українськості в самих українців, вишив 350 ікон. Отець Дмитро впевнений, якщо хочемо мати сильну, економічно розвинену, національно свідому, розумну Україну, мусимо працювати на те, бо національні ідея, свідомість повинні бути в голові в кожного і проявляється це в праці. Сам священик, окрім української, знає італійську, польську, німецьку, англійську, читає французькою, іспанською та латинською мовами. Своїм довголіттям о. Дмитро завдячує Господу Богу і праці, бо постійно виконує нові плани для роботи. Ось і тепер пише книгу, а в минулому році вийшло з друку видання «Мій життєпис. Про виховання і українські проблеми».
Народився ювіляр у лемківському селі Вислоці Горішному. Там же закінчив школу, а потім з відзнакою - гімназію в Перемишлі. Після цього пере-йшов без паспорта кордон і потрапив до Праги, де й продовжив навчання. У далекому 1933 вирішив податись до Риму, пройшовши всю дорогу пішки, там мав можливість вивчати історію, теологію, філософію, захистив дві докторські дисертації.
Після 12 років церковної служби й проживання в Римі його направили в Америку, де служив у трьох парафіях. З них мав мало доходу, а прагнув видавати праці та й у мріях було організувати музей вишитої ікони в Україні. Там, в Америці, почав вишивати ікони, хоругви, скатертини, ризи за українськими мотивами. У кожній парафії, де перебував, залишив після себе добрий спомин і свої роботи. Доводилось додатково заробляти гроші миттям підлоги та посуду. Склавши невеликі кошти, повернувся до Риму. Тут серйозно зайнявся вишиванням ікон і розробкою ескізів, які потім об’-єднував в альбоми. За словами о. Дмитра, «ікона - це вікно в прийдешній світ, з якого йде Божа ласка і благодать на нас».
У день ювілею доктора Блаже-йовського в залі драматичного театру ім. М. Заньковецької був аншлаг. Сюди прийшли духовенство, представники влади, інтелігенція Львова, чисельні шанувальники й послідовники о. Дмитра, щоб привітати цю поважну людину, яка так багато зробила для України, будучи за кордоном. Незабутнє враження справив духовно-патріотичний вітальний концерт на честь ювіляра, що тривав упродовж чотирьох годин. На згадку учасникам делегації залишились книги з автографами ювіляра, буклети та фотографії.
Раїса ТИШКЕВИЧ.