Останній дзвоник – незабутнє свято!

На долю нинішніх «експериментальних» випускників випало чимало випробувань. Останнє, цьогорічне Євро-2012, внесло корективи в життя країни, та чи не найбільш зачепили вони саме одинадцятикласників. Незважаючи на це, останній дзвінок таки пролунав для школярів Сарненщини.

Минулого четверга в усіх ЗОШ району традиційно відбулося свято останнього дзвоника. Зокрема на території НВК «Школа-колегіум» зібралася вся шкільна родина, аби напутнім словом провести випускників у добру путь, побажати щасливої долі, здійсненя їх мрій, які, напевне, кожен вималював для себе. Ведуча завуч Тетяна Аврамишина урочисто й схвильовано запросила одинадцятикласників влитися ще раз у велику шкільну сім’ю, вслухатися востаннє в передзвін дзвінка й зберегти в пам’яті неповторні хвилини прощання зі школою:
Школо! Струнко! Музика лунає!
Уся громада оплесками зустрічає –
Ідуть випускники широким кроком
Дві тисячі дванадцятого року!
І подвір’я колегіуму замайоріло. Адже під зворушливу мелодію й оплески присутніх класні керівники урочисто вивели іменинників, які (ось уже впродовж декількох років) усі до єдиного були вдягнені у вишиванки. Далі хвилюючу мить продовжила директор Ніна Тіткова, насамперед, оголосивши початок свята, залунав Державний гімн. А потім звернулась до випускників зі щирими та напутніми словами, бо ж усі ці роки була поруч, дбаючи про духовне, моральне виховання учнів і матеріальне забезпечення. І вони сторицею віддячили керівнику закладу. Оскільки за підсумками рейтингу успішності школярів заклад знов визнали найкращим. І про це засвідчили велика кількість дипломів, грамот і подяк школярам за перемоги в олімпіадах, конкурсах, фестивалях й ін.
Цьогоріч у гості до колегіїстів завітали сарненський міський голова Сергій Євтушок, голова обласної організації Товариства Червоного Хреста України Володимир Соколенко, методист науково-методичної установи «Сарненський районний методичний кабінет» Світлана Коркош, голова піклувальної ради Богдан Біжик. Вони сердечно привітали присутніх із гарним святом, а одинадцятикласникам побажали успіхів у подальшому самостійному житті, стати справжніми патріотами країни, в першу чергу достойно нести звання людини. Зокрема міський голова Сергій Євтушок передав вітання присутнім і від імені голів РДА Анатолія Остапчука та районної ради Миколи Драганчука. А Володимир Суховенко прибув на свято з благородною метою - закликати підростаюче покоління стати учасниками червонохрестівського напрямку, та ще однією місією - привітати випускницю колегіуму Тетяну Колядич за перемоги у Всеукраїнському й обласному конкурсах відповідно «Волонтер року-2011» у номінації «Волонтер-помічник» і «Волонтер року-2011», вручивши Подяку від Президії правління Товариства Червоного Хреста України та Почесну грамоту обласної організації ТЧХ України й цінний подарунок.
За традицією, до випускників звернулися зі словами, наповненими материнською та батьківською любов’ю, Олена Герман і Віктор Пацьола, а подружжя Євгенії та Василя Степанців благословило дітей у добру путь, обсипаючи святим зерном під звуки пісні «Сину, ангеле мій» у виконанні Юлії Патрикей. Оскільки одинадцять років тому на порозі школи нинішніх випускників радо зустрічали й сміливо вели по Країні знань перші вчителі, а згодом класні керівники - другі мами й тато, тож із неприхованим хвилюванням від імені всіх перших наставниць промову виголосила Галина Курачик з вірою, що всі вміння та знання, які втілили в них, вони пронесуть по життю з добром, милосердям і гідністю. А доповнила сердечними настановами Любов Мартинович. Першокласники теж віншували старшокласників, зичили, щоб збулися їх заповітні й світлі мрії, а ще запевнили, що вони - гідна підростаюча зміна.
Одинадцятикласники, у свою чергу, віршованими рядками висловили подяку за всі ці роки, слова любові до рідного закладу, пообіцявши, що хоч би де перебували, та повертатимуть до нього, з трепетом переступаючи поріг. І в підтвердження цього подарували всім вальс.
Настала найурочистіша мить – час пролунати останньому дзвінку. Особливому, не схожому на жоден, який звучав досі в колегіумі. Адже він - рубіж між дитинством і життям, яке для них тільки-но починається… Цю відповідальну місію гордо виконали одинадцятикласник Владислав Василенко й першокласниця Владислава Кулько. А в багатьох випускників і батьків у цю мить з’явились непрохані сльози.
Свято закінчилося. Звичайно ж, першими лінійку залишали його винуватці, а найрідніші люди – батьки - вишикувались в арку із вишитих рушників. Традиційно українців рушник супроводжує в усьому, отож їх розстелили, наче долю, як символ любові, вірності та надії на світле майбуття, щоб шлях випускників був щасливим, а доля - щедрою та ласкавою.
У добру путь!
Вікторія КУЗЬМИЧ.