Опубліковано СН
Літні канікули - пора дозвілля, а найкращий відпочинок - активний. Керівник дитячої громадської організації «Екологічний клуб «Паросток» Сарненської гімназії Світлана ТІТЕЧКО, щойно повернувшись із Мексики, де брала участь у 5 Асамблеї глобального екологічного фонду, взялася за влаштування поїздки вихованців в еколого-туристичну експедицію. Тож незадовго вирушили в незабутню подорож мальовничими Поділлям і Карпатами.
Ось що розповіла про неї:
- Першу зупинку зробили біля Джуринського водоспаду та Червоногородської фортеці в національному природному парку «Дністровський каньйон». Наш гід Аркадій Сидоров, начальник відділу екологічної освіти парку, цікаво повідав про цитадель, що згадується ще в письмових джерелах 9 століття як резиденція руських князів. Перед навалою татаро-монгольських завойовників тут був дерев’яний замок, в якому відпочивали й розважалися полюванням князі Галицько-Волинської землі. У 1362 році територію захопили литовські феодали й землі Придністров’я перейшли до рук великокнязівського роду Коріатовичів. Вони зробили Червоногород столицею своїх володінь. Твердиня неодноразово переходила у власність польських магнатів, австрійських вельмож. У 1615 році спорудили кам’яний замок, дві башти якого збереглися до наших днів. Назву Червоне він отримав через унікальний колір ґрунту. Сарненські гімназисти мали унікальну нагоду не тільки оглянути його руїни, а й ознайомитись із рідкісними рослинами та практично вивчити на місцевості, що таке каньйон.
Але найбільше захоплення викликав найпотужніший і найбільший рівнинний водоспад Європи (Джуринський) висотою 16 метрів, що має три каскади, розширених донизу. Насправді пам’ятка природи виникла завдяки людському втручанню. Неподалік розташований неприступний Червоногородський замок графині Любомирської. У цьому місці річка Джурин (ліва притока Дністра), що текла по своєрідному каньйону, робила закрут, омиваючи півострів, на якому височів замок. Після невдалої тривалої облоги турки вирішили повернути русло річки, відкривши доступ до мурів. Так утворився прекрасний водоспад, про що свідчить безводний каньйон навколо руїн. До речі, тут унікальний клімат: Улітку майже не буває дощів і тому дуже сприятливі умови для вирощування овочів, особливо помідорів.
Писанка висотою 14 метрів
Далі шлях проліг до неповторного Прикарпаття, а саме в Коломию, де відвідали єдиний у світі Музей писанкового розпису, збудований у 2000 році. Його центральна частина має форму величезної писанки висотою 14 метрів. Він збудований повністю з кольорового скла, а загальна площа утвореного таким чином вітражу становить понад 600 кв. м. У колекції зберігаються понад 6 тисяч писанок, представлених із різних регіонів України, у тому числі й Рівненщини та багатьох країн світу. В експозиції є й такі, що мають підписи президентів України та інших поважних гостей. Вражені красою й майстерністю виконання виробів, придбали цікаві й унікальні сувеніри.
Побували й у серці Прикарпаття - місті Яремча та найбільшому гірськолижному курорті України недалеко від села Поляниця, що біля підніжжя гори Буковель. У неповторному урочищі «Вишня» мешкали в приватній садибі. Справжня гуцульська гостинність, комфорт, незрівнянна кухня залишили в усіх неповторні враження.
Найпам’ятнішим видався другий день перебування на Прикарпатті, коли гімназисти підкорили найвищу вершину українських Карпат - Говерлу. На першу частину підйому припала чудова сонячна погода. Вивчили висотну поясність (мішаний і смерековий ліси, субальпійські луки - зарості ялівцю, чорниць, брусниць і знаменитої червоної рути, що називають рододендроном східнокарпатським). Побачили й народження річки Прут. Останні 200 метрів долали після потужного дощу та граду. Як справжні патріоти України, розгорнули національний стяг своєї держави. На Пожижевській сніголавинній станції ознайомилися з її роботою.
Переповнені емоціями, попрямували до центру Європи - в село Ділове Рахівського району. Геодезичний знак із латинським текстом свідчить, що його встановив у 1887 році Кайзерівський і Королівський військово-географічний інститут колишньої Австро-Угорщини. За роки незалежної України тут звели пам’ятну емблему та стелу, що вказують на місцезнаходження центру Європи. Дорога до Ділового пролягає вздовж бурхливої та неспокійної Тиси. Покорили Яблуневий перевал, де розташований найвисокогірніший готель України «Беркут». Якщо ж затриматись на ньому, то можна побачити справжнього величного птаха, що є символом гордості й незалежності, з розмахом крил понад 2 метри. Декілька з них, занесених у Червону книгу, гніздяться в навколишніх горах.
На третій день експедиції піднялись на одному з 14 підйомників на вершину гори Буковель. Чудові ландшафти, звуки гуцульської трембіти подарували незабутні враження. Буковель - унікальний курорт із масою розваг для дітей і дорослих. Усі шкодували, що було мало часу. Та запам’ятали скелі Довбуша, що зустріли справжніми гуцульськими легендами. Піскові брили - німі свідки далеких історичних подій, скельний комплекс - порізане глибокими й темними ущелинами місце з потаємними ходами та стежками. У печерах надихалися карпатським повітрям, знову пройшлися річкою Прут, помилувалися водоспадом у Яремчі й отримали справжню насолоду від наїдків ресторану «Гуцульщина», оформленого в гуцульських колоритах.
Насамкінець знову помандрували Карпатським національним парком, де у вольєрах побачили благородного оленя, європейську козулю, дикого кабана, орла-беркута, сокола-сапсана й ще багато інших птахів.
На ігровому майданчикові з кріслом бажань і скульптурами карпатської фауни загадали, аби повернутися сюди знову.
Підготувала Марія КУЗЬМИЧ.