Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Туберкульоз – підступна, смертоносна небезпечна недуга, збудником якої є мікобактерія або паличка Коха (названа ім’ям німецького вченого, який її відкрив). Після понад двадцятирічного періоду епідеміологічного благополуччя ця хвороба знову повернулася й виникла загрозлива ситуація. Нині, крім країн Африки й Азії, в яких епідемія туберкульозу вийшла з-під контролю, спостерігається постійний ріст числа випадків захворювання й смертності від нього в багатьох державах світу. Кожні 25 хвилин туберкульоз вбиває людину в Молдові, Білорусі, Росії, Україні. Масштаби інфікування чим далі, тим більше нагадують епідемію. Чимало залежить від медицини, але багато й від нас самих. Саме про це й говорили на зустрічі за «круглим столом» завідувачка диспансерним протитуберкульозним відділенням ЦРЛ Юлія Карпович, лікар-нарколог Любов Левкут, голова районної організації Товариства Червоного Хреста Любов Аврамчук, заступник головного лікаря з поліклінічної роботи Степан Мартинович, студентки Галина Оленіч й Аліна Чміль й ін. На чому вони акцентували увагу?
Юлія КАРПОВИЧ:
- Оскільки серед нас є учнівська молодь, студенти педколеджу, думаю, варто охарактеризувати підступність хвороби. Якщо більшість недуг мають чітко визнані окремі симптоми, то ця – ні. Коли, скажімо, виникає гостре респіраторне вірусне захворювання, той же грип, то кожен це відчуває – висока температура тіла, головний біль, слабкість – усе це негайно кладе людину в ліжко. А туберкульоз високої температури не дає, як і головного болю, є лише малопомітна повільна втрата ваги тіла, втомлюваність, пітливість. Лікарі туберкульоз називають недугою в масці. Її симптоми характерні для багатьох хвороб. Дуже часто хворий звертається до лікаря надто пізно, коли втрачено час. Тим більше, що й мікобактерія його надто стійка. Навіть просте кип’ятіння, коли інші збудники гинуть, мало що дає, бо мікобактерії зберігають свою активність аж до плюс 250 градусів за Цельсієм.
Основні шляхи передачі інфекції – повітряно-крапельний, тобто через верхні дихальні шляхи, та легені при розмові, чханні, кашлі; так званий аліментарний – через кишково-шлунковий тракт, коли людина споживає інфіковане молоко, м’ясо; контактний – через ушкоджені шкіру та слизові оболонки. Захворювання не обов’язково виявляє себе, коли паличка Коха потрапляє в організм – перебіг залежить від стану імунітету. Якщо останній ослаблений стресами, недостатнім харчуванням, хронічними недугами, мікобактерії починають інтенсивно розмножуватися. Туберкульоз із стану інфікування переходить у фазу хвороби та вражає всі органи людини.
Степан МАРТИНОВИЧ:
- Турбота про здоров’я людей повинна завжди бути в центрі уваги. Це спільна справа як держави, так і громадськості, медичних закладів, усіх, хто вболіває за найдорожчий скарб нації – життя, здоров’я. Відрадно, в районі спостерігаємо тенденцію до зниження захворюваності на це підступне захворювання. Тому й надалі потрібно повсякчас продовжувати боротьбу з недугою спільно, причому не рахуючись із часом. Адже туберкульоз – хвороба соціальна. Скажу досить цінний вислів: «Та держава, яка вважає туберкульоз суто медичною проблемою, не має майбутнього». Чи можна від нього вберегтися? Як не прикро, але на перешкоді стоять і деякі особливості нашої ментальності – до лікаря, зазвчиай, звертаємося лише тоді, коли, як кажуть, припече. Це одна з причин поширення небезпечної й підступної хвороби. А щоб уберегтися чи своєчасно розпочати лікування, потрібно хоча б раз на рік перевірити стан власного здоров’я. Свого часу досить ефективними були профілактичні огляди населення, усіх, хто працює. Під час їх проведення неодноразово виявляли хворих на туберкульоз. Нині ж самі маємо подбати про здоров’я, пам’ятаючи, що в краплі харкотиння хворого з відкритою формою може перебувати до 2-3 млн. мікобактерій. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, більше половини населення земної кулі заражені туберкульозом…
Становище загрозливе. Потрібна невідкладна допомога як держави, так і громадськості, і, передусім, лікувальних закладів, товариства Червоного Хреста, його активістів, адже, на жаль, усі протитуберкульозні установи страждають від недостатнього фінансування.
Любов АВРАМЧУК:
- І хоча без державної підтримки не обійтися, районна організація ТЧХ постійно звертається до громадськості з проханням допомогти хворим на туберкульоз благодійними внесками, які спрямовуємо на соціальну допомогу. Адже хворим потрібне повноцінне лікування, причому висококваліфіковане, вітаміни, засоби особистої гігієни, одяг і т.д. З 1998 року започаткована довгострокова (розрахована на 15 років) міжнародна гуманітарна програма, мета якої приборкати епідемію туберкульозу та стабілізувати ситуацію з ВІЛ/СНІДом. Туберкульоз різко зменшує шанси на видужування та погіршує стан здоров’я ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Взаємодія епідемій туберкульозу та СНІДу значно прискорює летальні наслідки. Захворюваність на СНІД сприяє поширенню туберкульозу. Вірусоносії останнього, які могли б запобігти недузі, не можуть їй протистояти, бо імунну систему атакує СНІД. Дослідження показали: у вірусоносіїв туберкульозу, інфікованих ще й ВІЛ, у 35-50 років зростає загроза захворювання на активний туберкульоз.
Любов ЛЕВКУТ:
- Пам’ятаю, до 1990 року діяли закони про примусове лікування хворих на туберкульоз у поєднанні з алкоголізмом. Із здобуттям Україною незалежності вони дещо змінилися. Заклади, де утримували таких хворих, ліквідували, тепер їх направляємо, передусім, у спеціалізовані медичні психіатричні установи, зокрема в м. Острог і с. Орлівка Сарненського району. Це порушення прав людини. Виходить, права тих, хто поширює заразу, охороняються, а право на здоров’я ігнорується. До слова, в цивілізованих країнах, де не гірше, ніж у нас, розуміють права людини, існує судова відповідальність, якщо хворий, небезпечний для оточуючих, уникає лікування. Чому б нам не скористатися перевіреною часом світовою практикою?
Своїх активістів, волонтерів зобов’язуємо, щоб при спілкуванні з ровесниками наголошували на висококалорійному, збалансованому з усіма поживними речовинами харчуванні. Правда, нині більшості це недоступно, зате всім доступні овочі, фрукти. А дотримувати особистої гігієни, провітрювати приміщення, менше дивитися телевізор, а більше рухатися, частіше бувати на свіжому повітрі може кожен. Потрібно вести здоровий спосіб життя: не палити, не зловживати алкоголем. Це не нове, а елементарні речі, які дозволяють запобігти сухотам.
* * *
На закінчення засідання «круглого столу» присутнім роздали барвисті буклети, наочну агітацію, дидактичну літературу відповідної тематики: «Знати, діяти, жити», «А ти захистив себе від туберкульозу?», «Міжнародна гуманітарна програма «Червоний Хрест проти туберкульозу та СНІДу», «Захисти своїх близьких», «Допоможи іншим захистити себе» й ін.
Раїса БРИЧКОВА.