Опубліковано Василь Сосюк
Фото автора.
Ще з дитинства Тетяна Юрцевіч із с. Велике Вербче жила у творчій атмосфері, адже вся її родина – співоча. Батько Сергій Григорович і мама Галина Сергіївна люблять цей вид мистецтва. Багато чудових народних пісень знає і майстерно виконує бабуся Домна Йосипівна.
Слухали юну солістку разом з ансамблем і на народному дійстві Івана-Купала в сусідній Польщі.
У 2000 році випускниця Великовербченської школи стала студенткою РДГУ за спеціальністю музичний фольклор. А з 2002-го працює методистом по роботі з дітьми в Сарненському РБК, паралельно в музичній школі веде заняття в дитячому фольклорному колективі «Веретенце». До речі, єдиному в місті такого спрямування. Гурт, в якому понад 20 дітей віком 7-16 років уже має вагомі надбання обрядодійств і самобутніх пісень Поліського краю. Збирають юні артисти аудіо- та відеотеку своїх виступів на святах у місті. Це і засідання літературно-мистецьких світлиць у центральній бібліотеці, і «Надвечір’я» в міському Будинку культури «Залізничник». Не обходяться без них Різдво, Великдень, звітні концерти музичної школи, аплодують ансамблю вихованці Чудельських шкіл-інтернатів…
Тетяна Сергіївна брала участь у конкурсах солістів-вокалістів, на яких ставала як дипломантом, так і переможцем. Можна її побачити й у ролі ведучої, співачка є учасницею народних аматорських хорового колективу та вокального ансамблю «Намисто» й театру мініатюр…
Не тільки старовинні пісні від Домни Йосипівни в репертуарі онучки, сценічний одяг – теж з бабусиної скрині.
Тож, вважаю, цілком заслужено в цьогорічному конкурсі «Жінка року» її визнали переможцем у номінації «Працівники культури та творчих професій». Завершила бесіду цікава й неординарна особистість такими словами: «Бог дав людині талант. Його плоди треба дарувати іншим з радістю, бо саме так він збагачується й розвивається, вертаючи власнику вдвічі більше наснаги й енергії».