Опубліковано Ольга ЛОТОЦЬКА
Тетяна – це ніжне жіноче ім'я має давньогрецькі корені й означає «засновниця, упорядниця». Його носителька особистість велика, рішуча й упевнена. У ньому з'єднались скромна увага та барвиста виразність, толерантність, співчутливість, любов до життя й людей. Усі ці риси характерні сарненці Тетяні ЛЕОНЧИК - засновниці громадської організації «Любов у тебе в серці».
Свій вільний час дівчина витрачає на благодійність. Спільно з подругами та за підтримки приватних підприємців допомагають вихованцям Сарненських шкіл-інтернатів, Рівненського будинку дитини, бійцям АТО, людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. У час, коли в Україні війна й економічна криза, немає благороднішого шляху, ніж шлях милосердя. «Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом» - писала Ліна Костенко. Іноді крихітка щирої доброти може запалити душу іншої людини вірою, снагою, щастям. Творити добро - найкращий спосіб показати свою любов світові та Богу.
Велика радість поміщена в тому, щоб присвятити себе служінню іншим людям. Так говорила найвпливовіша жінка ХХ століття Мати Тереза, яка для всіх нас була й залишиться взірцем порядності та милосердя. Тетяна Леончик теж прагне повсякчас допомагати громадянам, які опинились у скруті. Прекрасна у своєму захопленні дівчина пишається здобутками організації, з радістю розповідає про життя, волонтерську діяльність, людей, з якими доля звела у спільних корисних справах.
- Народилась у Сарнах. Дитинство було щасливе та незабутнє, - повела неквапно розмову волонтер. - Завжди чудово проводила час з друзями, адже веселі й активні ігри (футбол, бадмінтон) об'єднували, загартовували. Як і всі дітки, ходила до школи, у пам'яті назавжди закарбувалися дружній клас, педагоги, святкові вечори, випускний. Закінчила Національний університет «Львівська політехніка», за спеціальністю правознавець. Наразі - у декретній відпустці, в очікуванні маленького дива.
Тетяна дуже любить діток, мабуть, тому й народилась громадська організація «Любов у тебе в серці», спрямована на підтримку малечі, в якої тяжке дитинство. Адже найбільше серце дівчини болить за хлопчиків і дівчаток, які втратили маму чи тата, або через бідність, відсутність належного батьківського піклування не можуть виховуватися вдома, а тільки в соціальних закладах.
Отож організацію створили в жовтні минулої осені завдяки сприянню небайдужих людей, і вже за рік плідної праці досягли значних результатів. Бувало, розповідає засновниця, що іноді серйозний поштовх робити ще більше добра отримувала від зовсім незнайомих людей, які телефонували, щоб підтримати, приносили власні речі, іграшки для вихованців інтернатів. Деякі краяни давали кошти, за які купували навчальні підручники, солодощі, канцтовари. Підприємці міста теж завжди йшли назустріч - робили хороші знижки при закупівлі необхідного. Варто було дівчатам тільки сказати, що купують це для вихованців інтернату.
У цілому до роботи залучали багатьох громадян, які відігравали велику роль у тому чи іншому процесі. Скажімо, коли розпочалась війна, а люди масово почали працювати на підтримку бійців АТО, до роботи з випічкою, яку продавали, а на виручені кошти купували необхідне для солдатів, постійно долучались однокласниці, близькі друзі та зовсім незнайомі юнки, які виявили бажання просто зробити щось корисне для тих, хто на передовій. Надзвичайно хвилюючим був момент проведення першого ярмарку «Смаколики для воїнів АТО», який організовували, щоб зібрати кошти на медичні аптечки для бійців. Чи було це легко зробити? Ні, постійно виникали якісь проблемні, спірні питання, але дівчата це зробили, разом, командою. «Поодинці ми слабкі, а гуртом гори перевернемо», - зазначила Тетяна.
Працювали прозоро, звіти про роботу були доступні для населення в соцмережах, районному часописі. Довіра людей важлива, адже від них отримували колосальну підтримку в організації благодійних проектів. Іноді у волонтерів запитували, де беруть такі смачні рецепти для смаколиків. Шукали у друзів, знайомих, хтось використовував власні, тепер мають цілу книгу рецептів апетитниої і корисної випічки з натуральних продуктів, що важливо, адже основними споживачами продукції є дітки. І дуже ж бо приємно, коли тебе зустрічають на вулиці мами, бабусі й запитують, коли знову продаватимуть печиво, бо їхнім діткам воно дуже сподобалося.
- Кожна дівчинка з нашої команди - творча особистість, - каже Тетяна Леончик. - Ніхто не б'є байдики, працюємо, творимо, щоб порадувати інших. Першою допомогти, зокрема в організації ярмарків, відгукнулась Олька Лук’яненко, так і завертілась робота. Катерину Павлуш, напевно, знають усі. Енергійна, ініціативна, щира. Вона теж із нами. Інна Гриневич і Ольга Деркач - дві сестрички з неймовірною фантазією. Про Анну Маковецьку можна писати й говорити тільки хороше, встигає всюди й усе, інколи дивуюсь, звідки в неї стільки сил творити ту красу. А вона каже, що головне - бажання. Хочу відзначити й Наталію Мосійчук за її вольовий характер і плідну працю. Адже коли були потрібні ліки, то Наталія з друзями їх закупили. В цілому вона багато інвестувала і щиро хвилювалася за діток із Будинку дитини й наших інтернатів. Катерина Кароль – наш незмінний спонсор. Жоден ярмарок не обходився без її випічки. Як і без сприяння сарненської міської ради, працівники якої також допомагали.
Звичайно, лише спільними зусиллями можна робити хороші проекти на благо знедолених чи бійців АТО. «Залишайтесь людяними в будь-якій життєвій ситуації» -таке побажання Тетяна Леончик залишила читачам «Сарненських новин». Наснаги тобі, Тетяно, й творчих злетів. Світ потребує милосердя, не забуваймо про це, дорогі читачі.