Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Чомусь так виходить, що циганське мистецтво та музику люди люблять, а ось самих циган - не дуже.
До речі, поцікавилась у керівника Сарненського циганського гурту «Хамза» Сергія Заборєвського, як правильно говорити - цигани чи роми? Виявилось, слово «циган» має таке ж значення, що й «канап» відносно росіянина чи «хохол» – українця. А в усьому світі нація має назву роми. Але вони не ображаються, коли кличуть циганами.
Кажуть, щоб про тебе не говорили погано, не роби зла ні сусіду, ні суспільству. Але хто по-справжньому знає ромів, їхню культуру, той зовсім по-іншому до них ставиться. А ті байки, що передаються з покоління в покоління, ніби вони, скажімо, всі крадуть, становлять основу думки, що нині існує. Серед циган є різні люди, у тому числі й нечесні. Через таких часто й порядних підозрюють у всіх гріхах. Звісно, від якихось злочинних проявів нікуди не дітися. Народ, котрий історично кинутий на узбіччя, генетично таки існує й думає тільки про те, як вижити. Якщо раніше можна було торгувати, то зараз конкуренція їх витіснила, тому циганам і на ринках немає місця. Ось тут і виникає проблема, де швидше заробити грошей.
Не знаю, чи пам’ятаєте скандал, що виник при вступі Румунії в Євросоюз, коли однією з вимог була заборона шлюбу з 14-літніми дівчатками, на що цигани відповіли: «Це наша національна традиція». Сергій Заборєвський так не думає. Скоріше, каже, це прояв уседозволеності. Хоча такі випадки є. Роми рано створюють сім’ї. Він сам уперше одружився в 14 років. Тож нині має дорослих 18-літню доньку й 16-річного сина, які живуть у Білорусі (звідти родом дружина). Зазвичай у циган багатодітні родини. У молоді, яка одружена 5-6 років, по стільки ж дітей. З другою дружиною дітей не має. Змішаних шлюбів небагато. Але що цікаво: якщо, скажімо, він циган, а вона – росіянка чи українка, то повністю й абсолютно добровільно жінки переймають звичаї циганської родини. І навпаки: він росіянин, а вона циганка, - те ж саме. Якщо запитуєш, чому не перетягнув дружину у свою культуру, відповідає, що йому там цікавіше.
Безумовно, важко сьогодні жити і в ногу з часом, і зберігати традиції. Але культуру та мову обов’язково треба берегти, тому що без них втрачається унікальність будь-якої нації, розмірковує старший брат Сергія Юрій. Сьогодні, насамперед, немає поваги до старших - матері та жінки. Важливі також глибока релігійність і віра. Сарненські цигани прислухаються до думки рідного 88-літнього дядька Сергія та Юрія по материнській лінії, який хворіє після інсульту. Його слово - для всіх закон. Щодо віри, то роми сповідують православну. Все залежить від місця проживання. На Волині є чимало п’ятидесятників, у Польщі - католики, є й мусульмани. Богиня Сара Калі - індійська. Але чомусь так склалося, що до неї всі звертаються з молитвами.
Поговорили й про мистецтво. Побутує думка, що українці - співоча нація, але ніхто не переможе в цьому циган. У київському циганському театрі «Романс» щорічно проходить Міжнародний фестиваль циганського мистецтва «Амала» (друзі). У 2000 році з ініціативи Ігоря Крикунова (його керівника, народного артиста України) він відбувся вперше. У фестивалі беруть участь колективи з багатьох міст країни, а також артисти московського циганського театру «Ромен».
«Амала» - яскрава демонстрація унікальної культури циганського народу, що впродовж багатьох століть хвилює душі та серця мільйонів людей, близька й зрозуміла всім народам і націям. До речі, в листопаді циганський гурт «Хамза» також поїде до столиці, аби взяти участь у святковому дійстві. Не обходиться без них і районний фестиваль «Мистецтво молодих». У роду чоловіка було багато талановитих музикантів. І Сергій з 12 років співав у ресторанах. Його брат Юрій грає на гітарі, а він сам пише музику і слова для пісень, які виконує з гуртом «Хамза». Не вистачає, каже, продюсера, композитора й спонсора, тож доводиться все робити самому (і це з освітою 5 класів!).
Хотілося дізнатися, як проходять циганські будні. Як сьогодні живеться ромам на Сарненщині? Незважаючи на те, що тяжко й часто буває погано на душі, вони не скаржаться. Кажуть, добре було б, якби держава прийняла закон, що був би гарною підпорою в питанні рівноправ’я народності ромів по відношенню до інших національностей.
Як-от у Євросоюзі прийняли 15-річну програму підтримки циганського населення. Виділили колосальні субсидії на розвиток багатьох напрямків А коли є кошти, то й проекти працюють. Там враховані всі позиції, що стосуються проблем працевлаштування. Для прикладу, в Чехії цигани створили величезні заводи, на яких трудяться. Окрім того, у культурних центрах займається молодь. Такі результати цього проекту. А ще дають субсидії на придбання житла, навчання. Також працюють у Європі циганське радіо й телебачення.
Розповідаю Сергію та Юрію про те, що в районі розпорядженням голови райдержадміністрації затверджений план заходів щодо реалізації Стратегії захисту й інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Реалізовуючи на Сарненщині завдання Президента України щодо зміцнення міжнаціональної злагоди та порозуміння, задоволення культурних та освітніх потреб національних меншин, місцева влада організовує заходи, що сприяють міжнаціональній злагоді та порозумінню, дбає про задоволення їх культурних та освітніх потреб.
Сергій повідав, що діти ромів ходять у школу, в основному в Сарненську ЗОШ № 3 І-ІІ ступенів. Утім, вважає, потрібно, щоб цигани мали можливість вивчати свою рідну мову в закладах освіти, відвідувати осередки культури. Для прикладу: в Луцьку діє Волинська обласна громадська організація циган «Терне Рома». Тут видали циганський буквар, створили клас із вивчення мови. При асоціації діє центр реабілітації та соціально-юридичного захисту ромів. Адже якщо не буде знань і професії, то можна просто загинути.
У людей, котрі мало знають, як живуть ромале, часто складається враження, ніби люди цієї національності тільки те й роблять, що весело проводять час, мають кримінальне минуле, неосвічені. Натомість, навперебій розповідають Юрій і Сергій Заборєвські, їх народ дуже талановитий. Ще одна важлива якість – свободолюбство. Циган ніколи не потерпить над собою насилля. Тому він і не тримав у руках зброї, нікого не вбивав на війні, не зраджував, не був поліцаєм. Тут зовсім інша душа. Жінки дотримують циганських традицій і не ходять у міні-спідницях чи штанах. Ромале завжди були щасливими людьми - торбинка за плечима й свобода. Мабуть, такі люди блаженні.
У Сарнах мешкає понад 60 циган. Вони живуть у покинутих старих напівзруйнованих будинках або орендують житло. На дітей багатодітні родини отримують соціальні виплати. У місті, перераховує Сергій, вікують Базилевичі, Головацькі, Заборєвські, Батури, Стояновичі. Оселилися ж на Сарненській землі вони в 1979-ому. У 90-х роках минулого століття тримали коней, на яких кочували. Тепер мають автомобілі, нехай і не завжди нові, але можуть їздити торгувати по селах. Дехто виїжджає на заробітки до Києва, у Білорусь. Працюють на рівних з іншими. Сергій заробляє на прожиття на весіллях, вечірках, ювілеях, куди його запрошують. А дружина продає ковдри та постільну білизну.
Коли вперше разом із батьками переїхали з Росії в Сарни, придбали будинок. Але захворів брат на цукровий діабет і Сергій продав його, аби вистачило грошей на лікування Юрія. Та хоч би що відбувалося в житті, не втрачає бадьорості духу. А читачам на закінчення зустрічі побажав завжди йти вперед. Сергій також висловив думку про створення громадської організації циган, подібної до волинської. І сподівається на підтримку влади.
Марія КУЗЬМИЧ.