Опубліковано СН
У попередні десятиліття в Україні, особливо на Поліссі, непродуманими заходами нанесли значну шкоду великій кількості цінних болотних природних комплексів, що призвело до суттєвих негативних змін в екологічних, гідрологічних і кліматоутворюючих процесах.
Тому зараз все більш актуальним стає збереження водно-болотних угідь регіону.
Взагалі екологи звернули увагу на охорону таких комплексів уже досить давно. Так, 40 років тому, 2 лютого 1971 року, розпочала свій відлік Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою Рамсарська конвенція за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані). 29 жовтня 1996 Україна поновила своє членство з часів Радянського Союзу і входить у число 150 країн – Договірних сторін Конвенції. З 1997 року 2 лютого відзначається як Всесвітній день водно-болотних угідь. Метою цього є привернення уваги світової спільноти до їх ролі в збереженні загального екологічного балансу на планеті.
Нині перелік водно-болотних угідь міжнародного значення включає їх 1896 загальною площею майже 185 млн. га. Це найбільша мережа охоронних територій у світі. Серед них - 33 загальною площею до 678 тис. га розташовані на території України. У межах багатьох з них створені гідрологічні заказники, чимало цінних водно-болотних екосистем входить до складу національних природних і регіональних ландшафтних парків, природних заповідників, орнітологічних і ландшафтних заказників, заповідних урочищ.
В області єдиним водно-болотним угіддям міжнародного значення є торфово-болотний масив Переброди в Дубровицькому районі (на кордоні з Білоруссю). Основну частину його становлять дуже обводнені, важко прохідні болота. В Україні немає жодного іншого болотного масиву такої площі, в якому цілком збереглись своєрідна рослинність і флора. Крім того, це один з найбільших резерватів рідкісної орнітофауни в державі. На масиві Переброди розташоване єдине місце на Рівненщині, де гніздиться рідкісний птах – орлан-білохвіст.
Перспективними до внесення у список водно-болотних угідь міжнародного значення є й решта масивів Рівненського природного заповідника. Серед них – Сомине (Сарненський район), що є частиною найбільшого болотного масиву України Кремінне. Територія його об’єднує перехідні рідколісні осоково-сфагнові болотні комплекси, заболочені вільхові та соснові ліси на підвищених місцях і карстове озеро Сомине. Цікавим є Білоозерський масив у Володимирецькому районі. На його території розташоване болото Коза-Березина, що об’єднує майже всі болотні угруповання Полісся. Утворилось воно в прадолині, по якій колись стікали льодовикові води. Тут і зараз протікає невелика річка Березина з меліорованим руслом. Окрасою є друге за величиною на Рівненщині карстове озеро Біле – загальна площа 453 га. У ньому зростають надзвичайно рідкісні в Україні реліктові види рослин – молодильник озерний і хара витончена. Сира Погоня, що на території Рокитнівського району, - унікальний для України та Центральної Європи грядово-мочажинний болотний комплекс, який є відокремленим урочищем болотного масиву Кремінне. Також це одне з трьох місць в області, де гніздиться очеретянка прудка – один з найрідкісніших європейських видів птахів, що перебуває під загрозою зникнення у світовому масштабі.
Болота Рівненського природного заповідника відіграють надзвичайно важливу роль у збереженні фіторізноманіття, оскільки на них зростають раритетні види рослин, занесені до Червоної книги України. Найрідкіснішими представниками флори є болотні орхідеї – жировик Льозеля, м’якух болотний, коручка болотна, зозульки м’ясочервоні та Фукса. Масиви заповідника є місцем збереження рідкісних реліктових видів – верб лапландської, Старке, чорничної, осоки тонкокореневищної, шолудивника королівського, торф’яниці чашкової, журавлини дрібноплодої та шейхцерії болотної, популяції якої тут є найбільшими в Україні. Цікавими є комахоїдні рослини – росичка англійська та середня, пухирники малий і середній. Крім того, ці болота є місцем збереження цінної ягоди – журавлини болотної та низки лікарських рослин.
Їх екосистеми є важливими місцями збереження багатьох видів тварин, занесених до Червоної книги України. Серед них зустрічаються представники різних класів: комахи (дозорець-імператор, жовтюх торфовищний), риби (гольян озерний, карась золотистий), плазуни (мідянка), земноводні (ропуха очеретяна), ссавці (норка європейська, видра річкова, а також рукокрилі – вечірниця руда, кажан пізній, нетопир звичайний, нічниця водяна). Найрізноманітнішою є раритетна орнітофауна – баранець великий, кульон великий, журавель сірий, лелека чорний, глушець, тетерук, гоголь, лунь лучний, скопа, сова болотяна, чернь білоока та деякі інші.
Таким чином, всі названі особливості масивів Рівненського природного заповідника є важливими факторами збереження екологічного балансу регіону та умовами внесення їх до списку водно-болотних угідь міжнародного значення, що, без сумніву, і буде зроблено в найближчому майбутньому.
Оксана ГОЛОВКО.