Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Напередодні Дня Перемоги вихованці клубу спілкування Сарненської ЗОШ № 4 І-ІІІ ступенів і їх наставниця, ветеран педагогічної праці Валентина Александрович спільно з бібліотекарем Сарненської центральної районної бібліотеки Тетяною Лімоновою, запросивши учасників бойових дій Олексія Клименка та Володимира Гуменного, дружно завітали в гості до «Солдата Івана» - в символічну землянку в господарстві сарненця Володимира Терещенка, про яку вже розповідали на сторінках «районки».
Саме там нинішнє підростаюче покоління може пересвідчитися, як воювали їх діди, прадіди, адже всередині відчувається тодішній войовничий дух, а на стінах - атрибути війни. Ну і, звичайно ж, усіх зустрічає портрет солдата Івана. Одно слово, діти відчули атмосферу землянки, а доблесні ветерани поринули в гіркі спогади, згадавши, як воно було, адже саме вони своїм життям, подвигом, тілом відчули те жахіття…
Першим про лихоліття 1941-1945 рр. розповів Олексій Клименко. Було видно, як тяжко згадувати поважному чоловікові про ті далекі й неприємні часи. Олексій Миколайович служив у діючій армії, а ще пригадав, як дійшов до річки Одер, що в Німеччині.
- Що таке війна? Це нещадна машина, що рушила все на своєму шляху, - поділився Олексій Клименко. - Подумати страшно, скільки забрала життів, скалічила доль і осиротила родин. Адже коли в 1941-ому без попередження ворожа Німеччина розпочала напад на Радянський Союз, багато людей, не чекаючи призова, йшли у військкомати й добровільно вирушали на фронт. Хоч нині розділилися думки про війну, але, повірте, той, хто відчув на собі те пекло, не схоче пережити й мільйонну частинку того лиха.
Володимир Гуменний, у свою чергу, розповів, як йому доводилось воювати з фашистами в партизанському загоні, як з товаришем виконували всіляку роботу, що доручали. Повідав і про перше відповідальне завдання - розвідку. Дізнавалися все про військові ешелони противника. Крім того, ще роздобували ключі для розкручування гайок, щоб вивести з ладу колії. Виконуючи таку роботу, попали під обстріл. Ознайомив із деякими тонкощами партизанського руху.
Під час розповідей дітлахи переглядали фото ветеранів і учасників бойових дій Сарненщини періоду Великої Вітчизняної війни. Тут були світлини тих, хто за станом здоров’я вже не зміг побувати цього дня в землянці, а також тих, яких, на жаль, уже нині немає з нами…
Своє бачення й знання про Другу світову розказав ще один гість - військовослужбовець у запасі Юрій Погуляєв:
- Ця біда прийшла неочікувано. Люди не хотіли й не готувались воювати, а, навпаки, прагнули мирно й виховувати дітей, працювати на підприємствах, у сільському господарстві. Але ті, хто не хотів, щоб ми так жили, – прийшов до нас із війною. І тоді мирний народ дружно встав проти зайд. Вороги нікого не жаліли, вбивали, знущались і гнали в Німеччину.
Акцентував школярам, що свідками цього і є Олексій Клименко та Володимир Гуменний, тобто люди, які вибороли священну Перемогу. І саме в таких приміщеннях тоді приймали рішення командири, а коли випадала нагода, відпочивали солдати й партизани, інколи їх використовували замість госпіталів. Завдяки деяким експонатам можна було уявити, як і чим захищались від німців радянські солдати. Закликав пам’ятати історію, гордитися нею й вивчати традиції. А це, насамперед, дружба, взаємодопомога, чесність і відвага. Ті людські якості, без яких перемоги не здобули б. Усі вояки знали: навіть при загрозі загинути товариша повинен виручити, бо один у полі не воїн! Тільки разом і дружно, пліч-о-пліч.
У знак поваги й відданості за загиблими визволителями Валентина Дмитрівна запропонувала присутнім вшанувати їх хвилиною мовчання. А потім запалили справжню гільзу, якою освітлювали землянки в часи війни.
Районний бібліотекар Тетяна Лімонова також коротенько повідала учням про історичне минуле, яке й донині нагадує нам про себе. Закликавши завжди пам’ятати й шанувати славетних ветеранів. До її слів приєдналися члени Партії регіонів Олег Міхнов і Олександр Стельмах, які від імені голови районної організації Партії регіонів Андрія Циганенка привітали Олексія Клименка та Володимира Гуменного з наступаючим святом і побажали довгих і щасливих років під мирним небом, яким завдячуємо особисто їм і їх побратимам. До всього, цю поїздку та свято в землянці організували регіонали та їх очільник Андрія Циганенко, які надали транспорт, солодощі до солдатського чаю й подарунки визволителям. Чим порадували колишніх воїнів і юних сарненців, які із неабияким захопленням пили запашний чай і вели невимушену бесіду з колишніми бійцями Великої Вітчизняної. Наостанок дітлахи презентували концерт, подарувавши доблесним визволителям святкові військові пісні, з якими вони й пройшли до Перемоги.
Найважливіше, що в такий спосіб Валентина Александрович всіляко прищеплює патріотичні почуття підростаючому поколінню, відстоює правду про Велику Вітчизняну війну в 1941-1945 рр. Отож організовує сотні зустрічей вихованцям із визволителями міста, аби в День Перемоги вони з вдячністю згадували й вітали тих, хто захищав незалежність держави, щоб повсякчас вшановували їхній приклад вірності й героїзму в обороні рідної землі. Вона теж привітала колишніх солдатів, зокрема символічними подарунками - одеколоном «Красная Москва» і пам’ятними листівками, сердечно подякувавши за їх ратний подвиг.
Дорогі сивочолі ветерани! Слава й щира повага за вашу юність, що співпала з нелюдськими випробуваннями, з горем і лихоліттям. Вічна пам’ять тим, хто віддав свої життя за перемогу над фашизмом, так і не повернувшись додому, адже свято вірили в Перемогу. Ви перемогли! Й нині 9 Травня болем і радістю відгукується в серцях співвітчизників, коли споглядаємо вас - красивих орденоносців, відважних, непереможних. Спасибі, що подарували життя нашим батькам, за наше безхмарне дитинство, за мир і спокій! У віках збережемо незгасиму пам’ять про ваші подвиги!
Вікторія КОЛЯДИЧ.