Опубліковано Анатолій Кардаш
Фото автора.
Життєву важливість для економіки краю підприємництва, яке зайняте сучасним промисловим виробництвом, усвідомлюють і влада, і народ, який потерпає від безробіття. Тож відкриття заводу металевих виробів на території колишнього СЗМТК стало знаковою подією в історії промисловості району і всього Полісся. Саме на ньому виготовили сучасну сцену на центральній площі Сарн, де нещодавно святкували 125-річний ювілей міста. Минає рік з початку роботи підприємства. Кореспондент «Сарненських новин» зустрівся з його генеральним директором Андрієм Циганенком і попросив розповісти про сьогодення заводу, плани на майбутнє.
- Андрію Володимировичу, з чого починали нову справу, що виробляєте?
- З наведення порядку в цехах, ремонту обладнання, приміщень і виконання перших замовлень. Виробляємо металічні опори ліній електропередач, а також різноманітні конструкції для промислового, житлового, дорожнього будівництва за кресленнями замовника. Скажу відверто, кризові явища в будівельному бізнесі ще не подолані, нам нелегко. Але працюємо стабільно, активно шукаємо клієнтів на продукцію і поступово розвиваємось.
- Сьогодні бачив на прохідній чимало людей, які прийшли влаштовуватись на роботу. Який нині заводський колектив і чи буде він збільшуватись?
- Зараз у ТОВ «Завод металевих виробів» трудиться понад 350 чоловік. Щодня приймаємо на роботу 3-5 осіб, а часом і десяток. Відрадно, що за рік сформувався колектив фахівців, які розуміють і відчувають спільну відповідальність за стан справ, за кінцевий результат їх праці. Тож випадковим людям, тим більше п’яницям, у нас не місце. За кожним робітником стоїть сім’я, добробут його дітей, а по великому рахунку – соціальна сфера. Впевнений: завод металевих виробів перспективний і дуже потрібний району, місту, сотням громадян, які чесною продуктивною працею заробляють собі на гідне прожиття. Думаю, незабаром при наявності відповідної кількості замовлень колектив зросте до півтисячі чоловік. Докладу максимум зусиль, аби це стало реальністю.
- Що зробили з оновлення матеріально-технічної бази підприємства?
- Виробляючи продукцію, крок за кроком оновлюємо цехи, верстати, вдосконалюємо обладнання. Насамперед, відремонтували покрівлі, реконструювали адміністративний корпус. Приступили до технічної підготовки колії для прийому вагонів, залізничного крана. Водночас поліпшуємо умови праці для робітників: будемо облаштовувати приміщення для перевдягання, душові. Не залишаємо без належної уваги і два гуртожитки, що стоять на балансі заводу тощо. Головні пріоритети – виробництво та турбота про працюючих. При всій складності економічних умов, заробітну плату людям виплачуємо своєчасно, за виробничі досягнення преміюємо. По мірі розширення виробництва, збільшення асортименту продукції заробіток їх зростатиме. Переконаний, повинні створити умови, аби люди достойно заробляли на рідній землі, а не кидали сім’ї, їхали на роботу в далеку чужину, по суті, в рабство.
- Розкажіть коротко про власний трудовий шлях, освіту.
- Після школи пішов працювати робітником на завод. Згодом закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Трудився бригадиром, майстром, інженером. Здобув другу вищу освіту – менеджера з управління. Живу й працюю в Сарнах з першого дня пуску заводу. Ініціював низку благодійних акцій для міста: виготовлення і встановлення сцени на центральній площі, спонсорування спортивних змагань до 125-річчя Сарн, а ще плануємо оновити та створити декілька дитячих майданчиків. Приємно було отримати Подяку міської ради за участь у громадському житті міста. Сподіваюсь на співпрацю з керівництвом у соціальних питаннях.
Бачите мій невеличкий скромний кабінет. Тут тільки все необхідне для роботи, бо щодня ходжу в цехи, на територію заводу, щоб особисто сприяти нашій справі скорішого розвитку підприємства. І так з ранку до пізнього вечора, часто до ночі. Вірю, що спільними зусиллями піднімемо рівень виробництва до найбільшої проектної потужності. І приємно, що бачу в колегах: робітниках, спеціалістах, інженерах – усе більше однодумців. Це і є справжній патріотизм – сумлінно трудитися на батьківщині задля її добробуту та кращого майбутнього.
- Дякую за інтерв’ю.