Опубліковано СН
Останнім часом про пенсійну реформу, проблеми пенсійного забезпечення та шляхи їх вирішення говорять усі: і посадовці, і нинішні пенсіонери, і, особливо, майбутні, тому що стосується вона всіх. Про її етапи й особливості запропонованих змін у пенсійному законодавстві попросили розповісти начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Віталія ШУЛЯ.
- Віталію Степановичу, на Рівненщині продовжуються інформаційні заходи із всенародного обговорення проекту Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо особливостей запропонованих змін у пенсійному законодавстві. Як проходить процес обговорення?
- У рамках інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо обговорення з громадськістю проекту Закону України «Про заходи стосовно законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» проводимо круглі столи з представниками громадськості, соціальними партнерами та журналістами. В усіх управліннях працюють інформаційні гарячі телефонні лінії, розміщено відповідні оголошення в засобах масової інформації, в місцях масового перебування людей, практикуємо виступи в телерадіопросторі, місцевій пресі. Використовуємо щонайменшу можливість звернутися до представників різних категорій населення, громадських, профспілкових організацій, трудових колективів для найповнішого залучення людей до обговорення.
Активну участь у кампанії беруть управління Пенсійного фонду України в районах і містах. Місцями проведення таких зустрічей стали приміщення районних і сільських рад, Будинків культури, вузлів зв'язку, лікарень, відділів освіти, центрів зайнятості, промислових підприємств та організацій. За станом на 1 лютого цього року охоплено понад 1500 установ, підприємств та організацій Рівненщини.
- А як би Ви охарактеризували суть нинішньої пенсійної реформи?
- Головна мета реформи - стабілізувати пенсійну систему та гарантувати виплати пенсій на довгострокову перспективу, адже ні для кого не секрет, що в Україні, як і у всьому світі, продовжуються процеси старіння населення, при цьому пенсійний вік у нас - один з найнижчих. У 2011, за умови відсутності реформ, дефіцит бюджету Пенсійного фонду України становитиме 20 млрд. гривень, і якщо нічого не змінювати, він зростатиме, що з часом розбалансує солідарну систему пенсійного забезпечення повністю. Крім того, планується ліквідувати надмірний розрив у розмірах пенсій із солідарної системи, забезпечити справедливу систему розподілу коштів і створити для людей можливість накопичувати її максимальний розмір, виходячи з власних доходів. Запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка базуватиметься на засадах накопичення коштів на індивідуальних пенсійних рахунках і передбачає механізм їх успадкування, дасть змогу урізноманітнити джерела доходів майбутніх пенсіонерів і забезпечити більш високий рівень пенсій, а також підвищити зацікавленість кожної особи в легальній сплаті внесків, що призведе до зниження рівня тінізації економіки.
У той же час збалансування бюджету Пенсійного фонду України та реформування солідарної пенсійної системи надасть змогу ліквідувати диспропорції в розмірах пенсій, призначених у різні роки, забезпечити стовідсоткову їх виплату в майбутньому та встановити соціально справедливу систему пенсійного забезпечення. Адже сьогодні, і це певна проблема, пенсійні виплати не завжди зароблені. Виплачуємо людині, яка має п'ять років трудового стажу, мінімальну пенсію в 750 грн., як і її сусіду чи родичу, котрі відпрацювали по 30-40 років - більшу буквально на 50-70 гривень. Цей дисбаланс, сподіваємося, допоможе вирішити новий закон, який передбачає необхідний мінімальний стаж для призначення пенсії - 15 років. Як на мене, це правильно, щоб її отримувати, необхідно брати участь у наповненні Пенсійного фонду України…
Проблемою є й те, що немає чіткого розмежування джерел виплат пенсій. Коли у 2003 році приймались Закони України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення», сподівалися, що будуть внесені зміни у всю систему пенсійного забезпечення в країні. На жаль, ще частково діють закон про пенсійне забезпечення 1992 року та 27 законів, які регулюють спеціальні пенсії. Тому важко було розмежувати джерела фінансування пенсійних виплат. Це дуже важливе питання. Ми повинні розділити спецпенсію на страхову частину (яка становить 47-48% заробітної плати) і спеціальну. Спеціальна частина спецпенсії, як і доплати до прожиткового мінімуму при виплаті страхових пенсій, - усе це має фінансуватися за рахунок державного бюджету.
- Сьогодні дуже багато критики звучить на адресу солідарної системи. Мовляв, вона недосконала і її треба ліквідувати…
- Солідарна система в Європі працює вже 150 років, від неї ніхто поки що не відмовився і на заміну нічого нового не придумав. Є декілька соціально-економічних параметрів, без яких будь-яка пенсійна реформа приречена на невдачу. Не система винна – повинна працювати економіка. У 2003-2004 роках зробили перші кроки з пенсійного реформування, не зробивши головного — реформи заробітної плати.
Сьогодні в області установи державної та бюджетної сфери, а це 2,3 тис. платників, що становить всього 3,3 відсотка всіх платників внесків Рівненщини, сплачують 65,6 відсотка надходжень пенсійного бюджету області. А юридичні особи недержавної форми власності (вони становлять 20 відсотків усіх платників) сплачують 31,4 відсотка. Ось вам ілюстрація проблеми. Крім того, в області понад 10 тисяч працюючих на майже 800 підприємствах одержують офіційну заробітну плату меншу мінімальної. Як же вони живуть за 500 грн., за що існують?
І не останнє питання, яке істотно впливає на успішність пенсійної реформи, це - борги перед Фондом і своєчасність виплати заробітної плати. Невиплачена зарплата серйозно знижує трудовий стаж. Особливо це актуально для працівників підприємств-банкрутів.
За оперативними даними, платники області заборгували Пенсійному фонду України 38,1 млн. грн., з них безпосередньо недоїмка по страхових внесках - 26,9 млн. грн. і 11,2 млн. грн. - сума несплаченої пені та фінансових санкцій. Нині застраховані особи, які працюють на 1079 підприємствах, не зможуть зарахувати до свого страхового стажу періоди роботи, за які не сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України. Постійно роз'яснюємо, що кожен працюючий повинен бути зацікавлений у своєчасній і в повному обсязі сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України, тому що саме цей аспект формує право на отримання пенсії майбутніми пенсіонерами та є визначальним при обчисленні її розміру. Питання: «Чому низькі зарплати, чому є заборгованість по них?» - сьогодні серйозно ставить і голова облдержадміністрації Василь Берташ. Тримати людей і не платити їм або платити копійки - це неправильно. Адже головна умова успіху пенсійної реформи - це зайнятість і високі зарплати.
- Тобто, якби в нас не було проблем низьких зарплат та несвоєчасної їх виплати, не велася б мова про пенсійну реформу?
- Ні, адже існує демографічний чинник, про який багато говорять учені. Сьогодні нам було б набагато простіше, якби ці проблеми вдалося вчасно розв'язати. Необхідність підвищення пенсійного віку зумовлена негативною тенденцією, яка спостерігається у співвідношенні: працюючий — пенсіонер. Зараз в області на 10 працюючих припадає 12 пенсіонерів, а в Зарічненському та Корецькому районах на 1 працюючого - майже по три пенсіонери, в Гощанському, Володимирецькому, Демидівському - по два. Лише в містах Рівне та Кузнецовськ чисельність працюючих перевищує кількість пенсіонерів. І якщо нічого не робити, то це співвідношення погіршуватиметься, і колись прийдемо до такого моменту, що просто нікому буде утримувати пенсіонерів.
- Однак поки що велика питома вага людей, які мають зарплати часів Радянського Союзу. Як же бути із запропонованою у законопроекті відмовою від урахування заробітків до 1 липня 2000 року при призначенні нових пенсій?
- Перш за все, особливість нинішньої пенсійної реформи - це збереження гарантій, адже умови нарахування та виплати пенсій для нинішніх пенсіонерів залишаються незмінними. А щодо планованого переходу до обліку заробітку виключно за даними персоніфікованого обліку, вважаю, що це правильно. Не уявляєте, наскільки важко сьогодні майбутнім пенсіонерам знайти дані по зарплатах за 80-90-ті роки, адже колгоспи-радгоспи, деякі підприємства й організації перестали існувати, сотні підприємств збанкрутували, їхньої документації в архіви не здали. Крім того, ніде правди діти, країною ходять печатки підприємств, яких немає, адже є чимало умільців, і, буває, нам приносять довідки про зарплату в розмірі 100-200 тис. грн. у місяць. Це ж несправедливо. Тому в законопроекті пропонується простий цивілізований спосіб - брати відомості про зарплату з електронної бази даних персоніфікованого обліку платників пенсійних внесків, де вони накопичувалися, починаючи з 2000 року. Тим паче, що це цілком відповідає страховому принципу, на якому базується солідарна пенсійна система.
- Яка сьогодні по області питома вага пенсій до 1 тис. грн.?
- Такі пенсії одержують майже 226 тисяч пенсіонерів з 312. Але нині до мінімалки додаємо відсоток за понаднормовий стаж, встановлюємо надбавки та підвищення. А взагалі, у нас різні підходи до цього питання. Держава гарантує громадянину виплату пенсії в розмірі не меншому від прожиткового мінімуму? Гарантує. Якщо сьогодні звичайна страхова пенсія - 500 грн., а прожитковий мінімум 750 грн., пенсія не може бути меншою за 750 грн.
- А як буде при перерахунках пенсій працюючим пенсіонерам після ухвалення нового закону? Враховуватимуть лише новий стаж?
- Припустимо, людина оформила пенсію в 60, але працювала до 70 років, їй зробили чотири перерахунки, наближається термін п'ятого, але вже за новим законом. Буде враховуватись заробіток, за яким проводився останній перерахунок.
Сьогодні люди, оформивши пенсію, можуть відпрацювати два роки і перерахувати її. Проте зростання пенсії після перерахунку за два відпрацьовані роки не може становити 150-200 відсотків. Це неправильно! Поясню, чому. Ідеологічно заклали в перший рівень страхову систему — скільки ти сплатив, стільки й одержиш. Та хіба за два роки людина накопичила стільки грошей, щоб мати пенсію вдвічі більшу, ніж раніше?
- Наскільки розумію, буде фактично зменшено пенсію (порівняно з діючими правилами) для тих, хто прийде її оформляти після ухвалення нового закону. Адже заробіток порівнюватимуть із середньою зарплатою не за рік, а за три, які передують призначенню пенсії.
- Показник середньої заробітної плати, який береться при призначенні пенсії, збільшуватиметься щороку. У будь-якому разі показник за три останні роки, що передбачений законопроектом, буде вищий, ніж той, який застосовуємо для призначення пенсії цього року.
- Люди також висловлюють побоювання з приводу нормативного страхового стажу, який для жінок підвищується до 30 років. Сьогодні навіть 45-річним улаштуватися на роботу дуже проблематично. Є побоювання, що багато хто не зможе його заробити.
- Якщо людина не може влаштуватися на роботу, необхідно ставати на облік у центрі зайнятості - тоді стаж буде зарахований. А щодо побоювань... На сьогодні середній страховий стаж по країні і для чоловіків, і для жінок - 37 із половиною років. Для прикладу візьмемо дівчину, яка закінчує в 19 років педучилище та працює вчителем. Який стаж у неї буде до 55 і, тим паче, до 60 років?
- А загалом, як Ви ставитеся до підвищення пенсійного віку для жінок?
- Позитивно. Пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років пропонується збільшувати впродовж 10 років - на 6 місяців щороку, водночас для зменшення негативного сприйняття проектом закону передбачено певний механізм компенсації: пенсія тих жінок, які виходитимуть на заслужений відпочинок за новим віковим цензом, за кожен рік збільшуватиметься на 2,5 відсотка. Тобто за десять років її розмір зросте на 25 відсотків. 55-річні жінки не надто поспішають залишати роботу, багато хто з них довго працює після досягнення пенсійного віку, не кожна хоче сидіти вдома. А так - серед молоді, у колективі... Звичайно, ситуації в людей різні, але так вважає багато хто.
- Майже десять років тому, на початку реформування, нам обіцяли єдиний пенсійний закон і ліквідацію понад двадцяти законів про спецпенсії. Як вважаєте, чи буде колись в Україні єдиний пенсійний закон із єдиними правилами призначення пенсій?
- Дуже багато питань залишаються невирішеними. Не врегульовані списки №№ 1 і 2, інші пільгові пенсії. Була ідея створити на третьому рівні корпоративні пенсійні фонди, які візьмуть на себе ці виплати, але вона дотепер не реалізована. А без цього скасувати спеціальні закони нереально. З іншого боку, зараз надається право на одноразову допомогу в розмірі десяти пенсій працівникам освіти, охорони здоров'я та культури, зближуємо умови їхнього пенсійного забезпечення та держслужбовців. Отже, перший, нехай і невеличкий, крок до уніфікації цим законом робиться.
- На мій погляд, населення навряд чи сприйме цей крок як серйозне досягнення. Люди хочуть соціальної справедливості, щоб обмеження виплат 12 прожитковими мінімумами для непрацездатних стосувалося не тільки новопризначених, а й старих пенсій.
- Коли бюджетним законом установлювалися обмеження пенсійних виплат суддям, прокурорам, Пенсійний фонд України програв усі суди. У 2009 році Конституційний Суд поставив у цьому питанні крапку, тож існуючі виплати обмежити не можна. Законопроект встановлює соціальну справедливість. Максимальний розмір пенсії обмежується 12 прожитковими мінімумами (на сьогодні це 750 гривень). Отже, якби новий закон уже діяв сьогодні, максимальний розмір пенсії не перевищував би 9000 гривень. Планується ввести ще одне обмеження для цієї категорії пенсіонерів. Спеціальні пенсії, на період роботи пенсіонера, буде знижено до загального рівня. Зокрема, поки людина пенсійного віку працює, їй виплачується пенсія на підставі звичайного трудового закону про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування. Лише після звільнення з роботи пенсіонер отримуватиме пенсію державного службовця або за спецзаконом. Разом з тим, пропонується зменшити базу для нарахування пенсії: якщо сьогодні вона максимально становить 90 відсотків, то в новій редакції - 80. Крім того, з 1 січня 2013 року пенсійний вік для чоловіків-держслужбовців становитиме 62 роки.
Розмову вела Тамара БАЦМАЙ.