Опубліковано СН
Антон Радько - багаторазовий призер і чемпіон Рівненської, Київської та Хмельницької областей з бойового самбо й змішаних єдиноборств, фіналіст чемпіонату України змішаних єдиноборств ушу-саньда, панкратіону, бразильського джиу-джитсу, Кубка світу змішаних єдиноборств.
До речі, панкратіон - найдавніше змагання, що було включено в програму Олімпійських ігор Давньої Греції в 648 році до н.е. А ще найважче й дуже небезпечне. У спортивному поєдинку змагалися два неозброєних атлети, які могли застосовувати прийоми боротьби, бити руками й ногами, ліктями, проводити больові й задушливі захоплення, не використовуючи при цьому ніякого захисного спорядження. Переможці ставали національними героями в Греції.
Однак був і зворотний бік медалі - жорсткі умови проведення двобоїв призводили до великої кількості пошкоджень і травм, що загрожували здоров’ю. Саме тому панкратіон, як спортивне єдиноборство, не зберігся в початковому вигляді до наших днів. Відроджений вид боротьби безпечніший, бої в ньому проводять із використанням легких і зручних протекторів, однак суть поєдинку не змінилася - бійцям дозволені будь-які тактичні дії.
Рік тому Антон отримав травму, тож довелося розробляти ногу. Тоді на Чемпіонаті Західної України з греплінгу він здобув 1 місце. А його учень Віктор Полін - 3. (За правилами боротьби дозволено здійснювати больові впливи на руки й ноги, задушливі прийоми). Під егідою цих змагань зустрілися 200 спортсменів із 10 областей і Києва. У Кубку світу змішаних єдиноборств став фіналістом.
Кількість вихованців Антона змінюється залежно від пори року. Так, узимку їх найбільше - майже 40, а влітку - 15. Але в тих, хто серйозно ставиться до спорту й хоче наслідувати свого вчителя, є успіхи. Так, у змаганнях на Кубок Рівненської області 7 дітей вибороли 6 нагород. Із чемпіонату Рівненщини з 12 учасників 7 повернулися з медалями. А в Одесі на Кубку світу змішаних єдиноборств, що проходив 24-26 червня, Артур Стахнюк зайняв 1 місце, ще троє привезли бронзу. До речі, вік учнів Антона Радька від 6 до 18 і більше років. Вони двічі посідали 1 командне місце і на чемпіонаті, і на Кубку.
28 червня в Березному проходив Всеукраїнський турнір змішаних єдиноборств, на якому за перемогу змагалися представники 5 областей. 8 сарненців здобули 7 медалей.
Клубу «Берсерк», що на стадіоні «Мрія», в якому тренуються спортсмени, виповнилося 9 місяців. Щодо назви, то цікаво було дізнатися, що берсерки - скандинавські воїни, які багато часу слугували еталоном сміливості в різних битвах. Загалом, це вікінги, які присвятили своє життя Одіну, Верховному Богу в скандинавів. Вони билися, немов хижі звірі, не відчували ніякого болю.
Прикро, що немає постійної команди, каже Антон Радько. Та й від самих дітей залежить, чого вони хочуть досягти. Приміром, Віктор Полін, бронзовий призер чемпіонату України зі змішаних єдиноборств, також неодноразовий чемпіон і призер чемпіонату Хмельницької та Рівненської областей, дуже відповідально ставиться до свого захоплення. Упродовж двох років займається самбо й змішаними єдиноборствами. Прийшов до тренера у 18, тепер йому виповнилося 20.
Звісно, хтось скаже, що це жорстокий вид спорту, але у футболі травмуються більше. А тут під час змагань одягають захисні рукавички, шоломи, накладки на гомілки. Сам Антон, як уже тренований спортсмен, використовує тільки рукавички. Поряд із ним, хоч би де був, віддана дружина Анна. Вона завжди опікується ним у поїздках, які організовує чоловік, також постійно підтримує його друг Борис Цвяк (транспорт, пальне тощо). Їдуть за власні кошти, окрім того, треба перерахувати певну суму ще й для федерації. Тому є велике бажання зробити осередок у Сарнах. Приємно відзначити, що на чемпіонат в Одесу разом із дітьми поїхали й батьки. Тож отримали не тільки справжні емоції від змагань, а й устигли відпочити на березі моря.
Антон Радько акцентує увагу дорослих, що клуб не для того, аби діти просто вбивали свій час у ньому. Тому тут дуже серйозний відбір і дисципліна. Спортсмен не прихильник того, аби змушувати когось тренуватися силою. Проводить із учнями виховні бесіди про злети й падіння, яких у житті чимало. Але завжди треба мати силу волі, наголошує, щоб піднятися й іти далі вперед. Перед змаганнями тренуються щоденно й він підкреслює, що в спорті немає переможених, бо вийти на ринг (чи в клітку, як Антон - М.К.) сам на сам із суперником уже багато чого варте. Дуже радіє, коли піднімає бойовий дух хлопців. І пригнічений, якщо підліток спочатку відвідує заняття з вогником в очах, а потім із невідомих причин зникає й раптом зустрічає його через півроку з цигаркою на вулиці. Всього буває. Скажімо, друзі починають брати на кпини: ти ж тепер не куриш і не п’єш. Не в усіх вистачає сили волі протистояти шкідливим принадам.
Відкрили для себе спортивний клуб «Берсерк» і хлопчаки з сусіднього Дубровицького району. Вони не пропускають жодного тренування, тож і мають відповідні результати. Один навіть скинув 10 кілограмів. Та й батьки зацікавлені, аби діти могли постояти за себе.
Чоловіка споконвіку вважали добувачем і захисником, каже Антон. І тепер він має бути сильний духом і тілом. Професійно тренувався впродовж 4 років, останні гроші вивозив із дому, щоб чомусь навчитись. Але ніколи не шкодував про жертви заради спорту. Завдячує дружині, що з розумінням завжди ставилася до його захоплення, що стало справою життя.
Антонові часто телефонують і запрошують на професійні бої, але він відмовляється заради вихованців, яких хоче навчити майстерності. Медаль для нього - не просто шматок металу, а символ сили духу й волі до перемоги. А в слово «друг» вкладає особливе значення. Приміром, був у складі збірної України. Коли ж отримав травму, ніхто й не згадав про нього. А товаришів має багато по всій Україні. Найбільше його бажання - мати власну федерацію, щоб у вихованців була своя форма, а коли їхатимуть на змагання, не переживали ні про харчі, ні про гроші на дорогу. Добре було б, каже, аби й спонсори з’явилися, які вклали б кошти в наше майбутнє - сильну й здорову націю.
Марія КУЗЬМИЧ.